Як 100 палок ковбаси чи кілька ящиків молока: скільки коштували джинси в СРСР
Те саме стосується і джинсів. Адже щодо цього елементу одягу у Радянському Союзі була справжня лихоманка. Щоправда коштували вони недешево. За скільки ж можна було купити джинси в СРСР – розповість 24 Канал.
До теми Від Європи до США: хто першим придумав джинси та як вони народилися
Хоча джинси в СРСР носив ледь не кожен, однак вони фактично перебували під забороною. За їх носіння могли навіть вигнати з роботи або у навчального закладу, а ось за розповсюдження можна було отримати аж до 15 років в'язниці. Хоча зазвичай терміни були меншими – до 9 років вимушеного "відриву від виробництва": спочатку до 6 років з конфіскацією майна, а потім ще на 3 роки – висилка, пише "Історична правда".
Відповідно джинси у вільному продажі ледь не до розпаду комуністичної імперії було купити майже нереально. А потрапляли вони до СРСР завдяки іноземці, морякам, далекобійникам і навіть спортсменам з музикантами.
Іноземці завозили джинси майже безперешкодно, оскільки це громадяни інших країн. А ось за своїми СРСР дивився прискіпливо під час митного контролю. Якщо ще на одну пару джинсів, куплених "для себе", влада дивилася крізь пальці, то три пари імпортних штанів у валізі однієї людини вже вважались спекуляцією.
Продавали джинси в СРСР "з рук". Деколи це робили самі люди, які завозили цей одяг. Однак здебільшого купити джинси можна було лише у фарцовщиків (фарцувальників). Це фактично перші радянські бізнесмени, що торгували дефіцитними товарами – від одягу до парфумів чи техніки.
Згідно з усіма вищевказаними труднощами, джинси в СРСР коштували дуже дорого. Середня ціна якісного американського товару, як тоді казали "фірми", становила від 200 до 300 рублів.
Щоправда, можна було їх купити і за меншу суму – за 120 рублів. Однак такі джинси були дуже неякісно пошитими, хоча й мали європейське або азійське походження.
Отримати якісний товар за відносно помірні гроші могли студенти вишів, де вчилися іноземці. Останні, повертаючись з канікул, везли на продаж джинси. Збували їх, для надійності, тільки однокурсникам – по 80 рублів за пару. Якщо продаси п'ять пар – матимеш річну стипендію.
Але така ціна радянську людину не лякала, і вона була здатною на багато що, щоб отримати собі джинси. Тому вони користувалися неабияким попитом. Відповідно заробити на такому бажанні хотіли й різноманітні ділки, які досить швидко навчилися підробляти фірмові джинси: брали імпортні брезентові штани, за допомогою барвника перефарбовували їх у традиційний колір індиго, нашивали лейбли та продавали. І товар у них, як правило, не залежувався.
Для зручності заведено говорити, щоб середня зарплата у Радянському Союзі становила 100 рублів. Щоправда, протягом всього існування СРСР вона відрізнялася, залежно від посад і часу, повідомляє УНІАН.
Якщо взяти проміжок у десятиліття, то середній дохід був приблизно таким:
Водночас зарплата робітника у СРСР була набагато вищою за середній показник. Слюсарям, токарям, електрикам та іншим представникам робітничих професій добре платили. Їхній дохід на місяць міг становити близько 250 рублів. Якщо ж вдавалося двічі перевиконати план або підвищити свою кваліфікацію, можна було розраховувати аж на 600 рублів.
Крім того, 1970 – 80-х роках висококваліфіковані робітники отримували на руки від 500 до 1 тисячі рублів. Працюючи на Півночі або Далекому Сході, можна було отримати надбавку до 50%. При цьому протягом п'яти років вона збільшувалася щорічно на десять відсотків.
Ціни на продукти у СРСР могли не змінюватися роками. Тому дуже часто їхню вартість ще на фабриці вказували прямо на упаковці. Таким чином перестраховувалися і від спекуляції.
І у кожному магазині ціни були однаковими. Радянська людина знала, що, зайшовши чи у гастроном чи звичайний продуктовий, вона побачить хліб по 16 копійок або цукор по 78 копійок, і не треба "мотатися", щоб купити дешевше.
Ціни на основні харчові продукти в СРСР:
Молочні продукти:
М'ясо, яйця та ковбаса:
З напоїв хорошим вважали чай "Індійський", і коштував він 95 копійок за 100-грамову пачку. Натомість кава була у дефіциті та її практично не пиши. За зернову доводилося викласти 45 рублів за кілограм.
Морозиво та десерти:
Велика шоколадка "Аленка" (100 грамів) коштувала 80 копійок, а цукерки "Горошок" – 1,10 рублі за кілограм. Торт вважався розкішшю, "Київський" і тоді був дорогим – по 3 рублі.
Отже, як бачимо, замість однієї пари джинсів, яка коштувала в середньому від 200 рублів, можна було купити:
Більше про "джинсову лихоманку" в СРСР, які страшилки про цей елемент одягу розганяли та чи виробляли джинси у Радянському Союзі – читайте у матеріалі 24 Каналу.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
4 березня 2026
