Великдень: коли святкують та традиції на Донеччині
Великдень – свято, яке збирає всю родину за столом. Його відзначають християни різних конфесій, однак дата щороку змінюється: у 2026 році католики святкують 5 квітня, православні – 12 квітня.
В матеріалі Антикризового медіа-центру розповідаємо про дати святкування Великодня в Україні, прикмети та традиції на Донеччині.
Чому щороку дата святкування різна у західних та східних християн, пояснили на фейсбук-сторінці Православної церкви України. Суперечки про точну дату Пасхи виникли ще в II столітті: одні християни святкували разом з юдеями – 14-го нісана (приблизно сучасний наш березень-квітень), інші – в першу неділю після єврейської Пасхи (Песаху).
Перший Вселенський собор у 325 році встановив спільну формулу: Великдень – у першу неділю після першого повного місяця після весняного рівнодення. Цієї пасхалії, тобто методики розрахунку, дотримуються й досі.
Коли християнство розділилось, з’явилися розбіжності: православні відраховують дату від рівнодення за юліанським календарем, католики і протестанти – за григоріанським. Різниця між календарями становить 13 днів. Крім того, православні дотримуються правила: Великдень не може збігатися з іудейською Пасхою або припадати раніше за неї.
Шостий тиждень Великого посту називається Вербним – він завершується святом Входу Господнього в Єрусалим, або Вербною неділею. У 2026 році вона припадає на 5 квітня у православних християн. Однією з традицій цього дня є освячення гілочок верби в храмах.
Фото: Envato
Після Вербної неділі розпочинається Страсний тиждень – час вшанування останніх днів земного життя Ісуса Христа: страждань, хресної смерті та поховання. Шість днів напередодні Великодня вважаються найсуворішими днями посту й особливими за своїми богослужіннями. І вже в неділю, 12 квітня 2026 року, православні християни святкуватимуть Світле Христове Воскресіння.
На Страсному тижні у Чистий четвер зазвичай печуть паски та прибирають в оселях.
У Страсну п’ятницю багато християн дотримуються суворого посту – не їдять і не п’ють. Цього дня у церквах виносять плащаницю – символічну тканину, в яку було загорнуто тіло Христа.
Відзначення Великодня починається зі святкової літургії, яка триває протягом ночі на неділю. Тоді ж у церквах освячують кошики з пасками, розписаними яйцями та іншими продуктами.
У Великдень вітаються словами “Христос воскрес”, на що відповідають “Воістину воскрес”. Вдома великодня трапеза розпочинається молитвою: спершу їдять свячені яйця та паску, а потім інші непісні страви, зокрема м’ясні.
Фото: Envato
На Донеччині Великдень має свої особливі традиції. Серед них: паски з косами села Новоукраїнка Вугледарської громади, обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” та писанки “Іканича”.
Обрядовий хліб надазовських греків “Псатир” увійшов до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини України. Процес його виготовлення супроводжується давніми обрядами, що передаються з покоління в покоління, зберігаючи культурну пам’ять.
Технологія приготування “Псатиря” має кілька варіацій, але ключові етапи залишаються незмінними:
Фото: Донецька ОВА
Ця традиція збереглася в районах, де компактно проживають надазовські греки на південному заході Донецької області. Найбільші спільноти були в Маріупольському, Волноваському та Кальміуському районах, зокрема в Маріуполі, Волновасі таі Вугледарі.
Орнамент писанок “Іканича” має коріння в традиціях греків Приазов’я. Наприкінці ХІХ століття він поширювався в районах компактного проживання надазовських греків. Мотиви перегукувалися з елементами декору традиційних рушників (тохма) та пам’ятників. Згодом традиція писанкарства зберіглася у Маріуполі.
У 1904 році Історико-церковно-археологічний музей Маріупольської Олександрівської гімназії налічував близько 500 писанок. З роками колекція зменшувалася – до початку повномасштабного вторгнення в Маріупольському краєзнавчому музеї залишалося лише 18. У березні 2022 року внаслідок обстрілів унікальна колекція була знищена.
Фото з фейсбуку Етнографічного фонду “Спадок Донеччини”
У 2024 році орнаменти “Іканича” внесли в електронні каталоги, а за їхніми мотивами розробили схеми для вишивання. Маріупольські майстрині через окупацію міста були змушені залишити свої оселі й опинилися в різних регіонах України та за кордоном, але продовжують організовувати майстер-класи та виставки, зберігаючи традицію живою.
Великодні паски з косами – обрядовий хліб села Новоукраїнка Вугледарської територіальної громади. Напередодні випікання розпалювали піч і заносили борошно, щоб воно зігрілося.
Фото: Донецька ОВА
Паски прикрашали по-різному: квітами, листям, косами. На інших – переплетені два джгутики по спіралі, а на верхівці – колоски з тіста.
Ірина Мартинова
Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Команда Антикризового медіа-центру (АКМЦ) у 2025 році збільшила відвідуваність сайту до понад півмільйона читачів. Для порівняння: у 2024-му цей показник становив 380 тисяч користувачів. Про це йдеться у публічному звіті медіа.
Команда журналістів поділилася із читачами результатами своєї роботи:
Через втрату одного з ключових донорів (USAID) 2025 рік став для команди АКМЦ непростим. Журналісти працювали в умовах нестабільності та змушені були поєднувати основну роботу з участю в інших проєктах.
Водночас колективу вдалося зберегти діяльність, відновити регулярну роботу редакції, збільшити кількість новин на сайті, запустити нові формати, зокрема, мультимедійний проєкт “Перевірено на Сході”. Також журналісти продовжили створювати суспільно важливий контент. Команда АКМЦ підготувала 11 інтерв’ю з представниками бізнесу Краматорська, які допомогли органам місцевого самоврядування у процесі розробки стратегії розвитку громади.
Ознайомитися зі звітом АКМЦ можна тут. Усі публічні звіти АКМЦ доступні у розділі “Про нас“
Дякуємо партнерам, аудиторії та всім, хто підтримує незалежну журналістику і нашу роботу!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Російські війська протягом 1 квітня здійснили 1 584 удари по Донеччині, атакувавши як лінію фронту, так і житловий сектор. Поліцейські зафіксували поранення трьох цивільних і пошкодження 19 об’єктів, серед яких — житлові будинки.
Про це повідомляють у Поліції Донеччини.
Правоохоронці задокументували чергові воєнні злочини рф на території Донецької області. За даними поліції, протягом доби російські війська завдали 1 584 удари по населених пунктах регіону.
Під ворожим вогнем опинилися 11 населених пунктів, зокрема Дружківка, Краматорськ, Миколаївка, Слов’янськ, Олексієво-Дружківка, Ясногірка, Весела Гора, Курицине, Маяки, Новомиколаївка та Рай-Олександрівка.
Внаслідок обстрілів поранення отримали троє мирних жителів. Руйнувань зазнали 19 цивільних об’єктів, з яких 9 – житлові будинки.
Краматорськ російські війська атакували 11 безпілотниками різного типу. У місті поранено людину, пошкоджено чотири багатоквартирні та один приватний будинок, готельно-ресторанний комплекс і цивільний автомобіль.
В Олексієво-Дружківці росіяни застосували дві авіабомби «КАБ-250», унаслідок чого поранено цивільну особу та пошкоджено приватний будинок.
Ще одна людина постраждала в Рай-Олександрівці – там зазнала руйнувань приватна оселя.
Слов’янськ окупанти атакували БпЛА «Герань-2» та FPV-дроном. У місті пошкоджено приватний будинок, дві адміністративні будівлі та будинок побуту.
У селі Весела Гора пошкоджено два приватні будинки, у Маяках — цивільний автомобіль.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Протягом минулої доби російські війська активізували наступальні дії одразу на кількох напрямках Донеччини. Загалом зафіксовано понад 60 бойових зіткнень, найбільша інтенсивність — на Покровському відтинку фронту.
Про це повідомляють у Генеральному штабі ЗСУ.
На Лиманському напрямку окупанти шість разів намагалися прорвати оборону Сил оборони України. Основні зусилля ворог зосередив у районах Лиману та Ставків.
На Слов’янському напрямку українські військові відбили чотири атаки противника. Штурмові дії фіксувалися поблизу Рай-Олександрівки, Різниківки та Ямполя.
На Краматорському напрямку за добу зафіксовано одну спробу наступу — ворог намагався просунутися у напрямку Малинівки, однак успіху не мав.
На Костянтинівському напрямку противник здійснив 17 атак. Бої тривали в районах Костянтинівки, Плещіївки, Іванопілля, Степанівки, Яблунівки та Софіївки.
Найбільш напруженою залишається ситуація на Покровському напрямку. Тут українські захисники зупинили 31 штурм окупантів у районах Білицького, Родинського, Новоолександрівки, Покровська, Новомиколаївки, Котлиного, Удачного, Молодецького, Новопідгородного, Гришиного та Філії.
На Олександрівському напрямку ворог сім разів атакував позиції Сил оборони поблизу Олександрограда, Нового Запоріжжя, Березового та Новогригорівки.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Російські війська продовжують активні штурмові дії на сході України. Найбільша інтенсивність атак зафіксована на Покровському напрямку, де українські захисники відбили десятки наступів.
Про це повідомляють у Генеральному штабі ЗСУ.
На Лиманському напрямку окупанти здійснили шість атак, намагаючись прорвати оборону ЗСУ в районах Дробишевого, Лиману, а також поблизу населених пунктів Середнє та Надія.
На Слов’янському напрямку українські військові зупинили ще шість спроб противника просунутися вперед. Бої тривали в районах Закітного, Різниківки, а також у напрямках Рай–Олександрівки, Платонівки та Калеників.
На Краматорському напрямку ворог здійснив одну спробу по
- Останні
- Популярні
Новини по днях
2 квітня 2026
