«Погляньте на світ її очима»: у Луцьку відкрили ретроспективу художниці Оксани Ядчук-Мачинської
Там, де закінчуються слова, починається колір, занурений у внутрішній простір пам’яті, світла й любові.
У Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України відкрили ретроспективу творів волинської мисткині Оксани Ядчук-Мачинської. Виставку-присвяту, експозицію-спогад і тихий діалог з глядачем, що триває й понині, підготувала родина художниці. На подію відгукнулися численні друзі й шанувальники, колеги-художники, педагоги, мистецтвознавці, творча молодь, історики, всі, чиїх сердець торкнувся пензель авторки. Серед перших глядачів – кореспондентка Район. Культура.
«…Ця вишукана жінка з великими мрійливими очима казкової царівни свою життєву філософію виплекала так, що ні в кого ні на хвилину не виникає жодного сумніву: її шлях – це шлях справжнього мистця з тонкою душевною організацією, пошуками та знахідками, злетами, ваганнями та творчими радощами», – ці влучні слова художниці Тетяни Мисковець відразу спадають на думку, як тільки заходиш до Великої зали галереї й занурюєшся у мистецький Всесвіт Оксани Ядчук-Мачинської.
Тут зустрічаєшся з нею поглядом – на автопортреті, серед серії світлин, обкладинок каталогів. Погляд мимоволі зупиняється на друкованих словах: «Я все сказала у своїх картинах». Так починається насичена експозиція, яка охоплює 130 творів різних років і періодів життя знаної волинянки як цілісного шляху гармонії й внутрішньої свободи.
Майже дев’ять місяців минуло з того дня, як у грудні 2025 року Оксана Ядчук-Мачинська передчасно відійшла у Вічність. Та попри усвідомлення цього драматичного факту, у галереї панувала світла й щира атмосфера: картини художниці випромінювали її творчу енергію, родина й друзі ділилися теплими спогадами. Відчувалася незрима світла присутність авторки.
Виставку відкрив Володимир Марчук, голова правління ВО НСХУ, відзначивши Оксану Ядчук-Мачинську як одну з найактивніших художниць спілки.
Щемливим спогадами й роздумами про маму поділилася дочки Дана й Анна.
«Живопис був її єством, способом існувати у світі – бачити, відчувати, пам’ятати і шукати. У жіночих образах, птахах, деревах, небі і знаках Оксана Ядчук-Мачинська поєднувала те, що минає, з тим, що залишається. Вона шукала гармонію між реальним і уявним, земним і духовним, особистим і загальнолюдським… Кожна з її робіт – окремий світ. Кожна має свій голос, свій настрій, свою тишу. Вони наповнені світлом. Їхня енергія – ніби тонке мереживо, що поєднує всі роботи між собою, огортає простір і непомітно веде все глибше. Я відчуваю мамину присутність у кожній роботі, у кожному мазку пензля. Відчуваю її радість і смуток, спокій і тривогу, силу, ніжність – цілу палітру пережитих нею емоцій. І це, мабуть, найдивовижніше відчуття цієї виставки для мене: її вже нема поруч – і водночас вона тут… Вона була моєю мамою, людиною, яка навчала мене дивитися уважніше. Бачити Більше. Відчувати глибше. І сьогодні мені дуже хочеться, щоб кожен із вас спробував подивитися на цей світ її очима», – хвилюючись, звернулася до присутніх Дана.
«Я хочу подякувати всім, хто прийшов. Вона була б у захваті від сьогоднішньої виставки, кількості людей, хто прийшов», – висловилася Анна. Усі, хто знав і любив Оксану Ядчук-Мачинську, погодилися: вона завжди понад усе цінувала щирі людські рефлексії, живе спілкування серед полотен, зацікавлений професійний діалог.
На думку мисткині Тетяни Ядчук-Мачинської, сестри Оксани, мистецтво – це та царина, де по-справжньому талановита людина має шанс себе увіковічити.
Їхні творчі й людські шляхи, унікальні й самобутні, перепліталися впродовж всього життя: «Для мене вона була дуже важлива, бо ми постійно одна одну підтримували, ми багато їздили. Всі друзі помічали, що ми мали спільні погляди на життя: нас так виховали батьки, щоб ми прагнули не тільки до матеріальних, а й духовних благ. Мені здається, що Оксана відбулась повністю – як художник високого рівня, як мама і як людина. Оксана була дуже сильною людиною. Для мене вона приклад – до останнього працювати в майстерні. Думаю, що Оксана все це чує у світлих світах…».
Гість виставки, митець родом із Литви Гінтарас Біла під оплески присутніх вручив родині художниці пам’ятну відзнаку до 150-річчя від дня народження видатного литовського митця Микалоюса Чюрльоніса – як визнання великого мистецького внеску Оксани Ядчук-Мачинської у культурний діалог наших країн.
Краєзнавець Петро Троневич висловив загальне враження про те, що виставка відкрила багато нового про творчість відомої мисткині. Попри те, Оксана Ядчук-Мачинська вела активну виставкову діяльність, ця експозиція ніби ще яскравіше «підсвітила» її гармонійні полотна, змусивши особливо уважно до них придивитися й ще раз прожити миттєвості спілкування з цією видатною людиною.
Наприкінці свого виступу гість запропонував усім глядачам обійняти родину Оксани Ядчук-Мачинської у спільному вияві любові, поваги й захоплення.
Найціннішими моментами презентації стало спілкування глядачів безпосередньо біля картин. Пейзажі з подорожей і пленерів, сюжетні полотна, натюрморти, сповнені світла й уваги до простих, на перший погляд, деталей, незабутні образи красивих струнких жінок з одухотвореними рисами обличчя і витонченими кистями рук… Для вдумливого глядача її картини – багата пожива для розуму та уяви, філософських роздумів, гри асоціацій, пошуку сенсів, занурення у багатство людського земного буття.
«Оглядаючи доробок Оксани Ядчук-Мачинської, важко не зауважити ще одну вельми своєрідну деталь, – акцентує мистецтвознавиця Зоя Навроцька. – Майже все нею створене наділене виразними автобіографічними рисами. Скрізь, у кожному сантиметрі полотна – частинка її душі. А надто, у творах із жіночими образами, де художниця розповідає про речі універсальні та, водночас, ніби про саму себе… Кожен твір Оксани Ядчук- Мачинської неначе світиться особливим духовним сяйвом».
Серед центральних творів експозиції привертає увагу й магнетизує особлива картина – образ прекрасної жінки з білосніжною голубкою. І це невипадково. Дочка Дана поділилася важливою деталлю: на ескізі цього полотна рукою художниці написано: «Коли я помру, на моє плече сяде біла голубка»…
Доторкнутися до глибини мистецького світу, створеного Оксаною Ядчук-Мачинською, й побути у присвяченому їй просторі пам’яті запрошує родина художниці. Виставка «Там, де закінчуються слова, залишається колір» триватиме впродовж кількох тижнів у Великій залі Галереї мистецтв спілки художників.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 вересня 2026
