Пуста нікчемність «лондонських» умов завершення війни в Україні
Недільна зустріч у Лондоні Зеленського з «Євротрійкою» в особі лідерів Великої Британії, Німеччини та Франції закінчилася черговою декларацією, що містить «п’ять лондонських умов завершення війни в Україні», які будуть пред’явлені Москві. Очевидно, що Москва ці умови виконувати не буде, і в нинішньому її становищі змусити її це зробити ніхто не зможе. Як очевидно і те, що це розуміють і Зеленський, і лідери «Євротрійки». Таким чином, зустріч і висунення на ній умов завершення війни можна поки що розглядати не більше ніж декларацією, піар-акцією, демонстрацією символічної єдності, хоча в цьому зацікавлені всі сторони.
Після фактичного виходу з переговорів Трампа, який до того ж часто «грав за команду Москви», Україні потрібні союзники не лише для військово-технічної та фінансової підтримки, а й для дипломатії. Такими союзниками можуть бути лише країни Європи, які об’єктивно зацікавлені у прийнятному сценарії врегулювання військового конфлікту на самому порозі Євросоюзу – в Україні.
У свою чергу, Європа, яку раніше Трамп і Путін всіляко відсували від участі в переговорах, у силу своїх об’єктивних інтересів просто зобов’язана стати стороною переговорів з Москвою щодо мирного врегулювання в Україні. Але виникає питання: чи готова вона до цього у зв’язку з цілою низкою аспектів, включаючи необхідність формування миротворчих сил, на чому самі ж європейці наполягають, а також цілком реальна можливість того, що після зупинки війни в Україні Москва може передислокувати війська, які мають реальний бойовий досвід, до кордонів Балтії?
До того же, європейці одразу обмовляються, що, крім них, стороною переговорів мають бути Штати, і складається враження, що Європа просто боїться робити серйозні рухи та брати на себе відповідальність без участі Вашингтона. Але в Білому домі зараз Трамп з його неадекватною політикою загравання з Путіним, обтяжений до того ж абсолютно безмозкою війною з Іраном, затіяною на паях з Нетаньягу, тому сподіватися на
Напередодні візиту Зеленського до Лондона, де 7 червня відбулася зустріч, видання The New York Times опублікувало матеріал, який чітко артикулював інтереси України та Європи: Україна звертається до Європи, а США відмовляються від ролі посередника в мирних переговорах.
Як було зазначено, Зеленский вирушив до Лондона для зустрічі з лідерами Великої Британії, Німеччини та Франції, які, за його словами, могли б виступити як посередники на переговорах з Росією.
Україна та її європейські союзники бачать нову можливість для відновлення переговорів, які зайшли у глухий кут через безкомпромісні територіальні вимоги Москви та переключену увагу Вашингтона на війну з Іраном.
Вони зазначають, що нещодавні невдачі Росії на полі бою та зростаюча економічна напруга можуть зробити мирне врегулювання привабливішим для Кремля, — сценарій, який також все частіше обговорюється в Росії.
Водночас європейські лідери заявляють, що не бачать себе заміною Вашингтона як посередників — перспективу, яку також відкинув Путін, — а скоріше у ролі додаткових учасників зусиль щодо припинення війни, результат якої визначить безпеку Європи на десятиліття вперед.
«Я вважаю, що нам слід поговорити з Путіним, — заявив президент Фінляндії Александр Стубб в інтерв’ю швейцарському виданню Neue Zürcher Zeitung. – Ми повинні зробити це разом з американцями, але водночас задатися питанням, чи відповідає нинішня зовнішня політика США щодо Росії та України інтересам Європи. Якщо ні — а в деяких аспектах це не так — то ми повинні втрутитися».
В останні тижні представники ЄС розглядали способи посилення своєї ролі в майбутніх переговорах. Зустріч у Лондоні в неділю мала просунути ці дискусії вперед.
У повідомленні в соцмережах, присвяченому його прибуттю до Великої Британії, Зеленський заявив, що лідери обговорять «спільне бачення дипломатичних перспектив» і наголосив, що «Європа має бути частиною переговорів».
Офіційне приєднання к мирним переговорам ознаменувало б нову роль для Європи, яка досі значною мірою була відсторонена від переговорів США і обмежувалася лише врегулюванням напруженості між президентом Трампом і Зеленським.
У європейських столицях активно обговорюється питання про те, хто може представляти Європу. Серед імен, які часто згадуються, — Ангела Меркель, колишній канцлер Німеччини, та Маріо Драґі, колишній прем’єр-міністр Італії та голова Європейського центрального банку.
Пізніше, як повідомило видання Politico, Німеччина заявила, що Європа готова взяти на себе провідну роль у переговорах з Путіним замість США.
Європейські лідери готуються до переговорів з російським президентом «у тісній координації зі США», заявив представник канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
«Новим, як мені здається, є те, що цей процес зараз отримує новий імпульс в Європі», — сказав представник Мерца Штефан Корнеліус після зустрічі лідерів України, Франції, Німеччини та Великої Британії.
Як повідомило видання Deutsche Welle, уже в ході зустрічі в Лондоні лідери Великої Британії, Франції, Німеччини та України заявили про необхідність «активної участі» європейських країн у потенційних мирних переговорах Києва та Москви.
Під час зустрічі обговорювалося, зокрема, посилення тиску на російську економіку, збільшення військової допомоги Україні, спільне виробництво ракет, необхідних для протиповітряної оборони та завдання далекобійних ударів.
Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, президент Франції Емманюель Макрон і президент України Володимир Зеленський на сайті британського уряду в неділю, 7 червня, опублікували спільну заяву, що містить п’ять умов припинення війни в Україні:
по-перше, припинення бойових дій; вони закликали президента Путіна погодитися на негайне і повне припинення вогню;
по-друге, відправною точкою для переговорів має стати існуюча лінія зіткнення; міжнародні кордони не повинні змінюватися силою, і суверенне право України на вибір власних механізмів забезпечення безпеки та союзів має повною мірою поважатися;
по-третє, після набрання чинності режимом припинення вогню Україна повинна мати надійні та юридично обов’язкові гарантії безпеки, засновані на зобов’язаннях, взятих у Берліні в грудні 2025 року та в Парижі в січні 2026 року; це включає в себе розгортання Багатонаціональних сил – Україна;
по-четверте, російські активи залишаться знерухомленими доти, доки Росія не припинить свою агресивну війну і не виплатить Україні компенсацію за шкоду, заподіяну війною;
по-п’яте, необхідно забезпечити захист європейських інтересів безпеки в будь-якій угоді; для будь-яких переговорів, що стосуються ЄС і НАТО, знадобиться згода ЄС і його держав-членів, а також союзників по НАТО.
У заяві наголошується, що лідери «Євротрійки» високо оцінили заклик президента Зеленського до припинення війни шляхом переговорів дипломатичним шляхом, викладений у його листі президенту Російської Федерації від 4 червня 2026 року. Вони підтримали пропозицію про прямий діалог між Україною та Росією – за активної участі США та Європи – для досягнення припинення вогню та підтримки подальших переговорів. Вони підтвердили, що будуть і надалі твердо підтримувати Україну.
Декларативність зазначених умов видно неозброєним оком.
З одного боку, в заяві йдеться про зупинку війни по лінії фронту як відправну точку на переговорах. З іншого боку, міститься пункт про подальше введення іноземних військ на територію України, проти чого категорично виступала Москва.
До того ж Кремль, як і раніше, виступає проти зупинки війни по лінії фронту, а наполягає на виведенні українських військ із Донбасу.
Поки що відсутні способи, сили, засоби, обставини та аргументи, здатні змінити цю позицію Кремля. Деякі невдачі путінської армії та ініціатива України на фронті останнім часом такими аргументами не є.
Якщо говорити про введення іноземних миротворчих військ, то, по-перше, без резолюції Радбезу ООН (яку заблокує Росія) і без міцного мирного врегулювання (яке неможливе без згоди Москви як однієї зі сторін, що воюють) імовірність введення європейських військ в Україну навіть після заморожування бойових дій по лінії фронту близька до нуля. Адже в будь-який момент може статися «розморожування», після чого європейські війська будуть втягнуті вже безпосередньо у війну з ядерною Росією, чого і Європа, і США всі останні роки старанно уникали. Тому всі заяви про введення військ, розміщення «миротворців» – це (до виконання зазначених вище умов), здебільшого, просто струс повітря, навіть якщо це звучить красиво і правильно.
Водночас спостерігається тенденція, що виражається в тому, що всі сторони, так чи інакше задіяні в конфлікті, шукають шляхи для дипломатичних кроків, оскільки війна тягнеться вже п’ятий рік, її треба так чи інакше припиняти, і це розуміють, схоже, навіть у Кремлі.
На цю обставину звертає увагу оглядач швейцарського видання Neue Zürcher Zeitung Андреас Рюеш, який пише: «Шредер, Абрамович і лондонська зустріч «четвірки» – у війні в Україні всі сторони промацують ґрунт для дипломатичних переговорів».
Публікація звертає увагу на той факт, що зустріч прем’єр-міністра Кіра Стармера, президента Еммануеля Макрона та канцлера Фрідріха Мерца із Зеленським у Лондоні відбулася на тлі військового глухого кута в Україні.
На закінчення «четвірка» у спільній заяві закликала Росію до негайного припинення вогню. У ході переговорів, серед іншого, обговорювалося питання, як розширити військову допомогу Україні та чинити тиск на воєнну економіку Росії. Франція, Німеччина та інші європейські країни також вважають, що зараз підходящий момент для запуску нової мирної ініціативи. Вона заповнила б вакуум, що утворився після припинення американських посередницьких зусиль.
Хоча немає єдиної думки ні про цілі європейської ініціативи, ні про те, хто міг би вести переговори з Кремлем, і Москва, і Київ останніми днями дали зрозуміти про зацікавленість в активізації дипломатичних зусиль.
У четвер Зеленський у відкритому листі запропонував Путіну зустрітися, щоб покласти край війні. Наприкінці минулого тижня Путін прийняв у Кремлі колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шре
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 червня 2026
