Підприємці Краматорська розповіли про виклики війни та бачення майбутнього міста
Попри війну та суттєве погіршення безпекової ситуації навколо Краматорська, підприємницькі кола не тільки демонструють стійкість власних бізнесів, а й розмірковують про стратегічний розвиток всієї громади. Одні краматорські підприємства пройшли нелегкий шлях релокації та відновили роботу в більш безпечних регіонах України, інші залишилися на місці, водночас є приклади відкриття нових у місті.
Крім об’єктивних негативних факторів, пов’язаних з безпекою, представники як великого, так і середнього бізнесу, стикаються із суб’єктивними проблемами, зокрема, деякі державні програми для них не працюють. Про своє бачення розвитку громади, взаємну підтримку влада-бізнес розповіли керівники краматорських підприємств журналістам «Антикризового медіа-центру. Донеччина». Інтерв’ю з ними почали робити з липня 2025 року, відтоді ситуація в області змінилася. Водночас їхні думки залишаються важливими, адже фіксують бачення майбутнього Краматорська в моменті невизначеності.
Стратегія розвитку громади, яку жителі бачать як стратегію зміцнення тилу – документ, що нині готують представники Краматорської міської військової адміністрації. Спираючись на думки жителів, представників бізнесу, у ньому визначили головні пріоритети розвитку міста на найближчі роки та потенційні точки росту у майбутньому. У декого розробка Стратегії викликає непорозуміння та навіть обурення. Мовляв, навіщо зараз, коли фронт знаходиться так близько, взагалі говорити про такі ініціативи. Насправді це цілком обґрунтований крок.
Адже чітка Стратегія – це важливий фактор для залучення інвесторів для реалізації проєктів розвитку. І якщо ми вже сьогодні не почнемо формувати бачення власного майбутнього, то в момент появи нових можливостей можемо бути неготовими до них. У такому разі громада ризикує втратити позиції в конкуренції за фінансові ресурси, людський капітал та ідеї.
Висвітлюючи процес розробки Стратегії, журналісти “Антикризового медіа-центру. Донеччина” взяли 11 інтерв’ю у керівників краматорських підприємств. Поспілкувалися про те, що рухає їхній бізнес, з якими викликами вони стикаються у роботі, що потрібно врахувати під час розробки Стратегії, які галузі економіки мають стати пріоритетними для майбутнього громади.
Роль бізнесу – надважлива у плануванні стратегічного розвитку. Адже їхні податки, зокрема формують бюджет громади. Тож приватні думки окремих керівників можна вважати колективним голосом рушіїв економіки Краматорська.
Найбільших втрат з початком повномасштабної агресії зазнали великі промислові підприємства Краматорська. Адже неможливо взяти та перенести заводи на нове безпечне місце, тому вони продовжували працювати у місті. Але постійні обстріли та прицільні ракетні удари призвели до значних руйнувань виробничих цехів. За словами генерального директора Новокраматорського машинобудівного заводу Ігоря Протиняка, підприємство працює в обмеженому режимі.
Новокраматорський машинобудівний завод
На його думку, головне, щоб у майбутньому місто стало привабливим для бізнесу, аби підприємці розуміли – розвивати власну справу у Краматорську набагато вигідніше і спокійніше, ніж в інших областях. Серед факторів, які б заохотили компанії до повернення та розвитку у Краматорську, директор НКМЗ називає, зокрема, створення системи інвестиційних парків та податкові пільги. Ці пропозиції були враховані під час розробки Стратегії.
Схожу думку висловив генеральний директор ПАТ «Енергомашспецсталь» Віталій Гніздицький.
«Стратегія розвитку громади має орієнтуватися на відновлення та розвиток виробництва, інфраструктури. Необхідно врахувати вже зараз можливість залучення інвестицій та можливість включення міста до програм відновлення та повоєнного розвитку, зокрема за участю міжнародних організацій. Також необхідно врахувати підтримку соціальної сфери, надання якісних послуг жителям Краматорська, стимулювання підприємців», – зазначив він.
Зруйновані потужності ЕМСС. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»
Для краматорських підприємств середньої ланки можливістю вижити та розвиватися далі стало перенесення виробництва до більш безпечних регіонів. Яскравий приклад – завод з виробництва вітрових турбін «Friendly Wind Technology», який на початку великої війни релокували на Закарпаття. Вдалося вивезти частину обладнання, а головне – кадри та технології. Завдяки цьому підприємство навіть збільшило потужності у порівнянні з довоєнним періодом.
Працівники «Friendly Wind Technology» підняли прапор на вітряку власного виробництва
Водночас у компанії не полишають планів щодо повернення та відновлення роботи у рідному Краматорську.
«Після закінчення війни ми плануємо повернутися, але не релокувати виробництво назад, а побудувати ще один завод, аби мати в Україні щонайменше два-три індустріальні парки, які займатимуться вітроенергетикою», – повідомив операційний директор ТОВ «Friendly Wind Technology» Владислав Фурдик.
Роботу заводу газозварювального обладнання «Донмет» також відновили на новому місці у Дніпропетровській області. Нині там виготовляють продукцію для вітчизняних і закордонних замовників. Юридично завод залишився в Краматорську та підтримує податками рідне місто.
Співробітники заводу “Донмет”
Розмірковуючи над Стратегією Краматорська, директор «Донмет» Володимир Сергієнко вважає, що пріоритетом міста має стати розвиток машинобудування. У майбутньому він напряму пов’язує діяльність свого підприємства із рідною громадою.
«Після перемоги я обов’язково повернусь і працюватиму в Краматорську», – наголосив Сергієнко.
Дещо інша ситуація в ІТ-компанії «QuartSoft». Працювати віддалено – доволі природно для айтівців, тож після релокації у компанії не тільки не втратили свого потенціалу, а й збільшили його. У різні роки «QuartSoft» ініціював проєкти, які були спрямовані на розвиток Краматорської громади, тож компанія не залишилася осторонь і під час розробки Стратегії.
Офіс компанії «QuartSoft» у Києві
Директор «QuartSoft» Сергій Кондратюк впевнений, що необхідно насамперед вкладатися у вищу освіту різного спрямування та привабливий інвестклімат.
«Коли настане мир і почнуть їхати люди, зокрема з окупованих територій, то якщо в громаді все правильно організуємо для них, знайдемо застосування у бізнесі та громадському житті, зробимо інфраструктуру, то вони залишаться. Знайдіть спосіб залучити людей і вони самі зроблять і галузі, і бізнес, і все інше», – наголосив він.
Війна змусила краматорський бізнес шукати нові рішення – і для деяких компаній це стало початком модернізації. Коли у 2022 році через відключення світла та обстріли у компанії інтернет-провайдера «Еліт Лайн» зрозуміли повну неефективність старих мереж, то ухвалили рішення про перехід на оптоволоконну технологію PON. Профінансували масштабне будівництво власними силами.
Ремонт інтернет-обладання командою «Еліт Лайн» після прильоту
Але потрібні були кошти для інвестицій у створення оптоволоконної мережі для багатоповерхівок. З цим для краматорського бізнесу виникли величезні проблеми.
«У нас взагалі не можна взяти кредити. Я звертався з цим питанням на рівні народних депутатів, до різних банків. Відповідь: кредитування в Донецькій області для підприємств і підприємців заборонена. Навіть, коли прем’єр-міністерка Юлія Свириденко декларувала, що для Донецької області відкриті кредити, я намагався пройти цю процедуру, але ще раз переконався, що це неможливо. Тому все відновлення та розвиток відбувається суто власним коштом», – розповів директор інтернет-провайдера «Еліт Лайн» Микола Кучерук.
Попри небезпеку, масштабує свій бізнес і Микола Ковляшенко, власник магазину «Svitlo в темряві». Власний перший магазин підприємець з Дружківки відкрив у 2024 році. Нині має вже дві крамниці: магазин з’явився у Краматорську. У планах підприємця створення ще й третього.
Команда магазину “Svitlo в темряві”
«Нині Україна бореться за світло, за життя. Ця боротьба за світло йде у прямому сенсі, за електрику. Спочатку, коли відкривались, ми зробили акцент на альтернативних джерелах енергії: зарядні станції, павербанки та інші пристрої, які дають змогу залишатися в мережі. Такий собі антикризовий магазин», – пояснив Микола Ковляшенко.
Підприємець оцінює бізнес-клімат у Краматорській громаді як непоганий – такий, що дозволяє робити йому власну справу.
Для заводу «Крамтехцентр» початок війни був пов’язаний не тільки з труднощами релокації, а й зі скороченням замовлень. На підприємстві мають повний технологічний цикл виробництва: проєктують, виготовляють та постачають конвеєрне, транспортне та спеціальне обладнання. Замовниками заводу були як українські фірми, так і закордонні. З початком повномасштабного вторгнення машинобудівний завод переніс частину потужностей у Дніпро. Але відновити виробництво до довоєнного стану не вдається.
Збиральна ділянка на «Крамтехцентрі». Джерело фото: ТОВ «НВП Крамтехцентр»
Через низку факторів, зокрема, один із замовників залишився на тимчасово окупованій території та не розрахувався, у підприємства виник податковий борг, який впливає на фінансовий стан. Державні інституції, як повідомив директор «Краматехцентру» Максим Коротун, не враховують всіх обставин і не допомагають, аби дати бізнесу вижити в нових умовах.
«Програми релокації нема. Програми відновлення або допомоги після пошкоджень внаслідок російських атак нема. Це все за власні кошти. У Дніпрі ми сплачуємо орендну плату, тому що ми винаймаємо майданчик. Треба, звісно, якось фінансувати й співробітників, бо на новому місці жити важче: треба квартиру орендувати й таке інше. І це додаткові витрати. Насправді якщо ти кудись релокував свою компанію, то автоматично стаєш неконкурентоздатним у порівнянні з іншими, які не виїжджали», – зауважив він.
Не менш скрутне становище й у аграріїв, які й нині працюють на Донеччині. Заміновані поля, згоріла та понівечена від обстрілів техніка, труднощі з реалізацією отриманого врожаю, нестача працівників – такі реалії роботи сільгосппідприємств. До того ж програми державної підтримки не працюють в регіоні.
«До повномасштабного вторгнення ми розвивалися, як молоді фермери, йшли у ногу з технологіями та розвитком. І потрі
- Останні
- Популярні
Новини по днях
16 січня 2026
