Атаки на російські нафтові термінали. Хто проти?
Громадяни ЄС живуть мирним життям. По їхніх містах щоденно не стріляють ракети й дрони, й це не їх матері щоденно оплакують своїх дітей, що гинуть на фронті. Тому декому у Європі здається, що війна десь далеко й не має зачіпати якість їхнього життя. Але так не буває.
Виходить, що нас закликають до того, щоб ми надали можливість заробляти РФ більше для продовження війни, аби на АЗС у країнах ЄС пальне стало на декілька відсотків нижчим у ціні. Однак додатково профінансована зброя через збільшення експорту нафти вбиватиме поки не громадян ЄС, а українців.
Читайте також: Як краще обмежити доходи РФ у період карколомного зростання цін на нафту?
Саме недолуга логіка із накачування Європою включно з українською державою російського військового бюджету упродовж десятиліть заради економічних показників й призвела до найбільшої після Другої Світової війни у Європі війни. Вже прийшов час зрозуміти, що якщо Україна та ЄС остаточно не перейдуть на рейки війни й боятимуться завдати шкоди російському енергетичному експорту, то війна із її чисельними жертвами тільки набиратиме обертів. Фейкові санкції із "тіньовим" танкерним флотом російських навіжених безумців точно не зупинить.
Надихає те, що удари по Приморську та Усть-Лузі — це саме ті ліки, які потрібні РФ для зупинки військової машини. На мій погляд, підрозділи ЗСУ та СБУ мають тільки збільшувати атаки на фінансові джерела війни, навіть попри голоси тих, хто розмірковує про мир у тихих брюссельських кав'ярнях за поїданням духмяних круасанів. Інших варіантів вижити, крім знищення енергетичної та військової інфраструктури РФ, у нас та й у Європи не існує.
Джерело
Про автора. Володимир Омельченко, директор енергетичних програм Центру Разумкова
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 квітня 2026
