Між дефіцитом і енергетичною трансформацією: як Україна бореться з темрявою
Війна в Україні давно вийшла за межі фронту. Вона заходить у домівки разом із темрявою в оселях та холодними батареями.
Масовані ракетні удари Росії по енергетичній інфраструктурі зробили цей напрямок однією з головних мішеней війни на виснаження, де ставка — не території, а здатність країни жити, працювати й триматися.
Руйнування електростанцій, підстанцій, ліній електропередач і газових об’єктів — це системна тактика, спрямована на те, щоб зламати саму логіку відновлення. У підсумку країна змушена жити в режимі постійний аварійних відключень, а енергетики – працювати на межі фізичних і технологічних можливостей.
Урядовий план стабілізації: гроші, захист і пріоритети
На тлі загострення енергетичної ситуації уряд заявив про масштабні заходи для мінімізації наслідків атак. За словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, на посилення захисту енергетичної інфраструктури вже спрямовано понад 50 млрд грн.
«Створений штаб з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних обʼєктів у місті Києві та Київській області, який вже інтенсивно працює в цілодобовому режимі. Збільшуємо кількість пунктів незламності. Особлива увага Києву — інші регіони теж у фокусі. Визначені опорні пункти, які забезпечуються додатковим обладнанням для обігріву, харчування, зарядки гаджетів, зв’язку», — зазначив чиновник.
Шмигаль наголосив, що пріоритет в електро- і теплопостачанні наданий лікарням, школам та іншим критичним важливим для життя та оборони об’єктам. «Укрзалізниці», «Нафтогазу», «Укроборонпрому» доручено терміново забезпечити закупівлю імпортованої електроенергії в обсягах не менше 50% від їхнього власного споживання.
Паралельно триває інвентаризація наявних ресурсів та їхній перерозподіл, щоб допомога насамперед надходила до найбільш уразливих регіонів і об’єктів. Уряд також активно взаємодіє з міжнародними партнерами для залучення обладнання та збільшення обсягів імпорту електроенергії з ЄС.
Окремий акцент — на розвитку розподіленої генерації. За словами Дениса Шмигаля, динаміка тут позитивна: якщо у 2024 році в експлуатацію було введено 225 МВт потужностей, то у 2025-му — вже 762 МВт. Найкращі показники демонструють Київська область, Волинь, Прикарпаття, Черкащина та Харківщина. Натомість столиця має один із найгірших результатів. В Україні вже введено в експлуатацію понад 250 когенеративних установок, ще близько 200 — на різних стадіях реалізації. Також встановлено 187 блочно-модульних котелень.
Втім, з огляду на критичний стан енергетики, таких темпів явно недостатньо. Влада визнає проблеми з бюрократією та технічними затримками: є випадки, коли обладнання вже доставлене, але його встановлення затягується через документацію. «Це абсолютно неприпустимо. Буде персональна відповідальність. І будемо радикально прискорюватися», — заявив міністр.
Децентралізація енергетики: харківський кейс
Багато аналітиків та експертів звернули увагу, що на тлі катастрофічного стану з енергозабезпеченням у мегаполісах, ситуація в Харкові виглядає значно краще, хоча це місто максимально наближене до лінії фронту.
«Вселяє надію, що на державному рівні вирішили заповаджувати найкращі практики місцевого управління, в першу чергу з формування на базі окремих мегаполісів справжніх енергоостровів з децентралізованою, диверсифікованою комунальною енергетикою. Саме такий формат і з’явився у Харкові. В чому ж унікальність досвіду цього міста? У створеній структурі та умовах, які дозволяють оперативно вирішувати енергетичні кризові явища, що виникають у місті. Тобто це оперативне подолання перманентних надзвичайних ситуацій в режимі 24/7», – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ. За його словами, у Харкові чітко розписані алгоритми дій, зон відповідальності, таймінги розв’язання поставлених завдань, підготовлені люди, ефективно використовуються кошти місцевого бюджету.
«Що стосується енергетики – це побудова окремих енергоостровів, які, з одного боку, не залежать один одного, а з іншого – складають єдину систему. Це і є прикладом справжньої децентралізації та диверсифікації комунальної енергетики в режимі енергоострову», – говорить він. Експерт навів приклад, коли під час війни в одній з Міських клінічних багатопрофільних лікарень Харкова відкрили сонячну електростанцію. «Вона складається з майже сотні сонячних панелей потужністю більше 500 Вт. В цій лікарні надають медичну допомогу тисячам пацієнтів із Харкова та області. Якщо у Києві нещодавно під час обстрілів деякі лікарні «повисли» на генераторах або взагалі були знеструмлені, то у Харкові такі лікарні мають власну електрику, хоча раніше і вони під час обстрілів регулярно стикались з перебоями в електропостачанні. Саме тому досвід Харкова потрібно масштабувати і на інші українські мегаполіси», – додав він.
Боргова криза зупиняє розвиток енергосистеми
За словами доктора економічних наук, керівника енергетичних програм ГО Українського інституту майбутнього Андріана Прокіпа, за роки роботи нової моделі ринку борги на балансуючому ринку лише зростали. І така боргова ситуація напряму погіршує ліквідність енергетичних компаній та ускладнює проведення ремонтів.
«Енергогенеруючі компанії вже четвертий рік потерпають від ворожих обстрілів і відчувають дефіцит коштів для проведення ремонтів і якнайшвидшого відновлення енергопостачання. Але той факт, що компанії недоотримують коштів, обмежує їхні фінансові можливості у здійсненні цих ремонтів, а відповідно безпосередньо впливає на темпи відновлення електропостачання після атак», – пояснив експерт.
За словами Прокіпа, у складному фінансовому становищі перебуває і НЕК «Укренерго», інфраструктура якої регулярно зазнає обстрілів. «Компанії заборгували майже вдвічі більше, ніж сама «Укренерго» боргує учасникам ринку. І в умовах, коли НЕК «Укренерго» фактично фінансує захищених споживачів, це теж не сприяє акумулюванню коштів для відновлення систем передачі електроенергії та покращенню енергопостачання для усіх споживачів у країні», – зазначив він.
Окремо експерт звернув увагу на те, що боргова криза стала серйозним бар’єром для розвитку нової розподіленої генерації та систем накопичення енергії. «Боргова криза фактично означає, що виробники змушені чекати 12–18 місяців, щоб отримати кошти за відпущену електроенергію. Це жодним чином не стимулює інвестувати у нові потужності», – підкреслив Прокіп. Він зауважив, що в умовах дефіциту маневрових потужностей така ситуація є критичною для енергосистеми. «Варто нагадати, що сьогодні енергосистемі катастрофічно не вистачає саме високоманеврових потужностей. Борги на балансуючому ринку означають, що розвиток сектору акумуляції електроенергії може закінчитись, фактично навіть не розпочавшись», – наголосив експерт.
На його думку, за нинішньої моделі розрахунків інвестиції у системи накопичення стають економічно неможливими. «Жоден інвестор чи банк не фінансуватиме проєкти, де термін очікування оплати за надані послуги становить 12–18 місяців. Без «живих» грошей окупність таких об’єктів стає математично неможливою», – резюмував Прокіп.
Нагадаємо, за підсумками 2025 року заборгованість на балансуючому ринку перед НЕК «Укренерго» зросла до рекордних 42 млрд грн. За даними аналітиків, протягом року борг учасників балансуючого ринку перед системним оператором збільшився на 21%.
Імпорт електроенергії зріс на 30–40% після зміни цінових обмежень
Днями в Україні переглянули цінові обмеження на ринку електроенергії, що в свою чергу призвело до зростання імпорту на 30–40% і допомогло збалансувати роботу енергосистеми. За словами виконавчого директора Асоціації «Енергоефективні міста України», експерта з питань енергоефективності Святослава Павлюка, імпорт електроенергії в Україну тривалий час стримувався низкою факторів. В тому числі, технічні обмеження, пов’язані зі спроможністю мереж суміжних країн передавати необхідні обсяги електроенергії. Максимально доступна потужність становила близько 2,5 ГВт, що є суттєвим ресурсом для балансування системи. Водночас навіть ці можливості Україна використовувала не повністю. Окрім цього, існували ще дві системні проблеми. Перша — вища вартість електроенергії на суміжних європейських ринках порівняно з українським. Друга — дія так званих прайс-кепів, тобто граничних цін, вище яких українські імпортери не могли купувати електроенергію. Але останнім тижнем вони були змінені, в результаті чого імпорт зріс на 30-40%. Хоч поки й незрозуміло, хто і з яких джерел буде гасити цю вартість електроенергії, скоріш за все, це піде на промисловість і, відповідно, стане витратами промисловості. Додаткового імпорту електроенергії було взято 600-700 МВт, що допомагає стабілізувати систему.
“Треба розуміти, що найбільшою проблемою є спроможність нашої електросистеми передати зараз електроенергію до міст на сході. Власне, в цьому є величезний виклик. Адже ворог розбиває станції передачі електроенергії, тому виникає дві проблеми: перша — згенерувати електроенергію, а друга — її передати. Ми можемо згенерувати електроенергію, а передати до цих міст дуже складно, тому що потужності цих систем зараз обмежені», — пояснив Павлюк.
Енергетичний фактор у глобальній гонці за ШІ-інфраструктуру: виклик і шанс для України
В Українському інституті майбутнього прогнозують, що за п’ять років попит на електроенергію для дата-центрів, які обслуговують штучний інтелект, подвоїться. Географія споживання нерівномірна: на США припадає 45% світового споживання електроенергії дата-центрами, на Китай — 25%, на Європу — 15%. Це створює серйозну конкуренцію між регіонами. Вони переконані, що наша країна має значний потенціал для розміщення в перспективі такі дата-центрів. Ключова перевага України — атомна енергетика. На відміну від відновлювальних джерел енергії (ВДЕ), вона забезпечує постійні потужності 24/7 без залежності від погоди — саме те, що потрібно дата-центрам.
«Багато техкорпорацій відмовилися від екологічних цілей заради темпів, погоджуючись навіть на вугілля. Атомна енергетика поєднує швидкість із нульовими викидами. Amazon і Google активно інвестують у малі модульні реактори — Україна з її досвідом може скористатися ц
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 січня 2026
