Кому і навіщо було адресовано «лист Зеленського Путіну»
Гучний «лист Зеленського Путіну» викликав настільки великий резонанс, що затьмарив виступ Путіна на так званому «Петербурзькому економічному форумі», власне, як і сам цей «форум», на якому після публікації відкритого листа більше обговорювали цей опус Зеленського, ніж усе інше, разом узяте. Щобільше, сам Путін скотився до того, що став коментувати цей лист і трохи не виправдовуватися по суті змісту, і це стало свідченням того, що Путін «нині не той», бо раніше він просто на публіці проігнорував би цей лист, звісно, якщо цього разу був справжній Путін. І вже тому затія з листом виявилася вкрай вдалою і дуже своєчасною. А головне, лист був адресований не тільки, навіть не стільки Путіну, а світовій громадськості, Заходу, включаючи Європу і Трампа, а також російській чиновницько-бізнесовій еліті, частина якої все більше незадоволена тим, що відбувається, насамперед, продовженням нескінченної війни проти України, в якій не видно не тільки перемоги, але навіть просто кінця. Хоча автор цих рядків ніколи не був, не є і не буде симпатиком Зеленського і його влади від самого її зачаття, але заради справедливості вважає за необхідне зазначити, що ідею з відкритим листом можна вважати майже геніальною, так само як і її реалізацію, здійснену в найпотрібніший момент і в найбільш відповідній формі. За інформацією медіа з посиланнями на деякі анонімні джерела, ідея цього листа нібито належить особисто Зеленському, і складав текст нібито теж він. Заяви різного роду неадекватних коментаторів про те, що цей опус Зеленського нібито є ще одним зразком його «клоунського паяцтва» на кшталт відомої «гри на роялі», свідчать, як мінімум, про недалекість тих, хто саме таким чином характеризує демарш Зеленського. Можна як завгодно оцінювати «своєрідну» форму цього опусу, но цей раунд в інформаційній війні Україна і Зеленский, на думку автора, виграли «чистим нокаутом», якщо використовувати боксерську термінологію. Розмови про те, що після такого нешанобливого, навіть «хамського» листа, причому в публічній формі, Путін остаточно образиться і почне ще сильніше завдавати ударів по Україні, свідчать про те, що ті, хто такі розмови веде, є або провокаторами, або закінченими ідіотами, або «два в одному». Уже цілком очевидно, що ракетно-дронові удари по Україні путінська мерзота буде завдавати безвідносно до того, що написано в листі Зеленського, і чи був цей лист взагалі. Так само виведення військ з «залишків Донбасу» як умова встановлення миру є нічим іншим як московським блефом для дурників. Максимум що це дасть – перемир’я для переговорів, чого Кремль не особливо приховує. А далі під загрозою відновлення воєнних дій Москва почне тиск щодо цілої низки відомих питань – різке скорочення ЗСУ та озброєнь, припинення поставок західної військової техніки і так далі аж до передачі під контроль Москви додаткових територій, окрім «визволеного Донбасу». Тому в плані мирного врегулювання цей лист не змінив нічого від слова взагалі. Спекуляції на цю тему, повторимо, є або провокаціями, або дурістю, або тим і іншим одночасно. До того ж, якщо вірити чуткам, виливам самого Путіна і тому, що пише The Financial Times, Зеленський намагався вирішити питання в більш дипломатичній і приватній формі до публікації відкритого листа, передавши ще одне своє послання з пропозицією про зустріч, причому в м’якшій формі, через російського бізнесмена Романа Абрамовича. Лише після того, как у Путіна манкували переданою через Абрамовича пропозицією, з’явився відкритий лист у більш жорсткій формі, що ніяк не слід засуджувати, якщо врахувати, що Зеленський звертається до воєнного злочинця, якому обґрунтовано інкримінуються злочини проти людяності в Україні. Разом з тим, Зеленський формально і далеко не вперше підтвердив свою відданість мирному врегулюванню і готовність зупинити війну негайно по лінії фронту. Цей його сигнал був розрахований не на Путіна, якому пропозиції Зеленського про мир не цікаві в будь-якій їхній формі, крім капітуляції України в тому чи іншому вигляді. Це був сигнал для світової громадськості, як кажуть, «urbi et orbi», «місту і світу». Сигнал вдався не тільки тим, що позиція України була зайвий раз озвучена, але – що ще важливіше! – тим, що Зеленський своїм листом повністю дискредитував Путіна і ворожу державу якраз у момент проведення помпезного «петербурзького форуму». Поряд зі щорічними «парадами Перемоги», які перетворилися на напади «побєдобєсія», цей «forum» є «улюбленою забавою» Путіна, за допомогою якої він намагається надати цивілізованого, прозахідного лиску своєму кондовому і фашизоїдному «фатерлянду». Крім того, це сигнал для російської еліти, як мінімум, для її адекватної частини, а також, певною мірою, для масового російського обивателя, принаймні, тієї його частини, у якої збереглися хоч якісь залишки інтелекту. Але про це далі. Наводимо повністю текст листа, опублікований на сайті Офісу президента України: «Відкритий лист президенту Російської Федерації від президента України. Коли ви понад 26 років тому очолили Росію, багато хто в Україні ставився до вас позитивно. Так було. Це вже в минулому. Зараз абсолютна більшість українців сприймає позитивно те, що наші далекобійні дрони відвідали відкриття вашого форуму в Петербурзі, подолавши відстань у понад 1000 кілометрів. Як ви добре знаєте, ця відстань не є межею наших можливостей. 26 років вашої влади повністю змінили порядок денний у відносинах між Україною та Росією. Від обговорень товарообігу та інших цивільних питань наші народи перейшли до тематики виключно ударів і втрат. Майже половину ваших 26 років влади в Росії ви провели у війні проти України. Що б ви не говорили про НАТО, геополітику та російську мову, ця війна є вашим особистим вибором – війною без реальної причини. Саме так це запам’ятає історія. Цей час міг би пройти зовсім інакше. Ми часто чуємо, що війна вас влаштовує. Звичайно, не в тих випадках, коли йдеться про безпеку вашої резиденції на Валдаї або параду в Москві. Ваше власне життя для вас цінне. Але зараз ми всі бачимо, що це, нарешті, перестає влаштовувати росіян – те, що війна дає все більше негативу Росії. Їм не подобаються наші дрони та ракеті. Їм не подобається дефіцит бензину та постійне зростання цін. Їм не подобаються постійні заборони. Їм не подобається ваш намір влаштувати другу хвилю мобілізації, щоб розширити війну на інший напрямок в Україні або спрямувати проти будь-яких ще країн – сусідів Росії. Їм не подобається, що вашій війні не видно кінця. Так, ви досі можете змушувати росіян так існувати. Але ваші ресурси значно скорочуються. У вас не вистачить грошей і політичної сили, щоб і надалі купувати лояльність росіян, як ви це робили 26 років. Ми будемо робити все, щоб світ про це подбав. Як ви самі кажете, «треба все підрахувати». Вчора я отримав доповідь про втрати вашої армії на фронті в Україні у травні. Це знову понад 30 тисяч убитих і важкопоранених росіян. Ми тримаємо саме такий показник щомісяця, і щодо кожної вашої втрати у нас є відеопідтвердження – це не голослівно. Ми знаємо, що у ваших втратах на фронті 63 відсотки – це вбиті, і тільки 37 відсотків – поранені. У ХХ столітті армії не можуть дозволяти собі такого балансу. Надалі частка вбитих зросте. Не те щоб ми в Україні переживали за росіян. Після всього, що принесла в Україну ваша війна. Але я дбаю про українців. Ми втрачаємо своїх людей, і кожна наша втрата нам болить. І навіть коли рівень втрат українських один до п’яти або один до шести порівняно з російськими втратами, це все одно має велике значення. Як важливо і те, що ви вже регулярно, раз на кілька місяців, переносите крайні терміни захоплення наших регіонів, насамперед Донецької області. Ви не захопите її і в цьому році. Але ми в Україні не хочемо постійної війни. Ми добре знаємо, що без війни безмежно краще. Ми хочемо домогтися цього. Я впевнений, що більшість росіян готова дати на це позитивну відповідь, і ви про це знаєте. Багато хто не вірив, що Україна протримається стільки часу в обороні. Ви не вірили. І ті, хто вам радив, теж не вірили. Це було помилкою. Ви не очікували повномасштабного опору України і не прогнозували, що все зайде так далеко. Але ми всі тут – на п’ятому році повномасштабного зіткнення. Не бійтеся вийти з війни – це головне, що від вас зараз потрібно. Україна зберігає незалежність. І збереже. Попри будь-які прогнози. Ми об’єднали багатьох у світі на захист України і проти вас. Ми знайшли зброю та фінанси. Ми отримуємо підтримку, ви – санкції. І так триватиме, поки не буде справедливості для України, якої ми хочемо і яка може бути досягнута. Ми не дамо успіху тим, кто намагається вас переконати, що санкції проти Росії будуть відчутно послаблені і що підтримка України буде відчутно скорочена без істотних змін у вашій позиції щодо України. Приклад Орбана демонструє, яким ганьбою закінчують ті, хто обирає допомогу Росії у війні проти нас. Україна пройшла важкі зими, коли ви намагалися знищити нашу енергетику. Ми вистояли, і навіть у темряві стійкість українців збереглася. Ми перенесли війну на вашу територію, і ви б не впоралися з цим без допомоги Північної Кореї. Ви перший правитель Росії, який був змушений звертатися за допомогою до Пхеньяна. І сьогодні ви повністю залежите від Китаю – теж вперше в історії Росії. Ви розраховували, що українцям не вистачить сил захистити себе, але тепер наші хлопці допомагають будувати захист нашим партнерам на Близькому Сході та Затоці. Ви сподівалися на внутрішню смуту в Україні, але це проти вас збунтувалося ваше ж військове формування. 23 червня буде чергова річниця, і замовчування не зітре з історії цей факт. І це зараз на вас дивляться з очевидною втомою ваші чиновники, бізнесмени та пропагандисти. Світ бачить це. У світу немає втоми від України, на яку ви довго розраховували. А от від Росії є втома навіть у тих у глобальному світі, хто допомагає вам обходити санкції та підтримувати на плаву економіку. Ви не можете цього не помічати. Після 26 років старість почала брати своє. Чим далі, тим більше буде втома і від вас. Ми бачили документи від розвідки, що ви зараз роз
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 червня 2026
