Як карають тих, хто свідомо шкодить мобілізації та нападє на військослужбовців ТЦК
На Різдво у Дніпрі трапився черговий напад на військовослужбовців ТЦК. 42-річний чоловік спочатку відмовився пред’явити документи та виконати законні вимоги правоохоронців, а потім напав з ножем на військових і поранив їх. Зловмисника затримали, правоохоронці розпочали кримінальне провадження.
Лише три тижні минуло відтоді, як у Львові було вбито військовослужбовця ТЦК Юрія Бондаренка, зазначає видання LB.ua. Підозрюваного у цьому злочині Григорія Кедрука за рішенням Франківського районного суду Львова взяли під варту на 60 діб (до 30 січня 2026 року) без права на заставу. За заподіяння тяжкого тілесного ушкодження особі у зв’язку з її службовою діяльністю, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 та ч. 3 ст. 350 Кримінального кодексу України) йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
LB.ua публікував тоді реакції відомих військових на подію і, серед іншого, ветеран Юрій Гудименко висловив думку, що у людей, які вчиняють такі жахливі злочини проти військових, немає страху, а є відчуття безкарності.
«Я от не бачив, щоб заарештували, посадили людей, які нападали на військових ТЦК в Одесі. А це було нещодавно. Ми бачимо, що напали і все. І який сигнал зчитує суспільство — що можна напасти на військовослужбовців, на людей, які виконують накази і тобі нічого за це не буде», — сказав тоді ветеран.
Джерела у командуванні ЗСУ повідомили LB.ua, що у Сухопутних військах інциденти з військовими ТЦК моніторять і «вироки по них є». Журналісти видання вирішили дізнатися, які ж саме покарання отримують люди, що свідомо шкодять мобілізації і піднімають руку на людей у пікселі. Бо, дійсно: за заголовками про напад, якими рясніють медіа день-два після події, настає вакуум і публікації про судові процеси з вироками — рідкість. Хоча є інформація, що нападники на військових ТЦК, палії службових авто, адміністратори антимобілізаційних Telegram-каналів та користувачі, які зливають у чати місця перебування військових, — вже мають вироки, і вони не завжди умовні.
Портрет вбитого Юрія Бондаренка під час церемонії прощання
Хтозна, чи дійсно сидітиме Кедрук на повну, навіть якщо його провину доведуть у суді. LB.ua надіслав запити Нацполіції та кільком обласним ТЦК та СП, кільком окружним прокуратурам, а також Командуванню Сухопутних військ щодо найгучніших випадків нападу на військовослужбовців ТЦК — на Вінниччині, Полтавщині, Миколаївщині та Одещині. Там відповіли не всі (якщо надійдуть відповіді відповіді — LB.ua їх опублікує), а з того, що відписали, ми дійшли висновку, що правосуддя ще не наздоганяє правопорушників-ухилянтів так чітко і категорично, як того вимагає воєнний стан. Можливо, якби був суспільний запит і тиск, посилена увага з боку правоохоронців і військових структур, суворі вироки судів за такі злочини не були б рідкістю. А інформацію про них не доводилося б збирати крихтами.
Але і за нинішніх умов правопорушення мають наслідки, зазвичай, винних до відповідальності притягують. І навіть тих, хто нападав на військовослужбовців не фізично, а десь у телеграм-каналах.
У листопаді 2024 року у Вінницькій області військовозобов’язаний, який перебував у розшуку, напав із ножем на військового в районному ТЦК та СП. Травмував 54-річного учасника бойових дій — він отримав удар у голову. У серпні 2025-го натовп намагався штурмувати стадіон у Вінниці, який військовослужбовці Вінницького обласного ТЦК та СП використовували як територію тимчасового пункту збору і доставили туди групу військовозобов’язаних.
Щодо першого випадку у слідчому управлінні Головного управління Національної поліції у Вінницькій області нам повідомили, що відбулось досудове розслідування у окремому кримінальному провадженні від 25 листопада 2024 року за ч. 2 ст. 15, п. 8 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України за фактами закінченого замаху на вбивство з кваліфікуючою ознакою — умисне вбивство особи у зв’язку з виконанням цією особою службового обов’язку та носіння кинджалів без передбаченого законом дозволу. За результатами розслідування склали обвинувальний акт і направили до Тростянецького районного суду для розгляду, повідомили в управлінні поліції.
Люди мітингують біля місцевого стадіону, куди, ймовірно, привезли чоловіків в рамках мобілізації. Вінниця. 1 серпня 2025 рік.
Щодо близько 20 «агресивно налаштованих осіб», які пошкодили ворота та проникли на територію ТЦК та СП, відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 15, ст. 341 ККУ. Кримінальне провадження передали до слідчого відділу Управління СБУ у Вінницькій області (відповідає за проведення досудового розслідування кримінальних проваджень, пов’язаних з державною безпекою, тероризмом, корупцією та іншими злочинами проти України). Трьом учасницям нападу станом на вересень 2025 року повідомили про підозру (підбурювання до перешкоджання і перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України й інших військових формувань в особливий період та поширення інформації про розташування ЗСУ), розповіли нам у Вінницькому обласному ТЦК та СП (ще п’ятеро осіб отримали підозри за іншою статтею). Слідчі дії у кримінальному провадженні тривають.
Наприкінці жовтня 2025 року біля ринку «7-й кілометр» в Одесі натовп напав на військовослужбовців ТЦК: їх побили, застосували сльозогінний газ і кийки і перевернули службовий мікроавтобус.
Але «за вказаними фактами відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчими підрозділами ГУНП в Одеській області не вносились», повідомили нам у слідчому управлінні Головного управління Національної поліції в Одеській області. Справу розслідує СБУ.
Як повідомляла раніше прес-служба відомства, СБУ відкрила кримінальне провадження за статтею про перешкоджання діяльності ТЦК (стаття 114-1 ККУ). Залежно від частини статті, обвинуваченим загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 8 років або від 8 до 15 років.
Як зазначила речниця СБУ, справа порушена “за фактом” і буде розглядатися, як групова проти групи осіб. Усіх причетних поки не вдалося встановити, триває пошук.
На Одещині на ринку “7-й кілометр” натовп напав на військових ТЦК та перекинув їхній автомобіль, повідомив Одеський обласний ТЦК.
“Відповідачів буде багато, звісно, що покарання кожної окремої особи залежатиме від обсягу її правопорушення: хтось перевертав автобус, умовно, а хтось поруч стояв”, – повідомила речниця.
У серпні в селі Бузьке на Миколаївщині селяни з битами та трубами напали на військових ТЦК під час виконання ними службових обов’язків. Були постраждалі.
Як повідомляє слідче управління ГУНП в Миколаївській області, кримінальне провадження щодо спричинення службовій особі тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням нею службових обов’язків тоді реєстрували. Але наразі досудове розслідування вказаного кримінального провадження зупинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 280 КПК України — у зв’язку із наявністю об’єктивних обставин, «що унеможливлюють подальше проведення досудового розслідування в умовах воєнного стану, а саме — проходження військової служби підозрюваними».
Якщо ми правильно зрозуміли останнє речення — підозрювані таки мобілізувались і служать. Але покарані так і не були.
А Миколаївський обласний ТЦК та СП просто пояснив нам, що він «не є розпорядником інформації щодо ходу досудового розслідування та судового розгляду у вказаному інциденті».
Миколаївський обласний ТЦК та СП
Після вбивства військовослужбовця Юрія Бондаренка у Львові кілька сторінок обласних ТЦК та СП (які також не є розпорядниками інформації щодо судового розгляду, але, можливо, є дещо зацікавленими) опублікували власні добірки вироків, отриманих громадянами за антимобілізаційну діяльність.
Так, Черкаський обласний ТЦК повідомляє на своїй сторінці у Фейсбуці про вирок місцевому жителю за адміністрування антимобілізаційної групи в Інтернет-месенджері.
26-річного мешканця Черкаського району засудили за публічного обвинувачення прокурорів Черкаської обласної прокуратури за перешкоджання законній діяльності ЗСУ в особливий період (ч. 1 ст. 114-1 КК України). Він визнав свою вину та підтвердив, що протягом липня-серпня 2025 року адміністрував групу в Telegram, поширюючи інформацію про місця в Канівському районі, де представники місцевого ТЦК та СП здійснювали вручення повісток, а також про маршрути їх пересування.
Чоловіка засудили до п’яти років позбавлення волі, але на підставі ст. 75 ККУ йому встановлено іспитовий строк тривалістю три роки.
Іншого блогера засудили за поради «відбиватися» від ТЦК арматурою, розповіли на сторінці у Фейсбуці Житомирського обласного ТЦК та СП. Її СММники відстежили, що Новозаводський райсуд Чернігова визнав винним місцевого блогера з ніком «Звичайний хлопець», який публікував на своєму YouTube-каналі відео, в яких закликав чинити опір військовослужбовцям ТЦК — від використання каміння й перцю до бензину та арматури. У роликах він також розпалював національну ворожнечу.
У суді обвинувачений вини не визнав, мовляв, геть не закликав до насильства і лише «самозахищався».Але був засуджений за перешкоджання діяльності ЗСУ та за розпалювання національної ворожнечі до п’яти років позбавлення волі.
П’ять років дали й іншому «антимобілізанту» на Сумщині, повідомляє у своїй добірці Сумський обласний ТЦК та СП. Чоловіка засудили до п’яти років позбавлення волі за публічні заклики та дії, що перешкоджали роботі ТЦК під час мобілізації. Він у Telegram ображав військовослужбовців ТЦК, поширював дезінформацію і фактично зривав законні мобілізаційні заходи. У групі комунікацій обласного ТЦК та СП проаналізували судову практику за 2024-2025 роки і дійшли висновку, що будь-яке перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань завершується реальними кримінальними наслідками. У Єдиному реєстрі судових рішень — десятки вироків по всій країні.
Правоохоронці знаходять зловмисників і доводять справи до суду. Далі — штрафи або обмеження чи позбавлення волі. Часто обвинувачені укладають угоди зі слідством, але це не скасовує судимість, яка тягнеться за людиною все життя. До прикладу — кілька показових рішень.
Полтавщина, вересень 2025 року: чо
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 грудня 2025
