рф атакувала енергетичну та портову інфраструктуру Одещини, є поранений

26.03.2026, 08:32 mind.ua

В Ізмаїлі та Вилківській громаді зафіксовано пошкодження і пожежі, частина населених пунктів залишилася без світлаУ ніч проти 26 березня російські війська атакували портову та енергетичну структуру Ізмаїльського району Одеської області.Про це повідомляє пресслужба Ізмаїльської РДА.Там зазначили, що є пошкодження на двох локаціях – у місті Ізмаїл та Вилківській громаді.У ДСНС розповіли, що внаслідок російського обстрілу одна людина зазнала поранень. Окрім енергетичної та портової, пошкоджена також цивільна інфраструктура. Внаслідок влучань виникли пожежі.Голова ОВА Олег Кіпер заявив, що через атаку в окремих населених пунктах є перебої з електропостачанням. Критичну інфраструктуру перевели на резервне живлення. Тривають відновлювальні роботи.Рятувальники також розповіли, що одночасно працювали на кількох локаціях, роботу ускладнювали повторні сигнали повітряної тривоги.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що українські дрони вразили «Пургу» – російський військовий криголам у Виборзі. У результаті він нахилився на бік, свідчать фото з місця події.Thu, 26 Mar 2026 08:28:00 +020020302788Новиниhttps://mind.ua/news/20302788-rf-atakuvala-energetichnu-ta-portovu-infrastrukturu-odeshchini-e-poranenijhttps://mind.ua/news/20302788-rf-atakuvala-energetichnu-ta-portovu-infrastrukturu-odeshchini-e-poranenij#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,Одеса,Агресія рфВтрати ворога на 26 березня: оборонці ліквідували 1210 військових рфЗнищено один танк, чотири ББМ, 49 артсистемЗбройні сили України вбили й поранили 1 292 170 російських військовослужбовців, 1210 – за минулу добу.Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.Від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати ворога становлять:танків – 11 807 (+1);бойових броньованих машин – 24 278 (+4);артилерійських систем – 38 795 (+49);РСЗВ – 1698 (+2);засобів ППО – 1337 (+1);літаків – 435 (+0);гелікоптерів – 350 (+0);БпЛА оперативно-тактичного рівня – 198 389 (+2038);крилатих ракет – 4491 (+0);кораблів / катерів – 33 (+0);підводних човнів – 2 (+0);автомобільної техніки та автоцистерн – 85 352 (+201) ;спеціальної техніки – 4100 (+2).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Україна будуватиме захищену та стійку енергосистему з автономними «енергетичними сотами». Міністр енергетики Денис Шмигаль презентував інвесторам у США плани модернізації енергетики та закликав до диверсифікації постачань газу, нафти та ядерного палива.Thu, 26 Mar 2026 08:20:00 +020020302787Новиниhttps://mind.ua/news/20302787-vtrati-voroga-na-26-bereznya-oboronci-likviduvali-1210-vijskovih-rfhttps://mind.ua/news/20302787-vtrati-voroga-na-26-bereznya-oboronci-likviduvali-1210-vijskovih-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,втрати росіянЄвропейський експерт із митних питань: «Від прозорості митниці залежить конкурентоспроможність національного бізнесу»Вітяніс Алішаускас – про подолання корупційних ризиків, новий Митний кодекс України, вимоги ЄС і досвід ЛитвиПрограма EU4PFM (EU Public Finance Management Support Programme for Ukraine) – масштабна ініціатива Євросоюзу з підтримки управління державними фінансами в Україні. Одним із її ключових напрямів є митна реформа. А саме – реформування Держмитниці, модернізація її IT-систем відповідно до європейських вимог (комп'ютеризована транзитна система NCTS для обміну митними даними, система управління ризиками) та боротьба з корупцією всередині органу. Відповідно в полі уваги організації – розробка нового Митного кодексу України на основі аналогічного документа ЄС і впровадження європейських практик в українські реалії.У рамках спецпроєкту «Зона контролю: митниця» Mind зустрівся з ключовим міжнародним експертом із реформування митниці Програми EU4PFM – Вітянісом Алішаускасом, який прибув до Києва лише на кілька днів для участі у форумі «Митна платформа – 2026. Інститут Авторизованого економічного оператора та NCTS як інструменти євроінтеграції».Основною темою бесіди став проєкт нового Митного кодексу – наскільки українською стороною (Мінфіном і Держмитницею) враховано зауваження та побажання європейських колег. Поговорили й про те, чи доцільно наділяти зараз українську митницю функціями слідчого органу та як це вплине на боротьбу з контрабандою всередині митної структури. У цьому контексті вельми наочним може стати досвід Литви, яка раніше стикалася з аналогічними викликами.Про коригування нового Митного кодексу України під нормативи ЄС– У січні цього року Європейська комісія (ЄК) надала українській стороні свою оцінку проєкту нового Митного кодексу України, який створюється на основі Митного кодексу ЄС (далі – МК). Експерти програми EU4PFM також були залучені до оцінювання. Чи можете вже сказати: які саме пропозиції врахували українські Мінфін і Держмитслужба, а які – ні?– Коли Україна стала кандидатом у члени ЄС, у неї з'явилося зобов'язання трансформувати національне законодавство відповідно до європейського (зокрема, і митних норм). І мета згаданої оцінки – вивчити, чи всі норми законодавства ЄС перенесені до українського. Для цього під кожну статтю законів ЄС ми шукали відповідні статті в законах України.Європейське законодавство не надто розлоге, а сам Митний кодекс ЄС – лише близько 145 сторінок. Але Україна вирішила у свій новий МК вкласти набагато більше – кількість сторінок збільшена у чотири-п'ять разів. Тому ми оцінили проєкт також щодо того, чи не суперечать європейському законодавству й усталеній практиці ЄС додаткові нормативи, передбачені Україною.Крім того, в окрему групу було виділено положення, актуальні лише для країн – членів Євросоюзу. Наприклад, обмін даними між країнами – членами ЄС тощо. Їхню імплементацію необхідно відкласти до моменту вступу України до Євросоюзу. Також ідентифіковані норми, які не цілком відповідають Митному кодексу ЄС, проте до приєднання України та введення в дію європейських норм вони потрібні в національному законодавстві.Щоб пояснити нашу позицію та дати відповідні рекомендації щодо доопрацювання, ми організували кілька консультацій із міжнародними експертами, визнаними одними з найкращих у сфері європейського законодавства. Українські партнери висловили намір прийняти всі наші правки та пропозиції, щоб у результаті МК України повністю відповідав законодавству ЄС. Проте підсумкова оцінка документа проводитиметься лише після ухвалення закону парламентом і підписання президентом України.– А які норми МК ви пропонуєте змінити та чому?– Якихось кардинальних пропозицій у нас немає, оскільки вже кілька останніх років, особливо – останні два-три роки, український МК поступово та постійно оновлюється згідно із законодавством ЄС. Наприклад, у частині виконання програми авторизованих економічних операторів (АЕО), впровадження NCTS та транзитних спрощень.Сподіваємося, що новий МК незабаром буде ухвалено, адже це перший ступінь створення правової основи для реальної митної реформи в Україні. Проте для інтеграції МК в українські реалії самого лише ухвалення цього закону недостатньо – необхідно буде виконати й два інші доволі складні завдання.Про претензії бізнесу до митниці та чи нівелює їх новий Митний кодекс– Зараз більшість претензій до роботи митниці – у застосуванні презумпції винуватості щодо бізнесу. Митники наділені повноваженнями, що дозволяють їм ставити під сумнів операції з оформлення товарів (збільшувати митну вартість, змінювати клас, впливати на походження, відмовляти в оформленні). Наприклад, у ЄС митниця має спочатку зважити ризикованість операцій, а вже тоді висувати претензії. Наскільки ці проблеми усунуті в проєкті МК?– Уже зараз до українського законодавства перенесено частину європейських норм – зокрема, тих, які гарантують право бути вислуханим перед ухваленням несприятливого рішення. А також надають право користуватися спрощеннями, що надаються лише авторизованим, благонадійним економічним операторам. А саме : статус АЕО, окремі спрощення, які застосовують і без цього статусу, транзитні спрощення. До того ж авторизовані оператори заслуговують на вищий рівень довіри, вважаються менш ризикованими, їх рідше перевіряють.Усі ці принципи будуть закріплені в новому Митному кодексі. Але треба враховувати, що коли встановлюється якась правова норма, то до повного практичного застосування може бути довгий шлях. І в країнах – членах ЄС минуло трохи часу, доки підприємці повірили в користь від отримання авторизації на митні спрощення.Усі озвучені проблеми враховані в новому МК. У країнах – членах ЄС (особливо з колишнього радянського табору) до моменту ухвалення нинішнього UCC (на основі якого зараз і змінюється українське митне законодавство) була така сама ситуація: митні процедури не завжди були цілком зрозумілі, рішення не завжди приймалися на основі оцінки ризиків, а за якимись іншими критеріями тощо.У ЄС «білий бізнес» вимагав прискорених митних процедур, а для цього необхідно було мінімізувати спектр митних перевірок. Адже від того, як працює митниця – контролює, керує та спостерігає за міжнародною торгівлею, залежить конкурентоспроможність національного бізнесу.Набрання чинності новим Митним кодексом розв'яже ці питання в Україні, узаконивши ті самі правила, що й у європейських країнах. Але це відбудеться лише тоді, коли буде зроблено три основні кроки.Перший – ухвалено новий МК, який повністю відповідає законодавству ЄС. Другий – розроблено та прийнято постановами Кабміну підзаконні акти. І третій, без якого імплементація МК неможлива, – належним чином забезпечена підтримка всіх процесів IT-системами, створеними за стандартами ЄС. Таких систем понад 20.Зазначу, що у країнах ЄС вони створювалися та впроваджувалися багато років. В України залишилося близько двох років до очікуваного набуття чинності новим МК, який критично потребує як мінімум частини цих систем.– Уже лунає критика, що з нового МК вилучено процедурні норми, які регулюють підстави для коригування митної вартості товарів митниками. Зрозуміло, що вони не є досконалими в українському законодавстві. Але повне їхнє скасування – без впровадження компендіуму (збірки норм за прикладом ЄС), який регу

Читати повністю…