Тепер є обмеження: як в Україні змінюють підхід до призупинення трудового договору
Ключова ідея змін полягає в затвердженні загального строку призупинення договору про працю за ініціативою однієї сторони. Від 14 березня відносини між роботодавцем і працівником не можуть призупинятися більше, ніж на 90 днів. Що це означає, пояснили експерти юридичного ресурсу "Протокол".
Дивіться також Без шкоди та з урахуванням можливостей: що каже закон про норми роботи для неповнолітніх
Призупинення трудового договору за різних умов може ініціювати як працівник, так і роботодавець. Сукупно такі домовленості можуть виникнути на певний термін – не більше, ніж на 90 днів.
Важливо! Йдеться не про 90 днів, оформлені одним наказом, а про "граничний загальний строк".
Згідно зі змінами, наказ, який роботодавець видав на термін понад 90 днів, втрачає чинність з наступного дня після закінчення дозволеного законом строку.
Однак юристи радять робити окремий наказ, щоб підстави для претензії й відновлення прав та обов'язків працівника після завершення 90-денного терміну були законними. Працедавцю в такому випадку варто:
Тож після 14 березня не буде законним формулювання щодо призупинення трудового договору до кінця воєнного стану. Призупинення тепер перестає бути "безстроковою паузою".
Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" говорить, що за умови призупинення трудового договору роботодавець не зобов’язаний виплачувати працівнику заробітну плату, а також здійснювати гарантійні та компенсаційні виплати.
Після 90 днів з моменту призупинення трудового договору працівник має повернутися до роботи, а керівник мусить допустити його або ж ухвалити інше правомірне рішення щодо подальших трудових відносин.
Ба більше, після цього терміну доцільно також видати "наказ про відновлення дії трудового договору" або ж законно звільнити працівника, якщо той не бажає чи не може виконувати роботу.
Перебування в укритті під час повітряної тривоги не вважається прогулом. Українські працівники мають право залишити робоче місце, щоб перейти до укриття під час сигналу небезпеки. Така відсутність не може розцінюватися як порушення трудової дисципліни або підстава для звільнення.
Верховний суд дійшов висновку, що перебування працівника в укритті під час повітряної тривоги є обґрунтованою необхідністю. Відсутність людини за робочим столом у цей час не означає, що вона прогуляла роботу.
Роботодавець не має права змушувати працівників залишатися на робочому місці під час тривоги. Якщо керівник забороняє йти до укриття і через це людина постраждала, він може нести юридичну відповідальність – від штрафу до кримінального покарання.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
13 березня 2026
