Санкції та бізнес: як посилити національну безпеку і не порушити права підприємців
Як державі відрізняти реальну загрозу від комплаєнс-шуму та не створювати зайвих ризиків для інвестиційного кліматуСанкційне законодавство – один із важливих інструментів України у війні та боротьбі з економічними злочинами. Цей важіль впливу покликаний відсікати фінансові й комерційні зв’язки, що підживлюють російську агресію, зберігати стійкість економіки та гарантувати національну безпеку.Водночас не меншою загрозою для й без того хиткого у війну економічного клімату є випадки, коли до санкційних списків потрапляють доброчесні компанії. Кожна така помилка б’є по довірі до інститутів, посилює правову невизначеність і охолоджує інвестиційні рішення. Проблема особливо загострюється тоді, коли після публічного «таврування» бізнесу домогтися оперативного та ефективного перегляду практично неможливо.Як знайти баланс між національною безпекою та правами підприємців, щоб Україна залишалась привабливою для інвесторів та не несла репутаційні втрати, Mind розповів Руслан Мельниченко, адвокат, кандидат юридичних наук, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України.Прибрати «сірі зони» із санкційного законодавстваІз початком повномасштабного вторгнення бізнес опинився в екстраординарних умовах. Тривала інерція економічних зв’язків, сформована радянською плановою системою і взаємозалежністю виробничих ланцюгів, не може виправдовувати співпрацю з ворогом, але пояснює складність розриву старих схем постачання.Сьогодні закон прямо забороняє операції з російською федерацією та пов’язаними особами. Справжня складність полягає у неоднаковому, а часом надмірно розширювальному трактуванні цих норм.Там, де потрібні чіткі правила і передбачуваний контроль, бізнес нерідко наштовхується на «сіру зону», у якій добросовісні дії помилково сприймають як спроби обходу санкцій.Показовою є ситуація з імпортом комплектуючих російського походження, вироблених до введення обмежень і придбаних на території ЄС. Постанова КМУ №426 від 09.04.2022 забороняє ввезення товарів з території рф, однак на практиці це нерідко тлумачиться як повна заборона на будь-які товари російського походження незалежно від країни відправлення чи дати виробництва. У Європейському Союзі використання «досанкційних» деталей допускається, тоді як в Україні імпортер може зіткнутися зі звинуваченнями в «економічних зв’язках з росією».У підсумку виникає дисбаланс: одна і та сама операція у правовому полі ЄС вважається допустимою, а в Україні – ризиковою.Здійснювати належну перевірку перед включенням до «списків»Зазначена вище неузгодженість української позиції з практикою ЄС щодо «досанкційних» комплектуючих оголює інституційні вузькі місця механізму санкцій. Процедура включення до списків часто покладається на подання правоохоронних органів без достатньої незалежної перевірки та без прозорих критеріїв доказування. За відсутності зрозумілих стандартів і зовнішнього контролю зростає ймовірність помилкових рішень.Наслідки цих помилок для підприємств руйнівні: управління активами може переходити державним органам, власники фактично втрачають контроль, розриваються ланцюги постачання, а репутаційні втрати одразу конвертуються у відмови контрагентів і дорожчі фінансові ресурси. Для держави це означає зниження інвестиційної привабливості, втрату робочих місць і зменшення податкових надходжень.Практика дає виразні ілюстрації, тож наведу два кейси:1. Виробник промислового обладнання з центральної України, що обслуговує критичну інфраструктуру, неодноразово отримував відмови у митному оформленні деталей з ЄС лише через їх російське походження, хоч йшлося про «досанкційні» партії. Через простої зростала собівартість, зривались контракти, а контрагенти переводили замовлення в інші юрисдикції.2. Торговельно-логістична компанія вимушено виводила з обороту товар, коли на рівні кількох ланок бенефіціарної власності виявляли опосередковані збіги з особам під обмеженнями. Інструменту швидкої незалежної перевірки не було, угоди «вигорали», клієнти йшли до конкурентів.У цих історіях проблема не в намірі обходити санкції, а в прогалинах процедур, які не відрізняють реальну загрозу від комплаєнс-шуму.Брати до уваги лише достатні та обґрунтовані доказиЄвропейський сигнал обережності доволі гучний. Рішення Суду ЄС на користь «підсанкційників» у 2024 році засвідчили: абстрактних припущень про близькість до влади рф без конкретних доказів недостатньо для санкцій.Стандарти доказування і принцип пропорційності стають визначальними. Якщо Україна не гармонізує підходи і не посилить обґрунтованість рішень, країна ризикує зіткнутися з хвилею успішних оскаржень у міжнародних інстанціях і репутаційними втратами.Щоб розірвати це порочне коло, потрібні чіткі зміни. Зокрема, механізм подання клопотань про санкції має бути доказовим і структурованим та містити:опис фактів порушення,належність джерел,аналіз впливу на безпеку та економіку,проходження тесту пропорційності,наявність менш обтяжливих альтернатив.Попередній контроль та компенсації в разі невмотивованих санкційУ чутливих категоріях варто запровадити попередній судовий контроль включення до списків, а також створити незалежну апеляційну комісію при РНБО з фіксованими строками, публічними критеріями та обов’язковістю мотивованих рішень.Окремо слід уніфікувати митну практику щодо «досанкційних» товарів за європейською логікою, чітко розрізняючи походження, дату виробництва та ланцюг власності.Компенсаційний механізм для відшкодування шкоди у разі визнання санкцій необґрунтованими стане запобіжником від недбалих рішень і стимулюватиме інституції до більшої акуратності.Ключовий меседж – санкційні механізми обов#700;язково повинні передбачати право бізнесу або кінцевих бенефіціарних власників бізнесу на захист. Бо санкційні механізми з «ілюзорними» правами на захист, підривають цивілізаційні цінності, закріплені в Конституції України і в міжнародних актах, ратифікованих Верховною Радою.Яка ціна бездіяльності?Санкційна політика може бути водночас суворою і справедливою. Прозорі критерії, належні докази, пропорційність рішень і дієвий апеляційний захист перетворюють її на інструмент, що реально підсилює національну безпеку, не створюючи зайвих ризиків для бізнесу.Ціна ж помилкових включень до санкційних списків бізнесу, який попри воєнний стан залишається працювати в Україні та тримає економіку на плаву, надто висока.Якщо нічого не змінювати, інвестиції продовжать відтікати, виробництва – релокуватися у передбачуваніші юрисдикції, судові спори – множитися з високим ризиком програшу, а критична інфраструктура – деградувати через дефіцит комплектуючих.Репутаційний тиск на державні інституції зростатиме, бізнес-клімат погіршуватиметься, а фіскальні можливості для відновлення економіки скорочуватимуться.У воєнний час роль юридичної спільноти та профільних асоціацій визначальна: саме вони здатні сформувати практику, яка збалансує безпеку й економічну свободу та вбереже країну від стратегічних втрат.Thu, 27 Nov 2025 12:40:00 +020020297867Openmindhttps://mind.ua/openmind/20297867-sankciyi-ta-biznes-yak-posiliti-nacionalnu-bezpeku-i-ne-porushiti-prava-pidpriemcivhttps://mind.ua/openmind/20297867-sankciyi-ta-biznes-yak-posiliti-nacionalnu-bezpeku-i-ne-porushiti-prava-pidpriemciv#comment_header_layerНовини на mind.uaсанкції,Санкції проти росії,бізнес,війна росії проти України,Інвестиції,ЄСмосква продає стратегічні запаси золота – розвідкаЦьогоріч купувати метал дозволили комерційним учасникам ринку: запаси скоротилися більше ніж вдвічіЦентральний банк росії вперше перейшов до прямих продажів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку, відкривши доступ до металу для банків, держкомпаній та окремих інвестиційних структур.Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки.Зазначається, що для регулятора прямі продажі є вимушеним кроком, оскільки золото фактично перетворюється на інструмент підтримки рубля, латання ліквідності корпорацій і покриття бюджетних потреб в умовах стрімкого вичерпання інших ресурсів.До 2025 року Центробанк рф не продавав золото комерційним учасникам ринку – лише приймав його від міністерства фінансів, нарощуючи власні резерви.Після того як регулятор перейшов до розпродажу, Фонд національного добробуту стрімко втрачає ліквідні активи: з $113,5 млрд у 2022 році до $51,6 млрду 2025-му. Обсяги золота у структурі фонду за цей час скоротилися на 57 % – із 405,7 тонн до 173,1 тонн.За оцінкою розвідки, цьогоріч обсяги продажів можуть сягнути $30 млрд (близько 230 тонн золота), а у 2026 році – щонайменше $15 млрд (115 тонн). Це пришвидшить виснаження запасів, які і без того перебувають під тиском санкцій і падіння доступних валютних інструментів.Стратегія продажу золота нібито дає змогу оперативно підживлювати бюджет та утримувати стабільність рубля, проте поглиблює дефіцит ліквідних резервів, робить державні фінанси більш залежними від розпродажу активів й обмежує можливості для майбутніх інтервенцій.Бекграунд. Раніше Mind писав, що росія, включно з москвою, почала відчувати економічний удар від великої війни проти України, яка триває вже четвертий рік.Thu, 27 Nov 2025 12:30:00 +020020297872Новиниhttps://mind.ua/news/20297872-moskva-prodae-strategichni-zapasi-zolota-rozvidkahttps://mind.ua/news/20297872-moskva-prodae-strategichni-zapasi-zolota-rozvidka#comment_header_layerНовини на mind.uaЗолото,розвідка,росіяУкраїнці в жовтні найчастіше відправляли «під прес» легкові автомобіліПід утилізацію потрапили 367 вантажівок та 62 автобусиУ жовтні українці найчастіше на металолом відправляли легкові автомобілі – 1638 одиниць. Також свої останні кілометри подолали 367 вантажівок і 62 автобуси.Про це повідомляє пресслужба Інституту досліджень авторинку.За словами аналітиків, у списку претендентів на переплавку левову частку списку займає класика ВАЗів. Тут і «копійка» ВАЗ 2101, яка моторизувала кілька поколінь, і ВАЗ 2106 з 2107 – машини, які здавалися вічними, але і їхній ресурс вичерпався. Також у переліку є ВАЗ 2109 та 21099.Окрім того, до компанії радянських ветеранів впевнено доєднався Daewoo Lanos. Також у списку присутні ЗАЗ Таврія, Lada 110 та
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 листопада 2025
