Чи скасують бюджетні місця у вишах? Головні зміни у законопроєкті про гранти
Законопроєкт про освітні гранти готовий до другого читання, повідомив на своїй сторінці у Facebook заступник міністра освіти Микола Трофименко.
Підкомітет Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій рекомендував винести на розгляд Комітету законопроєкт №10399 «Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам». Документ готують до другого читання та подальшого розгляду парламентом.
Одне з ключових положень законопроєкту — збереження безоплатної вищої освіти.
Як наголошують автори документа, державне та регіональне замовлення залишатимуться інструментом безкоштовного навчання на конкурсній основі для вступників усіх спеціальностей.
Крім того, законопроєкт пропонує встановити додаткові гарантії фінансування. Зокрема, обсяг видатків державного бюджету на підготовку фахівців не може бути меншим за показник попереднього року з урахуванням інфляції.
Також передбачається, що щонайменше 51% випускників закладів загальної середньої освіти матимуть можливість навчатися за кошти держави — через бюджетні місця або державні гранти.
«Крім того, не менше 50% випускників-бакалаврів зможуть продовжити навчання в магістратурі за кошти держави, а не менше 5% випускників-магістрів – здобувати ступінь доктора філософії або доктора мистецтва», — написав у своєму Telegram-каналі голова освітнього комітету Сергій Бабак.
Нова модель фінансування передбачає, що державні освітні гранти стануть ще одним механізмом підтримки вступників.
Якщо абітурієнт вступає на контрактну форму навчання за результатами конкурсу, держава зможе повністю або частково компенсувати вартість його навчання.
Законопроєкт передбачає кілька видів грантів:
За словами Миколи Трофименка, пілотний проєкт уже продемонстрував попит на цей інструмент: державну грантову підтримку отримали понад 25 тисяч студентів, а середній розмір гранту становив 23,6 тис. грн.
Законопроєкт також змінює підхід до формування державного замовлення.
Кількість бюджетних місць планують визначати на основі прогнозування потреб ринку праці. Для цього пропонується створити спеціальну інформаційно-аналітичну систему, яка збиратиме та аналізуватиме дані про кадрові потреби економіки та суспільства.
На думку авторів документа, це дозволить ефективніше готувати фахівців для галузей, які потребують кадрів сьогодні та будуть потребувати їх у майбутньому.
Окремий акцент у законопроєкті його розробники зробили на підготовці фахівців для сектору безпеки та оборони.
Держава й надалі фінансуватиме навчання таких спеціалістів відповідно до визначених потреб та гарантуватиме працевлаштування за фахом у відповідних структурах.
Документ розширює можливості для навчання впродовж життя.
Зокрема, громадяни, які вже здобували певний рівень вищої освіти за кошти державного бюджету або за державним грантом, зможуть повторно отримати той самий ступінь за державної підтримки за визначених умов.
У МОН наголошують, що така норма може бути важливою для ветеранів, людей, які змінюють професію, а також тих, хто через стан здоров’я більше не може працювати за попереднім фахом.
Права студентів, які вже навчаються, залишаться незмінними — вони продовжать навчання на умовах, що діяли під час вступу.
Запровадження нової моделі фінансування відбуватиметься поетапно. Норми щодо академічних грантів можуть набути чинності через місяць після опублікування закону, а основні положення реформи — з 1 січня 2027 року.
Наступним кроком стане розгляд законопроєкту на засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 червня 2026
