Він "запалив" ніч і змінив життя людства: невідома історія винахідника гасу зі Львова Яна Зега
Завдяки Янові Зегу міста та оселі Європи почали освітлювати лампами на гасі. Також його можна назвати основоположником нафтової промисловості Європи. Про маловідомі сторінки із життя видатного галичанина та винахідника гасу розповість 24 Канал.
Цікаво Чи правда, що Ньютон відкрив закон тяжіння випадково – внаслідок падіння яблука по голові
У Львові його знають як аптекаря та винахідника гасової лямпи. Народився він 2 вересня 1817 року в Ланьцуті – тоді це була територія Західної Галичини, а нині це місто входить до складу Польщі. За інформацією, що дійшла до нашого часу, Ян Зег, найімовірніше, був з угорської родини. Відомо, що його батька звали Йоган, а мати – Христина, зазначають автори наукової статті "Історія Йогана Зега: винахідник в промисловій нафтопереробці та фармацевтиці".
Батько був аптекарем, і це, схоже, вплинуло на майбутній вибір Яна у житті. Навчався Ян Зег у гімназії в Самборі та в Дрогобичі. У 13 років йому вдалося влаштуватися учнем в аптеку в Самборі, і там він уперше ознайомився з нафтою та нафтопродуктами. Нафту туди привіз місцевий житель з Борислава на прізвисько Байтала. Він дистилював сиру нафту примітивно в каструлі та використовував для цього як радіатор модифікований ствол рушниці.
Згодом Ян вступив до Віденського університету, де у 1846 році успішно захистив ступінь магістра фармації. Однак рішення навчатися у Відні більше пов'язано з тим, що тоді у Львові не було факультету фармацевтики. А Відень хоч і давав вичерпні знання, проте і вимагав значних витрат.
Після Відня Ян переїхав до Львова, де влаштувався в аптеку Петра Міколяша "Під золотою зіркою", що тоді була найбільшою на Галичині.
У 1852 році двоє дрогобицьких євреїв Абрам Шрайнер і Лейба Штірман привезли до Львова кілька бочок бориславського дистиляту та запропонували їх придбати Петрові Міколяшу. Підприємці знали його інтерес до різних новинок. До прикладу, в аптеці "Під золотою зіркою" вперше на Галичині почали виготовляти й продавати содову воду. Тож пообіцяли Міколяшу, що з цієї рідини можна переганяти чистий спирт, і він був дешевшим від звичайного, пише Gazeta.ua.
У підсумку власник аптеки купив дві бочки дистильованої нафти – близько 112 кілограмів. І очистити її доручає 35-річному лаборантові своєї аптеки Янові Зегу. Удень той працює в аптеці, а ніч просиджує над невідомою йому речовиною.
Сучасний інтер'єр аптеки, де працював Зег – cьогодні це кондитерська-аптека Іонових "Під золотою зіркою" / Фото взято із сайту закладу
Зег хотів отримати вітчизняну сировину для фармації – препарат, який би міг замінити дуже дорогий, привезений з Італії Oleum Petrae album, що був більше відомий, як "скельна олія". Тому за вказівкою та підтримки Міколяша було необхідно отримати фармацевтичний препарат. Зег зробив нескінчену кількість спроб, використовуючи сиру нафту та примітивний дистилят. Також він подолав багато труднощів, оскільки тоді це була ще невідома повністю наука та не існувало відповідного обладнання. Доливав олії у вогонь і смердючий запах, особливо в перших фракціях дистиляту, тому з цією сировиною не приваблювало працювати.
Через біль і запаморочення від чадних газів я часто навіть непритомнів. Через плями від нафти на моєму одязі люди уникали мене, вважаючи диваком. Але зрештою мені вдалося так очистити дистилят, що мій продукт порівняно із сировиною був практично без запаху, – писав Зег у спогадах, надрукованих у 1889 році в "Журналі Львівського товариства аптекарів".
Для очищення нафти Зег використав концентровану сірчану кислоту та содовий розчин. І у підсумку в аптеці Міколяша із сирої нафти вперше у світі було добуто світло-коричневу речовину, яка добре горіла, — гас. Він не поступався за якістю італійській "скельній олії", яку у ті часи вважали найкращою. Також гас був прекрасним матеріалом для освітлення.
Після отримання високих результатів своєї кропіткої наукової роботи Ян Зег у травні 1853 року подає у Львові до цісарсько-королівського губернаторського управління заяву про винахід з проханням видачі йому привілею на пріоритетність.
Високошановне цісарсько-королівське губернаторське управління. Я, мешкаючи у Львові, № 9, перший квартал, повідомляю цим самим належним чином про здійснене нове відкриття, яке, по суті, полягає в очищенні гірської нафти (Berg- Naphta), яка добувається у місцевих землях хімічним способом. Нафта шляхом простого хімічного процесу повністю очищується від домішок і таким чином стає безпосередньо придатною для технічних цілей, – писав у тій заяві Зег.
Таким чином Ян Зег став першим, хто винайшов хімічний метод дистиляції й очистки сирої нафти. Також важливо, що він розділив її на три фракції: одна була для освітлення, а дві інші – для технічних цілей.
Винахід Зега дав значний і водночас перший сильний поштовх для розвитку нафтової промисловості. Ці основи технології переробки нафти, які напрацював і винайшов галичанин, використовують і надалі навіть у наш час. Цікаво, що у США дослідження хімічного складу нафти було вперше зробив і оприлюднив професор хімії Бенджамін Сілліман з Єльського університету тільки 16 квітня 1855 року – через 2 роки після винаходу Зега.
Після відкриття Зег повністю зосередився на нафтопереробці. Він відкрив першу у Галичині так звану "Камфінфабрику", де дистилював і очищав нафту. У районі сучасної вулиці Краківської, він облаштував крамницю для продажу гасу населенню для освітлення, та рідини для виведення плям з одягу, повідомляє сайт "Фотографії старого Львова".
У 1854 році на виставці у Мюнхені Ян Зег отримує похвальну грамоту за досконалий дистилят нафти. Нам відомо, що на цей час на фабриці Зега було два дистиляційні апарати та два чани, а загалом на підприємстві працювало чотири робітники.
Тоді у Львові будівлі та вулиці освітлювали вищезазначеною дорогою італійською скельною олією. Зег запропонував використовувати замість неї видобуту ним рідину, яка була значно дешевшою. Тож він звертається до львівського бляхаря Адама Братковського. Той переробляє олійну лампу так, щоб вона давала світло від гасу. Також прилаштовує пристрій, яким можна регулювати довжину ґноту, а отже і яскравість світла. Лампу поміщає у скляну колбу, аби вогонь був захищеним від вітру, а стіни приміщення не вкривалися кіптявою. Згодом Братковський починає масово виготовляти гасові лампи або переробляє під них старі олійні.
Принцип роботи гасової лампи / Рисунок взято із сайту "Фотографії старого Львова"
У березні 1853 року першою такою лампою починають освітлювати вітрину аптеки Петра Міколяша. Львів'яни відразу зацікавлюються винаходом, оскільки одна гасова лампа давала світло як 10 – 15 свічок.
Купували господарі та люди з передмістя. Не один студент уночі вчився при світлі цих ламп, – розповідав Зег.
Зрештою гасові починають освітлювати вулиці Львова. Також їх почали встановлювати у шпиталях. Власне, у шпиталі на Личакові вперше в історії, 31 липня 1853 року, було проведено операцію при освітленні гасової лампи. Провів складне хірургічне втручання лікар Заорський. До цього нічні операції вважали практично неможливими. Тож відкриття Зега – не лише про енергетику, а також про прорив у медицині, який почався саме в Україні.
Лампи запалюють із настанням сутінків і на цілу ніч, попри те, чи світить місяць, чи ні, – писала у 1853 році "Газета львівська".
У Відні згодом починається серійне виробництво гасових ламп конструкції Рудольфа Діттмара. А після того, як ними освітили вокзал столиці Австро-Угорщини, навіть у Львові, де вони з'явилися вперше, їх почали називати "віденськими".
Ян Зег проводив дослідження з очистки нафти разом з Ігнатієм Лукасевичем. Сьогодні існують суперечності, хто саме з них був основним дослідником. У Польщі співавтором гасової лампи, а іноді навіть єдиним її винахідником називають Ігнатія Лукасевича, хоча патент був виданий лише на ім’я Яна Зега.
Так, у Книзі привілеїв австрійського Патентового уряду від 2 грудня 1853 року чітко вказано: "Магістр фармації Ян Зег. Винахід досконало очищеної хімічної нафти". Згадки про Лукасевича там немає. Не пише ані слова про помічника у своїх спогадах і сам Ян Зег.
Лукасевич теж був працівником аптеки "Під золотою зіркою", але тільки лаборантом при винахідникові. До того ж Ян Зег був старшим і більш досвідченим. Проте Ігнатій мав хороші організаторські здібності й налагодив промислове виробництво гасу, який було зручно доставляти залізницею до багатьох міст Європи, розповідав львовознавець Петро Радковець.
Крім того, у технічних виданнях XIX століття, є згадки про конфлікт між Зегом і Лукасевичем: хто саме є автором первинної формули гасу. Ще драматичніше інше – усі записники Зега з оригінальними формулами зникли наприкінці XIX століття, пише "РБК-Україна".
У наукових колах існує гіпотеза, що великі нафтотрейдери та фабриканти мали інтерес "приглушити" роль аптекаря, аби підсилити авторитет промислових підприємців, що почали заробляти на нафті мільйони. Через ці суперечності Зег залишився у тіні, попри те, що саме його формула лягла в основу європейської гасової індустрії.
Ян Зег та Ігнатій Лукасевич – винахідники гасової лампи: дивіться відео
У 1858 році до крамниці Зега привезли пошкоджену бочку гасу. Рідина витекла на бруківку. Якийсь хлопчина запалював цигарку й кинув недопалок. Зрештою полум'я охопило будинок, у якому перебували дружина Зега 21-річна Дорота Облочинська та її 17-річна сестра Герміна. Від отриманих опіків обидві жінки того ж дня померли. Надгробний пам'ятник на Личаківському цвинтарі уцілів донині: дві молоді жінки, охоплені полум'ям, спрямували руки до неба, прохаючи порятунку.
Попри горе, Ян Зег одружується на наймолодшій сестрі Облочинських – Марії. Згодом у них народжуються дві доньки. Вже наприкінці 1858 року він організовує нову крамницю з продажу нафтопродуктів на розі вулиці Довгої (сучасна вулиця Театральна), навпроти сьогоднішнього театру імені Заньковецької.
За деякими джерелами, справи у крамниці йшли не так добре, бо його бізнес почали придушувати інші підприємці, як в Україні, так і за кордоном. Тож він вирішує залишити розпочату справу та перебирається до Борислава. 21 серпня 1875 року ві
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 грудня 2025
