Втрати ворога на 26 березня: оборонці ліквідували 1210 військових рф
Знищено один танк, чотири ББМ, 49 артсистемЗбройні сили України вбили й поранили 1 292 170 російських військовослужбовців, 1210 – за минулу добу.Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.Від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати ворога становлять:танків – 11 807 (+1);бойових броньованих машин – 24 278 (+4);артилерійських систем – 38 795 (+49);РСЗВ – 1698 (+2);засобів ППО – 1337 (+1);літаків – 435 (+0);гелікоптерів – 350 (+0);БпЛА оперативно-тактичного рівня – 198 389 (+2038);крилатих ракет – 4491 (+0);кораблів / катерів – 33 (+0);підводних човнів – 2 (+0);автомобільної техніки та автоцистерн – 85 352 (+201) ;спеціальної техніки – 4100 (+2).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна будуватиме захищену та стійку енергосистему з автономними «енергетичними сотами». Міністр енергетики Денис Шмигаль презентував інвесторам у США плани модернізації енергетики та закликав до диверсифікації постачань газу, нафти та ядерного палива.Thu, 26 Mar 2026 08:20:00 +020020302787Новиниhttps://mind.ua/news/20302787-vtrati-voroga-na-26-bereznya-oboronci-likviduvali-1210-vijskovih-rfhttps://mind.ua/news/20302787-vtrati-voroga-na-26-bereznya-oboronci-likviduvali-1210-vijskovih-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,втрати росіянЄвропейський експерт із митних питань: «Від прозорості митниці залежить конкурентоспроможність національного бізнесу»Вітяніс Алішаускас – про подолання корупційних ризиків, новий Митний кодекс України, вимоги ЄС і досвід ЛитвиПрограма EU4PFM (EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine) – масштабна ініціатива Євросоюзу з підтримки управління державними фінансами в Україні. Одним із її ключових напрямів є митна реформа. А саме – реформування Держмитниці, модернізація її IT-систем відповідно до європейських вимог (комп'ютеризована транзитна система NCTS для обміну митними даними, система управління ризиками) та боротьба з корупцією всередині органу. Відповідно в полі уваги організації – розробка нового Митного кодексу України на основі аналогічного документа ЄС і впровадження європейських практик в українські реалії.У рамках спецпроєкту «Зона контролю: митниця» Mind зустрівся з ключовим міжнародним експертом із реформування митниці Програми EU4PFM – Вітянісом Алішаускасом, який прибув до Києва лише на кілька днів для участі у форумі «Митна платформа – 2026. Інститут Авторизованого економічного оператора та NCTS як інструменти євроінтеграції».Основною темою бесіди став проєкт нового Митного кодексу – наскільки українською стороною (Мінфіном і Держмитницею) враховано зауваження та побажання європейських колег. Поговорили й про те, чи доцільно наділяти зараз українську митницю функціями слідчого органу та як це вплине на боротьбу з контрабандою всередині митної структури. У цьому контексті вельми наочним може стати досвід Литви, яка раніше стикалася з аналогічними викликами.Про коригування нового Митного кодексу України під нормативи ЄС– У січні цього року Європейська комісія (ЄК) надала українській стороні свою оцінку проєкту нового Митного кодексу України, який створюється на основі Митного кодексу ЄС (далі – МК). Експерти програми EU4PFM також були залучені до оцінювання. Чи можете вже сказати: які саме пропозиції врахували українські Мінфін і Держмитслужба, а які – ні?– Коли Україна стала кандидатом у члени ЄС, у неї з'явилося зобов'язання трансформувати національне законодавство відповідно до європейського (зокрема, і митних норм). І мета згаданої оцінки – вивчити, чи всі норми законодавства ЄС перенесені до українського. Для цього під кожну статтю законів ЄС ми шукали відповідні статті в законах України.Європейське законодавство не надто розлоге, а сам Митний кодекс ЄС – лише близько 145 сторінок. Але Україна вирішила у свій новий МК вкласти набагато більше – кількість сторінок збільшена у чотири-п'ять разів. Тому ми оцінили проєкт також щодо того, чи не суперечать європейському законодавству й усталеній практиці ЄС додаткові нормативи, передбачені Україною.Крім того, в окрему групу було виділено положення, актуальні лише для країн – членів Євросоюзу. Наприклад, обмін даними між країнами – членами ЄС тощо. Їхню імплементацію необхідно відкласти до моменту вступу України до Євросоюзу. Також ідентифіковані норми, які не цілком відповідають Митному кодексу ЄС, проте до приєднання України та введення в дію європейських норм вони потрібні в національному законодавстві.Щоб пояснити нашу позицію та дати відповідні рекомендації щодо доопрацювання, ми організували кілька консультацій із міжнародними експертами, визнаними одними з найкращих у сфері європейського законодавства. Українські партнери висловили намір прийняти всі наші правки та пропозиції, щоб у результаті МК України повністю відповідав законодавству ЄС. Проте підсумкова оцінка документа проводитиметься лише після ухвалення закону парламентом і підписання президентом України.– А які норми МК ви пропонуєте змінити та чому?– Якихось кардинальних пропозицій у нас немає, оскільки вже кілька останніх років, особливо – останні два-три роки, український МК поступово та постійно оновлюється згідно із законодавством ЄС. Наприклад, у частині виконання програми авторизованих економічних операторів (АЕО), впровадження NCTS та транзитних спрощень.Сподіваємося, що новий МК незабаром буде ухвалено, адже це перший ступінь створення правової основи для реальної митної реформи в Україні. Проте для інтеграції МК в українські реалії самого лише ухвалення цього закону недостатньо – необхідно буде виконати й два інші доволі складні завдання.Про претензії бізнесу до митниці та чи нівелює їх новий Митний кодекс– Зараз більшість претензій до роботи митниці – у застосуванні презумпції винуватості щодо бізнесу. Митники наділені повноваженнями, що дозволяють їм ставити під сумнів операції з оформлення товарів (збільшувати митну вартість, змінювати клас, впливати на походження, відмовляти в оформленні). Наприклад, у ЄС митниця має спочатку зважити ризикованість операцій, а вже тоді висувати претензії. Наскільки ці проблеми усунуті в проєкті МК?– Уже зараз до українського законодавства перенесено частину європейських норм – зокрема, тих, які гарантують право бути вислуханим перед ухваленням несприятливого рішення. А також надають право користуватися спрощеннями, що надаються лише авторизованим, благонадійним економічним операторам. А саме : статус АЕО, окремі спрощення, які застосовують і без цього статусу, транзитні спрощення. До того ж авторизовані оператори заслуговують на вищий рівень довіри, вважаються менш ризикованими, їх рідше перевіряють.Усі ці принципи будуть закріплені в новому Митному кодексі. Але треба враховувати, що коли встановлюється якась правова норма, то до повного практичного застосування може бути довгий шлях. І в країнах – членах ЄС минуло трохи часу, доки підприємці повірили в користь від отримання авторизації на митні спрощення.Усі озвучені проблеми враховані в новому МК. У країнах – членах ЄС (особливо з колишнього радянського табору) до моменту ухвалення нинішнього UCC (на основі якого зараз і змінюється українське митне законодавство) була така сама ситуація: митні процедури не завжди були цілком зрозумілі, рішення не завжди приймалися на основі оцінки ризиків, а за якимись іншими критеріями тощо.У ЄС «білий бізнес» вимагав прискорених митних процедур, а для цього необхідно було мінімізувати спектр митних перевірок. Адже від того, як працює митниця – контролює, керує та спостерігає за міжнародною торгівлею, залежить конкурентоспроможність національного бізнесу.Набрання чинності новим Митним кодексом розв'яже ці питання в Україні, узаконивши ті самі правила, що й у європейських країнах. Але це відбудеться лише тоді, коли буде зроблено три основні кроки.Перший – ухвалено новий МК, який повністю відповідає законодавству ЄС. Другий – розроблено та прийнято постановами Кабміну підзаконні акти. І третій, без якого імплементація МК неможлива, – належним чином забезпечена підтримка всіх процесів IT-системами, створеними за стандартами ЄС. Таких систем понад 20.Зазначу, що у країнах ЄС вони створювалися та впроваджувалися багато років. В України залишилося близько двох років до очікуваного набуття чинності новим МК, який критично потребує як мінімум частини цих систем.– Уже лунає критика, що з нового МК вилучено процедурні норми, які регулюють підстави для коригування митної вартості товарів митниками. Зрозуміло, що вони не є досконалими в українському законодавстві. Але повне їхнє скасування – без впровадження компендіуму (збірки норм за прикладом ЄС), який регулював би визначення класифікації товарів, їх походження та митну вартість – дасть більше можливостей необґрунтовано нараховувати митні платежі білому бізнесу. А це одна з основних проблем: зокрема, згідно з дослідженням EBA, 60% респондентів мають ці труднощі, і показник зростає. Як прокоментуєте?– Ви маєте рацію: тут є проблема, і зі свого боку ми зробили відповідні коментарі. Але чи врахують їх українські партнери – побачимо в тексті проєкту кодексу, який буде внесено до парламенту.У законодавстві ЄС митниця не має права виправляти (коригувати) дані митної декларації, у тому числі ті, що стосуються митної вартості, незалежно від того, є для цього підстави чи ні. Будь-які дані митної декларації можуть бути змінені лише за заявою декларанта й лише самим декларантом.Тобто, якщо митниця зазначила, що внесені до декларації дані не відповідають фактичним, наступне слово за декларантом: чи вважає він ці зауваження справедливими та чи потрібно відповідно до них вносити зміни до декларації.Водночас такий підхід не є перешкодою для митниці здійснити митний контроль та ухвалити рішення за його результатами. Тому що обов'язок митниці – перевірити, чи правильна інформація, яку надав підприємець, викрити «несумлінний» бізнес і припинити ризики, пов'язані з ним.Якщо ж під час перевірки виявляється зворотне – тоді вже митниця вживає заходів, зокрема нараховує мита тощо. Але й тоді декларант, якщо він не згоден, повинен мати можливість пояснити свою п
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 березня 2026
