«Мозок аеродрому»: наслідки ураження диспетчерського пункту на російській авіабазі в Джанкої
Українські Військово-морські сили повідомили про ураження в Джанкої диспетчерського пункту військового аеродрому. Яку роль відіграє цей об'єкт в управлінні повітряним рухом в анексованому Криму та як швидко Росія зможе відновити польоти своєї авіації – у матеріалі Крим.Реалії.
У вівторок, 20 січня, Військово-морські сили ЗС України повідомили, що оператори 426-го полку безпілотних систем атакували командно-диспетчерський пункт на російському військовому аеродромі в Джанкої.
«Ми вже розширилися до полку безпілотних систем, і наші цілі стали значно далі, ніж учора. Те, що вважалося недосяжним, перестало бути безпечним. Якщо ми дісталися до перших із найкраще захищених аеродромів – дістанемося і до всього іншого», – йдеться у повідомленні в телеграм-каналі ВМС.
Також українські військові моряки оприлюднили відео удару по цій цілі в Джанкої. Коли саме відбувалася атака, не повідомляється, проте на кадрах відео опубліковано час завдання удару – близько першої години ночі 13 січня.
Про вибухи в районі військового аеродрому в Джанкої та стрільбу з його території по безпілотниках увечері 12 січня повідомляв телеграм-канал «Кримський вітер».
Міноборони РФ звітувало про знищення 21 безпілотника над Кримським півостровом і 8 – над Азовським морем. Про те, скільки цілей не було збито, російське оборонне відомство не повідомляє.
Військовий експерт із Криму, колишній український офіцер, підполковник запасу ЗСУ на умовах анонімності розповів Крим.Реалії про важливість диспетчерського пункту аеродрому в системі управління повітряним рухом російської бойової авіації.
«Диспетчерський пункт військового аеродрому не просто важливий, а критично важливий для забезпечення безпеки, ефективності та координації всіх польотів. Цей орган контролює повітряний рух у зоні зльоту/посадки, забезпечує безпечні інтервали, координує дії з іншими службами. Це, можна сказати, «мозок» аеродрому, що забезпечує безперервну та впорядковану роботу всієї бойової авіації. Саме звідси надходять команди управління рухом літаків і гелікоптерів для виконання бойових завдань. І саме сюди стікається вся інформація про ситуацію в повітрі та на льотному полі», – пояснює експерт.
Основні функції командно-диспетчерського пункту (КДП) військового аеродрому:
КДП, або «Вишка», є центральним вузлом управління, без якого функціонування аеродрому неможливе, особливо в умовах інтенсивних і критично важливих операцій. Він забезпечує:
«Командно-диспетчерський пункт – це не лише безліч різноманітної апаратури, включно з екранами радарів, метеорологічних РЛС, засобів зв'язку, а й сотні кабелів, що з'єднують КДП із різними аеродромними системами. Навряд чи це можливо швидко відремонтувати, якщо взагалі можливо. Ймовірним рішенням проблеми для російських військових буде розміщення на аеродромі мобільного КДП, але його теж треба буде звідкись доставити, підключити до всіх систем, налагодити. Процес може затягнутися на тижні», – припустив військовий експерт.
Підполковник запасу ЗСУ зазначає, що мобільні КДП призначені переважно для польових аеродромів і мають обмежений набір функцій порівняно зі стаціонарним диспетчерським пунктом.
Згідно з даними Крим.Реалії, на авіабазі в Джанкої базуються 39-й вертолітний полк 27-ї змішаної авіаційної дивізії 4-го командування ВПС і ППО Південного військового округу, три авіаційні ескадрильї на Мі-8, Мі-35М, Мі-28, Ка-52. Також дислокуються вертольоти прикордонної служби ФСБ РФ.
Капітан 3-го рангу запасу, який раніше служив у військовій розвідці України, на умовах анонімності розповів Крим.Реалії про особливості використання військового аеродрому в Джанкої.
«Там дійсно до початку повномасштабного вторгнення базувався лише вертолітний полк, але вже влітку 2022 року там почали з’являтися штурмовики Су-25, аеродром регулярно приймає військово-транспортні борти і став головним логістичним хабом на півночі Кримського півострова. Для літаків-штурмовиків і вертольотів звідти практично однаковий час підльоту до лінії фронту як у Херсонській, так і в Запорізькій областях», – пояснив колишній військовий розвідник.
Капітан 3-го рангу запасу нагадує, що по цьому військовому аеродрому неодноразово завдавалися удари, які виводили з ладу радіолокаційні станції, а також зенітні ракетні комплекси, що мають захищати авіабазу.
«Найвідоміша атака була у квітні 2024 року, коли вперше по цілях у Криму були застосовані далекобійні ракети ATACMS. Тоді з ладу були виведені засоби ППО джанкойського аеродрому та знищено боєкомплект», – заявив офіцер запасу.
Командно-диспетчерський пункт на аеродромі в Джанкої є не першою подібною ціллю. Сили оборони України ведуть планомірну роботу в цьому напрямку.
Так, 20 грудня 2025 року Служба безпеки України заявила, що внаслідок нічних атак по російських військових об'єктах в анексованому Криму уразила два російські літаки Су-27 на аеродромі «Бельбек», а також завдала удару по диспетчерській.
За даними СБУ, підтверджено ураження диспетчерської вежі, що може ускладнити організацію та контроль польотів на аеродромі.
А 29 листопада 2025-го Сили оборони України заявляли про ураження командно-диспетчерського пункту російського аеродрому «Саки» в Новофедорівці. Відео розмістив офіційний телеграм-канал Військово-морських сил ЗСУ.
«На аеродромі Саки уражено командно-диспетчерський пункт управління противника, місця зберігання ударних БПЛА «Оріон» та кілька об'єктів ППО, зокрема ЗРК «Тор-М2» і «Панцир-С1», – йшлося у повідомленні.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
23 січня 2026
