Українці у 2025 р. погіршили ставлення до поляків та росіян і білорусів як у цих країнах, так і в самій Україні, – опитування
Найнижча соціальна дистанція в Україні зафіксована до україномовних українців і російськомовних українців, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (з близькими значеннями показника); найбільша соціальна дистанція, як і раніше – до росіян-жителів Росії – 6,5 балів, потім – до білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів Росії (обидві групи – 5,6 ), пише Iнтерфакс.
Як свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 19 вересня-5 жовтня 2025 року, у порівнянні з 2022 р. помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0,7 балу), найбільш помітно щодо поляків (+1,1 бала).
“Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,4) і російськомовних українців (3.5), що свідчить про готовність більшості респондентів допускати представників цих груп до найближчих соціальних контактів – як членів родини та близьких друзів”, – йдеться у прессрелізі за результатами дослідження на сайті КМІС у четвер.
За даними соціологів, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (індекси в межах 3,9), тобто ставлення до цих груп є доволі близьким і різниця між ними незначна. Наступну групу формують поляки, французи та американці (індекси близько 4,0-4,1), після яких ідуть білоруси-жителі України (4,5) і румуни (4,7). Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3). Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі Росії (5,6).
“Найбільша соціальна дистанція, як і очікувалося в умовах війни – до росіян-жителів Росії (6,5 при максимумі 7; сім – це “не пускав би в Україну” – ІФ-У), що є максимальним значенням серед усіх груп і свідчить про дуже високий рівень відчуження. Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів”, – повідомляється у прессрелізі.
Якщо порівнювати ці дані з 2022 роком, то в цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося. Соціологи зазначають, що це можна пояснити зменшенням ефекту “гуртування навколо прапора” та накопиченням втоми від війни. Відомо, що погіршення ситуації впливає і на підвищення рівня міжетнічної нетолерантності. Найбільш помітне зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків (+1.1 бала). У 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним, що пояснювалося роллю Польщі як одного з ключових союзників України після початку повномасштабного вторгнення. Імовірно, погіршення ставлення пов’язане насамперед із напруженням у двосторонніх відносинах, яке виникло у 2023-2024 роках. Зокрема, значний резонанс мали конфлікти навколо експорту українського зерна, коли польські фермери блокували кордон і виступали проти імпорту української аграрної продукції.
Крім того, на суспільні настрої могли вплинути і політичні дискусії між Україною та Польщею, зокрема щодо історичної пам’яті (Волинська трагедія) та окремі жорсткі заяви політиків з обох сторін. Помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0.7 балу). Разом з цим вони все одно залишаються найближчою групою до населення України після україномовних українців.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала). “Це свідчить про певне загальне підвищення соціальної дистанції навіть щодо груп, до яких раніше ставлення було більш позитивним або стабільним”, – зазначається у прессрелізі.
Загалом результати показують, що після періоду покращення ставлення до союзників у 2022-2023 роках, у подальшому (до 2025 року) спостерігається певне загальне зростання соціальної дистанції, тобто підвищення соціальної відокремленості щодо більшості груп, хоча ці зміни для багатьох із них залишаються помірними.
Соціальна відстань до росіян-жителів Росії становить 6.5 і вища ніж до будь-якої етнічної групи за понад 30 років вимірювання соціальної дистанції. Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів-жителів Білорусі – 5.6. Соціальна відстань також значно зросла порівняно з 2013 роком. На жаль, дещо погіршилося також ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні. Ставлення до євреїв-мешканців України покращилося з 2013 року і зараз вони (разом з канадцями і німцями) – найближчі до українців.
Президент КМІС Володимир Паніотто так прокоментував результати дослідження: “Як відмічалося і в пресрелізах попередніх років, рівень ксенофобії в Україні не є високим, але і не є дуже низьким, індекс ксенофобії (середнє значення соціальної дистанції) приблизно дорівнює 4.0. За його словами, значення, які менше 4.0, свідчать про відкритість (толерантність), а значення від 4 до 5 – про національну відокремленість (бажають у сім’ї та з друзями спілкуватися з представниками своєї етнічної групи, а із сусідами та на роботі готові спілкуватися з іншими групами). Незважаючи на війну, рівень ксенофобії в Україні в цілому залишається стабільним. Але ставлення до росіян-мешканців Росії і білорусів-мешканців Білорусі очікувано значно погіршилося. Неочікуваним є те, що ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні, теж погіршилося”.
“Ми маємо усвідомити цю нову реальність, наші громадяни – і етнічні росіяни, і російськомовні українці, і представники інших етнічних груп – пліч-о-пліч боряться з ворогом. Ворог знаходиться не серед нас, а веде активну інформаційну війну, щоб посіяти між нами ворожнечу, зокрема, і між мовно-етнічними групами. Ми маємо уважно слідкувати за міжетнічними стосунками громадян України, щоб протистояти негативним тенденціям, які можуть знизити інтегрованість нашого суспільства”, – резюмував Паніотто.
Упродовж 19 вересня-5 жовтня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до тих чи інших етнічних груп за шкалою соціальної дистанції Богардуса. Методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше), що проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% – для показників, близьких до 10%, 1,8% – для показників, близьких до 5%.
Методологія: Дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 квітня 2026
