Справа Тандира та «європейський сором»: чому українські СІЗО переповнені, а вироків немає
Рішення Європейського суду з прав людини щодо Олексія Тандира, який свого часу влаштував смертельне ДТП напідпитку, наробило галасу. Багато хто злякався, що екссуддя вийде на волю, але насправді ЄСПЛ просто вкотре тицьнув Україну носом у її “хронічні хвороби” юстиції. Справа нікуди не зникне, але картинка для держави вималювалася неприємна.
Про це пише Незалежний український аналітичний центр “Лабораторія законодавчих ініціатив” (ЛЗІ)
Про рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо екссудді Олексія Тандира говорять багато — перш за все як про можливість для Тандира уникнути відповідальності у справі про смертельну ДТП напідпитку . Втім воно максимум дозволить переглянути запобіжний захід щодо екссудді, з урахуванням критичних зауважень ЄСПЛ. Справа і далі буде слухатися в суді. Тому сподівання на справедливість — є.
Однак це рішення вкотре підсвітило «букет» проблем у системі кримінальної юстиції — надмірну тривалість судового розгляду, перебування під вартою без належного обґрунтування ризиків ухилення від участі в судовому розгляді тощо.
Щобільше, воно не єдине: раніше ЄСПЛ уже звертав увагу на проблему з якістю обґрунтування рішень про тримання під вартою, зокрема у справі «Ігнатов проти України» (2016), а проблеми існували і за старого КПК 1960 року — «Харченко проти України» (2011).
Як судять колишнього суддю Олексія Тандира за вбивство військового: «Щось дуже не схоже це на сечу»
Що слід змінити, аби таких рішень ЄСПЛ проти України було менше? Керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін звертає увагу на наступне:
Зміни до законодавства розвʼязують цю системну проблему лише частково. Доцільно також змінювати ставлення до альтернативних запобіжних заходів щодо тримання під вартою, які не повʼязані з обмеженням свободи пересування. Це сприятиме розвʼязанню проблеми.
З іншого боку — жорстким має бути контроль за домашнім арештом, заставою та іншими заходами, що унеможливлюють тиск на свідків, потерпілого, знищення доказів, втечу. Тобто заходи мають досягати своїх цілей — забезпечення участі обвинуваченого та доказової бази задля доведення винуватості особи поза розумним сумнівом.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
28 січня 2026
