Знайдено скам'янілості останнього спільного предка сучасних людей та неандертальців
Упродовж 1994 – 2015 років дослідники проводили розкопки в печері Grotte à Hominidés, розташованій у стінці старого кар'єру в Касабланці. Вони виявили понад 300 кам'яних знарядь, скам'янілості вимерлих тварин та рештки гомінінів. Серед людських останків – щелепи дорослої особини та маленької дитини, чотири окремих зуби, вісім хребців і стегнова кістка зі слідами зубів хижака, ймовірно, гієни. До цієї колекції, на думку вчених, належить ще одна доросла щелепа, яку десятиліття тому знайшов аматор-колекціонер у тому самому кар'єрі, пише 24 Канал з посиланням на ScienceAlert.
Дивіться також Нова теорія вимирання неандертальців пропонує несподівану причину їхнього зникнення
Визначити вік знахідок допомогла унікальна геологічна особливість. Науковці проаналізували орієнтацію магнітних мінералів у 181 геологічному зразку з різних шарів розкопок. Виявлена картина магнітних полярностей збіглася з добре датованою інверсією магнітного поля Землі – переходом Матуяма-Брюнес, який відбувся приблизно 773 тисячі років тому. Саме в той період північний і південний магнітні полюси нашої планети помінялися місцями.
Коли дослідники порівняли знайдені кістки та зуби з рештками інших древніх людей, вони виявили надзвичайно цікаву суміш ознак. Деякі риси нагадували характеристики давнішого предка – Homo erectus. Зокрема, кутні зуби звужувалися до задньої частини рота, а нижня поверхня хребця була вигнутою та спрямованою всередину.
Водночас інші характеристики, як-от форма та невеликий розмір коренів зубів мудрості, більше нагадували сучасну людину. Щелепи були довгими, низькими та вузькими з відхиленим суглобом – такі риси відрізняються від характеристик і сучасних людей, і неандертальців.
Кістки гомінідів віком 773 000 років, знайдені в Grotte à Hominidés, включали щелепні кістки, зуби та хребці / Фото Jean-Jacques Hublin/JP Raynal/R. Gallotti/Programme Préhistoire de Casablanca
Дослідження за допомогою комп'ютерної томографії дозволило вивчити внутрішню структуру зубів – з'єднання емалі та дентину. Його форма виявила певні подібності як з Homo erectus, так і з Homo antecessor, але водночас суттєво відрізнялася від обох цих видів. За словами антропологині Шари Бейлі з Нью-Йоркського університету, зуби з Grotte à Hominidés зберігають багато примітивних ознак і не мають рис, характерних для неандертальців.
Серія нижніх щелеп демонструє різноманітність серед скам'янілостей гомінідів. Щелепа вгорі праворуч походить з місця розкопок Томас Кваррі I в Марокко, вік якої нещодавно було визначено як 773 000 років. Щелепа вгорі ліворуч – з Тігенніф 3 в Алжирі, вік якої становить приблизно 700 000 років. Щелепа внизу ліворуч – з Джебель-Ірхуд, Марокко, вік якої становить 300 000 років. Щелепа внизу праворуч – від сучасного людини / Фото Філіпа Гунца з Інституту еволюційної антропології імені Макса Планка
Палеогенетичні дослідження, які оцінюють час, необхідний для накопичення відмінностей у ДНК, вказують, що наш вид Homo sapiens і неандертальці мали спільних предків між 765 і 550 тисячами років тому. Та популяція предків дала початок сучасним людям в Африці приблизно 315 тисяч років тому, про що свідчать скам'янілості з іншої марокканської локації – Джебель-Ірхуд. Тим часом у Євразії людська лінія знову розділилася, породивши неандертальців і денисівців.
Жан-Жак Ублен з Інституту еволюційної антропології Макса Планка в Лейпцигу, який очолював дослідження, зазначає, що нові знахідки заповнюють величезну прогалину в африканському літописі гомінінів між одним мільйоном та 600 тисячами років тому. Саме в цей проміжок часу, згідно з генетичними даними, в Африці жив останній спільний предок сучасних людей, неандертальців і денисівців.
Одна з нижніх щелеп із Grotte à Hominidés / Фото Hamza Mehimdate, Program Préhistoire de Casablanca
Марокканські скам'янілості належать приблизно до того самого періоду, що й Homo antecessor – вид гомінінів з Іспанії, який деякі науковці вважали можливим кандидатом на роль спільного предка. Однак між цими двома групами існують чіткі відмінності. Іспанські скам'янілості виглядають більш схожими на неандертальців, тоді як марокканські рештки мають унікальне поєднання архаїчних та сучасніших рис.
Учені припускають, що Homo antecessor належав до євразійської гілки ранньої людської лінії, яка призвела до виникнення неандертальців і денисівців, тоді як популяція з Grotte à Hominidés представляє африканську лінію, що врешті-решт привела до появи сучасних людей. Деякі спільні риси між двома групами можуть відображати періодичні зв'язки через Гібралтарську протоку, але загальна картина підтримує глибоке африканське походження нашого виду.
Джон Хоукс, біологічний антрополог з Університету Вісконсін-Медісон, який не брав участі в дослідженні, погодився з висновками науковців. Він зазначає, що нові скам'янілості явно не вписуються у варіативність Homo erectus в деяких аспектах і, ймовірно, близькі до спільного предка, який дав початок неандертальцям, денисівцям та сучасним людям, пише Live Science.
Втім, не всі вчені повністю переконані категоричністю висновків. Мір'яна Роксандіч з Університету Віннепега, чиї слова цитує видання Science, вважає, що подібності та відмінності, зазначені в дослідженні, можуть натомість представляти варіації, які існували серед усіх великомозких гомінінів цього періоду, а не риси, що їх розрізняють.
Клеман Занолі з Французького національного дослідницького агентства також з обережністю ставиться до остаточних висновків через обмежену кількість знахідок.
Одна зі щелеп, знайдених у печері / Фото J.P. Raynal/Programme Préhistoire de Casablanca
Дослідження було опубліковане в журналі Nature 7 січня. Тепер науковці планують провести палеопротеомічний аналіз, який може допомогти з'ясувати стосунки між європейськими та північноафриканськими скам'янілостями.
Абдеррахім Мохіб з Марокканського національного інституту археології та науки про спадщину повідомляє, що поблизу Касабланки виявлено близько дюжини перспективних локацій з людськими скам'янілостями, які очікують на аналіз.
Геологічні відкладення в цьому регіоні простягаються від сьогодення до принаймні 1,3 мільйона років тому, що робить цю територію надзвичайно цінною для вивчення еволюції людини.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
9 січня 2026
