Російські війська здійснили понад 90 атак на Донеччині: ЗСУ стримують наступ на Покровському напрямку

03.04.2026, 09:57 acmc.ua

Протягом минулої доби російські війська активізували бойові дії на Донеччині та здійснили понад 90 атак. Найбільший тиск зафіксовано на Покровському та Костянтинівському напрямках, де ЗСУ продовжують стримувати наступ.

Про це повідомляють у Генеральному штабі ЗСУ.

Російські війська посилили штурмові дії на Донеччині. Найбільш напруженою залишається ситуація на Покровському напрямку, де ЗСУ зупинили 58 атак противника. Бої тривали поблизу Родинського, Покровська, Мирнограда, Гришиного, Котлиного, Удачного, Муравки, Молодецького та Філії, а також у напрямку Білицького, Шевченка, Новопідгороднього і Новопавлівки.

На Костянтинівському напрямку російські підрозділи здійснили 19 атак. Противник намагався просунутися в районах Костянтинівки, Берестка, Степанівки, Клебан-Бика, Плещіївки, Русиного Яру, Софіївки та Новопавлівки, а також у бік Миколайпілля.

На Лиманському напрямку окупанти провели вісім атак, намагаючись прорвати оборону ЗСУ поблизу Надії, Новосергіївки, Новоєгорівки, Ставків, Лимана та Дробишевого.

На Слов’янському напрямку українські військові відбили п’ять атак у районах Рай-Олександрівки та Платонівки.

Водночас на Краматорському напрямку противник не проводив наступальних дій.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!

Лікарку Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування Юлію Кашик відзначили «Орденом Святого Пантелеймона» за самовіддане служіння, професіоналізм і мужність. Медикиня понад 20 років працює у рідному місті та рятує життя в умовах пандемії й війни.

Про це повідомляють у Донецькій обласній військовій адміністрації.

Медичну директорку та завідувачку нехірургічного стаціонару Покровської клінічної лікарні інтенсивного лікування Юлію Кашик відзначили «Орденом Святого Пантелеймона». Нагороду вона отримала за відданість медицині, мужність і вагомий внесок у збереження здоров’я українців.

Юлія Кашик понад 22 роки працює у сфері охорони здоров’я рідного міста. Вона є лікарем-терапевтом вищої категорії, нефрологом та фахівцем з ультразвукової діагностики.

Під час пандемії COVID-19 лікарка очолила ковідний госпіталь на 130 ліжок, де запровадила власний протокол лікування. Це дозволило досягти одного з найнижчих показників летальності в Україні.

З початком повномасштабної війни Юлія Кашик організовує сортування поранених у «зеленій зоні» під час масових надходжень постраждалих від обстрілів.

Як єдиний нефролог Покровського району вона забезпечує проведення близько 500 процедур гемодіалізу щомісяця, надає паліативну допомогу та працює у складі виїзних бригад у прифронтових населених пунктах.

Юлія Кашик поєднує високий професіоналізм із людяністю та щодня доводить відданість своїй справі, залишаючись прикладом для медичної спільноти Донеччини.

Великдень – свято, яке збирає всю родину за столом. Його відзначають християни різних конфесій, однак дата щороку змінюється: у 2026 році католики святкують 5 квітня, православні – 12 квітня.

В матеріалі Антикризового медіа-центру розповідаємо про дати святкування Великодня в Україні, прикмети та традиції на Донеччині.

Чому щороку дата святкування різна у західних та східних християн, пояснили на фейсбук-сторінці Православної церкви України. Суперечки про точну дату Пасхи виникли ще в II столітті: одні християни святкували разом з юдеями – 14-го нісана (приблизно сучасний наш березень-квітень), інші – в першу неділю після єврейської Пасхи (Песаху).

Перший Вселенський собор у 325 році встановив спільну формулу: Великдень – у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Цієї пасхалії, тобто методики розрахунку, дотримуються й досі.

Коли християнство розділилось, з’явилися розбіжності: православні відраховують дату від рівнодення за юліанським календарем, католики і протестанти – за григоріанським. Різниця між календарями становить 13 днів. Крім того, православні дотримуються правила: Великдень не може збігатися з іудейською Пасхою або припадати раніше за неї.

Шостий тиждень Великого посту називається Вербним – він завершується святом Входу Господнього в Єрусалим, або Вербною неділею. У 2026 році вона припадає на 5 квітня у православних християн. Однією з традицій цього дня є освячення гілочок верби в храмах.

Фото: Envato

Після Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень – час вшанування останніх днів земного життя Ісуса Христа: страждань, хресної смерті та поховання. Шість днів напередодні Великодня вважаються найсуворішими днями посту й особливими за своїми богослужіннями. І вже в неділю, 12 квітня 2026 року, православні християни святкуватимуть Світле Христове Воскресіння.

На Страсному тижні у Чистий четвер зазвичай печуть паски та прибирають в оселях.

У Страсну п’ятницю багато християн дотримуються суворого посту – не їдять і не п’ють. Цього дня у церквах виносять плащаницю – символічну тканину, в яку було загорнуто тіло Христа.

Відзначення Великодня починається зі святкової літургії, яка триває протягом ночі на неділю. Тоді ж у церквах освячують кошики з пасками, розписаними яйцями та іншими продуктами.

У Великдень вітаються словами “Христос воскрес”, на що відповідають “Воістину воскрес”. Вдома великодня трапеза розпочинається молитвою: спершу їдять свячені яйця та паску, а потім інші непісні страви, зокрема м’ясні.

Фото: Envato

На Донеччині Великдень має свої особливі традиції. Серед них: паски з косами села Новоукраїнка Вугледарської громади, обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” та писанки “Іканича”.

Обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” увійшов до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, зберігаючи культурну пам’ять.

Технологія приготування “Псатиря” має кілька варіацій, але ключові етапи залишаються незмінними:

Фото: Донецька ОВА

Ця традиція збереглася в районах, де компактно проживають надазовські греки на південному заході Донецької області. Найбільші спільноти були в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, зокрема в Маріуполі, Волновасі таі Вугледарі.

Орнамент писанок “Іканича” має коріння в традиціях греків Приазов’я. Наприкінці ХІХ століття він поширювався в районах компактного проживання надазовських греків. Мотиви перегукувалися з елементами декору традиційних рушників (тохма) та пам’ятників. Згодом традиція писанкарства зберіглася у Маріуполі.

У 1904 році Історико-церковно-археологічний музей Маріупольської Олександрівської гімназії налічував близько 500 писанок. З роками колекція зменшувалася – до початку повномасштабного вторгнення в Маріупольському краєзнавчому музеї залишалося лише 18. У березні 2022 року внаслідок обстрілів унікальна колекція була знищена.

Фото з фейсбуку Етнографічного фонду “Спадок Донеччини”

У 2024 році орнаменти “Іканича” внесли в електронні каталоги, а за їхніми мотивами розробили схеми для вишивання. Маріупольські майстрині через окупацію міста були змушені залишити свої оселі й опинилися в різних регіонах України та за кордоном, але продовжують організовувати майстер-класи та виставки, зберігаючи традицію живою.

Великодні паски з косами – обрядовий хліб села Новоукраїнка Вугледарської територіальної громади. Напередодні випікання розпалювали піч і заносили борошно, щоб воно зігрілося.

Фото: Донецька ОВА

Паски прикрашали по-різному: квітами, листям, косами. На інших – переплетені два джгутики по спіралі, а на верхівці – колоски з тіста.

Ірина Мартинова

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Команда Антикризового медіа-центру (АКМЦ) у 2025 році збільшила відвідуваність сайту до понад півмільйона читачів. Для порівняння: у 2024-му цей показник становив 380 тисяч користувачів. Про це йдеться у публічному звіті медіа.

Команда журналістів поділилася із читачами результатами своєї роботи:

Через втрату одного з ключових донорів (USAID) 2025 рік став для команди АКМЦ непростим. Журналісти працювали в умовах нестабільності та змушені були поєднувати основну роботу з участю в інших проєктах.

Водночас колективу вдалося зберегти діяльність, відновити регулярну роботу редакції, збільшити кількість новин на сайті, запустити нові формати, зокрема, мультимедійний проєкт “Перевірено на Сході”. Також журналісти продовжили створювати суспільно важливий контент. Команда АКМЦ підготувала 11 інтерв’ю з представниками бізнесу Краматорська, які допомогли органам місцевого самоврядування у процесі розробки стратегії розвитку громади.

Ознайомитися зі звітом АКМЦ можна тут. Усі публічні звіти АКМЦ доступні у розділі “Про нас“

Дякуємо партнерам, аудиторії та всім, хто підтримує незалежну журналістику і нашу роботу!

Російські війська протягом 1 квітня здійснили 1 584 удари по Донеччині, атакувавши як лінію фронту, так і житловий сектор. Поліцейські зафіксували поранення трьох цивільних і пошкодження 19 об’єктів, серед яких — житлові будинки.

Про це повідомляють у Поліції Донеччини.

Правоохоронці задокументували чергові воєнні злочини рф на території Донецької області. За даними поліції, протягом доби російські війська завдали 1 584 удари по населених пунктах регіону.

Під ворожим вогнем опинилися 11 населених пунктів, зокрема Дружківка, Краматорськ, Миколаївка, Слов’янськ, Олексієво-Дружківка, Ясногірка, Весела Гора, Курицине, Маяки, Новомиколаївка та Рай-Олександрівка.

Внаслідок обстрілів поранення отримали троє мирних жителів. Руйнувань зазнали 19 цивіл

Читати повністю…