До повного блокування незгодних. 2025 рік став рекордним одразу за кількома параметрами порушень прав людини в анексованому Криму
Викрадення цілих родин, безвісти зниклі, моральні та фізичні знущання, рекордні терміни позбавлення волі, блокування інтернету, облави на дорогах, безкарне вбивство під виглядом невдалого затримання… Якими резонансними порушеннями прав людини запам'ятається рік, що минає, для кримчан – читайте у цьому матеріалі.
Практика сімейних переслідувань для анексованого Кримського півострова не нова – раніше у справах кримських мусульман за ґратами вже опинялися одразу кілька родичів, як-от брати Узеїр та Теймур Абдуллаєви , батько і син Омерови тощо. Однак рік, що минає, приніс у цей тренд одразу два нові похмурі віяння.
Перша тенденція – поширення переслідувань на дружин уже позбавлених волі кримських мусульман. 16 жовтня російські судді вперше за всю історію анексії Криму відправили під арешт жінок-мусульманок, обвинувачених у злочинах терористичного спрямування. Серед чотирьох в’язнів совісті – Есма Німетулаєва, дружина заарештованого позаторік Ремзі Німетулаєва.
Їхні обвинувачення практично ідентичні й зводяться до того, що вони були членкинями релігійно-політичного об'єднання «Хізб ут-Тахрір», яке російським законодавством визнано терористичним.
Друга – «сімейна» – тенденція полягає в тому, що російські силовики почали не просто заарештовувати членів родини, а в буквальному сенсі викрадати цілі сім'ї. У січні після обшуку безслідно зникли мати та донька Соценко з селища Первомайське, причому без материнської опіки залишилася десятирічна дитина з інвалідністю.
Також навесні стало відомо про зникнення Наталії Полюх та її чоловіка Олега Платонова , у яких так само залишилася без нагляду малолітня дитина.
У березні цього року російські силовики вивезли в невідомому напрямку Тетяну Маляр, її брата Валентина, сина Анатолія та доньку Ольгу.
Взагалі, викрадення людей у Криму, за оцінками правозахисників, стали нормою ще минулого року. Відмінною рисою цього року стало те, що безвісти зниклі минулого й навіть позаминулого року кримчани почали «знаходитися». Причому виключно на лаві підсудних за звинуваченнями у державній зраді.
Серед них — викрадений восени 2023 року просто на трасі між селами Олег Будник, вивезений у січні 2024 року в невідомому напрямку Ісмаїл Шемшедінов та зникла на десять місяців після сфабрикованого адмінарешту Лера Джемілова.
Та, мабуть, найбільш показовою є історія севастопольця Дмитра Миськова . Пошуковий загін «ЛізаАлерт» розшукував його як зниклого безвісти, а через 11 місяців після цього Миськов був засуджений за звинуваченнями у державній зраді. Показовість історії не лише в тому, що він так «недоречно» зник перед звинуваченням у співпраці з українською розвідкою, а й у тому, що його справу розглянули в суді за 20 хвилин.
Як зазначили у правозахисній організації «Кримський процес», викликає сумнів, що за такий проміжок часу суддя зумів установити особу підсудного, роз’яснити йому права, розглянути питання про необхідність судового слідства, перейти до дебатів сторін, вислухати останнє слово підсудного, сходити до нарадчої кімнати, винести всебічний, повний та об’єктивний вирок, а також оголосити вступну та резолютивну частини свого вердикту.
Причому Миськов виявився не єдиним, хто був засуджений до тривалого ув’язнення за двадцять хвилин. Раніше з такою самою швидкістю чотирнадцять років ув’язнення отримав ще один «український шпигун» – Сергій Боднарашик, а на справу Миколи Давидченка суд витратив не більше трьох годин.
Рік, що минає, став феноменальним не лише за швидкістю розгляду такого типу справ, а й за цілою низкою інших показників. Так, наприклад, російський суд у липні цього року виніс рекордно суворий вирок щодо севастопольської фотографині Надії Грекової, позбавивши її волі на 22 роки. Та й загалом у 2025 році за ґрати було відправлено рекордну кількість кримчанок за звинуваченнями у державній зраді або тероризмі.
«Минулого року ми зафіксували дванадцять випадків, коли жінок позбавляли волі з політичних чи релігійних мотивів. За цей рік до них додалося щонайменше сімнадцять нових фактів. У цю цифру входять як нові арешти, так і вироки з позбавленням волі, якщо до суду жінки залишалися на волі, як-от Вікторія та Олександра Стрілець», – розповіли у кримській правозахисній ініціативі Irade.
Там же звернули увагу на рекордні вікові показники переслідуваних – кримський громадський діяч Володимир Ананьєв зустрів у слідчому ізоляторі 76-й рік народження, а пенсіонерка Анна Соценко — свій сімдесятирічний ювілей.
З літніми кримчанами російські силовики поводяться жорстоко навіть через коментарі у соціальних мережах. Наприклад, заради складання протоколу про «дискредитацію армії РФ» мешканцю Сімферопольського району Рустему Аблялімову, якому 62 роки, завели руки за спину, застебнули кайданки й тримали на холодній землі в такому положенні тривалий час. Таким чином «борці з екстремізмом» додатково покарали чоловіка за те, що він опублікував на своїй сторінці у соціальній мережі відео інтерв'ю президента України Володимира Зеленського.
Нетерпимість до всього, що може мати українські сенси, цього року сягнула нових висот. Безкомпромісну боротьбу окупаційної влади з власниками жовто-синіх парканів підкріплюють переслідування за прослуховування українських пісень, а кількість адміністративних правопорушень за українську атрибутику виявилася втричі вищою, ніж покарань за демонстрацію нацистської символіки.
При цьому, як зазначають кримські правозахисники, проти людей, які демонструють українські переконання, застосовують широкий арсенал засобів «перевиховання» – від запису на відео принизливих вибачень зі словами любові до Путіна до застосування необґрунтованого насильства за нібито чинений опір.
До речі, під приводом чиненого опору 30 листопада співробітники ФСБ у Криму застрелили молоду людину. Він нібито мінував автівку високопоставленого російського офіцера за завданням української розвідки й вирішив не здаватися під час затримання. Причому прізвище вбитого російські спецслужби не розголошують, але неофіційно повідомляють, що він був родичем співробітника ГУР Руслана Фахрієва.
Приблизно за два тижні до цього Меджліс кримськотатарського народу повідомляв, що в селі Амурському російські силовики вивезли з дому в невідомому напрямку батька та сина Фахрієвих. Чи був убитий одним із цих двох затриманих – досі невідомо. Але оперативне відео з місця трагедії та супутні новини на пропагандистських каналах викликають низку запитань. Наприклад, на відео показано девайс з українським тризубом, а російські медіа оприлюднили «перехоплення розмов куратора з терористом», що має ознаки нарізки фраз із різних частин діалогу.
Примітно, що за тиждень до розстрілу в Криму співробітники ФСБ по Алтайському краю вбили двох осіб, представивши їх як «українських диверсантів». За твердженнями російських пропагандистів, на знайдених у застрелених «терористів» автоматах були написи «Слава Україні».
Загалом «боротьбі з тероризмом» у році, що минає, на анексованому Кримському півострові приділяли особливу увагу. Тільки за весну правозахисники нарахували одинадцять різноманітних «навчань» у восьми регіонах. Наймасштабніші пройшли 5 травня у Сімферополі, де було встановлено щонайменше п'ятнадцять блокпостів з оглядовими заходами, а також організовано патрулювання вулиць військовими та кінологами. Під час подібних облав місцевих жителів піддавали ретельним оглядам, зокрема й вмісту їхніх мобільних телефонів. Також відомо, що в ході цих заходів обмежувалося пересування, блокувався мобільний зв'язок та інтернет.
Втім, блокування інтернету не обмежувалися тільки «навчаннями». Щонайменше із серпня 2025 року в Криму фіксувалися тотальні обмеження на використання месенджерів WhatsApp та Telegram, а також серйозні перебої в роботі альтернативних месенджерів, платформ і VPN-сервісів, які раніше допомагали обходити подібні заборони.
Роскомнагляд обіцяє продовжувати «сповільнення» і навіть повністю блокувати іноземні месенджери. У принципі, в цій заяві контрольного відомства відображається вся суть роботи російської репресивної машини на анексованій території: продовжують і продовжуватимуть це робити до повного блокування всіх незгодних.
Цей матеріал став можливим завдяки проєкту «Голоси України», який є частиною програми SAFE, що реалізується Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF) у партнерстві з ЛЖСІ в рамках Ініціативи Ганни Арендт та за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Партнери програми не впливають на зміст публікацій редакції та не несуть за нього відповідальності.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
26 грудня 2025
