Революція штучного інтелекту, яку очолює Nvidia, ризикує спричинити обвал енергетичних ринків
Розповідаємо, які є передумови для песимістичних прогнозів щодо перспектив галузі, яка останнім часом бурхливо розвиваєтьсяNvidia, на чипах якої заснована вся революція штучного інтелекту, 29 жовтня першою у світі ненадовго подолала позначку капіталізації у $5 трлн. І це при тому, що попередній визначний рівень – $4 трлн – компанія досягла лише за 78 днів до нового рекорду.Безпосереднім приводом, який спричинив зростання акцій майже на 6%, стали нові угоди щодо постачання чипів для Samsung, Hyundai та Nokia, про які оголосив керівник компанії Дженсен Хуанг.Про це йдеться в матеріалі авторки Mind Світлани Долінчук «Як нинішній ажіотаж із ШІ та акціями Nvidia може спровокувати кризу в енергетиці».Зараз енергопостачальні компанії радіють прогнозам про стрімке зростання споживання електроенергії через розбудову дата-центрів і поширення ШІ-технологій. Підхопивши наратив техногігантів про великий майбутній попит, вони вдалися до розширення генерувальних потужностей, щоб заробити на новій інвестиційній хвилі та запобігти дефіциту в ринковій пропозиції електроенергії.Але цикл розвитку не може тривати незкінченно довго. Експерти наводять аналогії з бумом доткомів. Це період у другій половині 1990-х – на початку 2000-х років, коли інтернет тільки став масовим, а інтернет-компанії стрімко зростали в ціні через ажіотаж навколо нових цифрових технологій. Але ця роздута інвестиційна бульбашка, зрештою, луснула.Не на користь енергетичних компаній грає й інший факт. Технокомпанії, починаючи виводити на ринок будь-яку нову технологію, зосереджуються на максимізації її потужності, щоб заохотити інвесторів, а потім неодмінно переходять до того, щоб поліпшити її ефективність і скоротити використання електроенергії.На це звернув увагу відомий науковець, експерт з енергоефективності у сфері інформаційних технологій Джонатан Кумі, автор названого на його честь «закону Кумі»: «Енергоефективність ІТ-систем подвоюється приблизно кожні півтора роки».«До того ж ніхто не знає, чи справді попит на штучний інтелект буде таким величезним, як у цьому переконують нас зараз технологічні компанії», – підсумував він.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Мінцифри та Nvidia запускають спільну ініціативу в галузі ШІ. Першим проєктом стане розробка Diia AI LLM – суверенної мовної моделі, адаптованої до українського законодавства, публічних послуг і потреб громадян.Thu, 27 Nov 2025 13:00:00 +020020297873Новиниhttps://mind.ua/news/20297873-revolyuciya-shtuchnogo-intelektu-yaku-ocholyue-nvidia-rizikue-sprichiniti-obval-energetichnih-rinkivhttps://mind.ua/news/20297873-revolyuciya-shtuchnogo-intelektu-yaku-ocholyue-nvidia-rizikue-sprichiniti-obval-energetichnih-rinkiv#comment_header_layerНовини на mind.uaШтучний інтелект,техногіганти,Нові технологіїЗ 14 грудня поїзди між Львовом та Києвом їздитимуть щогодиниПереважна більшість поїздів курсуватимуть цілорічноУ новому графіку руху на 2026 рік, який запрацює 14 грудня цього року, «Укрзалізниця» запроваджує тактовий рух між Києвом та Львовом - поїзди курсуватимуть щогодини.Про це повідомила пресслужба перевізника.Переважна більшість поїздів будуть курсувати цілорічно із кількома виключеннями для “позапікового” періоду.Тактовий рух - це модель сполучення, за якої поїзди відправляються за чітким повторюваним інтервалом, наприклад, щогодини, пояснили у компанії. Тактовість рейсів притаманна Німеччині, Австрії, Нідерландам та іншим країнам Європи із розвиненою залізничною мережею, а в Україні добре відтестована на Kyiv City Express.В «Укрзалізниці» підкреслили, що така система зручна для пасажирів - поїзди відправляються щогодини у той самий час, a розклад легко запам’ятати. Перевізник матиме змогу рівномірно розподілити пасажиропотік протягом доби та мінімізувати пікові навантаження.Бекграунд. Раніше Mind писав, що уряд ухвалив рішення, яке дозволить проводити прикордонний і митний контроль безпосередньо у вагонах потяга – без тривалих зупинок на кордоні.Thu, 27 Nov 2025 13:00:00 +020020297874Новиниhttps://mind.ua/news/20297874-z-14-grudnya-poyizdi-mizh-lvovom-ta-kievom-yizditimut-shchogodinihttps://mind.ua/news/20297874-z-14-grudnya-poyizdi-mizh-lvovom-ta-kievom-yizditimut-shchogodini#comment_header_layerНовини на mind.uaПасажирські перевезенняСанкції та бізнес: як посилити національну безпеку і не порушити права підприємцівЯк державі відрізняти реальну загрозу від комплаєнс-шуму та не створювати зайвих ризиків для інвестиційного кліматуСанкційне законодавство – один із важливих інструментів України у війні та боротьбі з економічними злочинами. Цей важіль впливу покликаний відсікати фінансові й комерційні зв’язки, що підживлюють російську агресію, зберігати стійкість економіки та гарантувати національну безпеку.Водночас не меншою загрозою для й без того хиткого у війну економічного клімату є випадки, коли до санкційних списків потрапляють доброчесні компанії. Кожна така помилка б’є по довірі до інститутів, посилює правову невизначеність і охолоджує інвестиційні рішення. Проблема особливо загострюється тоді, коли після публічного «таврування» бізнесу домогтися оперативного та ефективного перегляду практично неможливо.Як знайти баланс між національною безпекою та правами підприємців, щоб Україна залишалась привабливою для інвесторів та не несла репутаційні втрати, Mind розповів Руслан Мельниченко, адвокат, кандидат юридичних наук, голова юридичного комітету Аерокосмічної асоціації України.Прибрати «сірі зони» із санкційного законодавстваІз початком повномасштабного вторгнення бізнес опинився в екстраординарних умовах. Тривала інерція економічних зв’язків, сформована радянською плановою системою і взаємозалежністю виробничих ланцюгів, не може виправдовувати співпрацю з ворогом, але пояснює складність розриву старих схем постачання.Сьогодні закон прямо забороняє операції з російською федерацією та пов’язаними особами. Справжня складність полягає у неоднаковому, а часом надмірно розширювальному трактуванні цих норм.Там, де потрібні чіткі правила і передбачуваний контроль, бізнес нерідко наштовхується на «сіру зону», у якій добросовісні дії помилково сприймають як спроби обходу санкцій.Показовою є ситуація з імпортом комплектуючих російського походження, вироблених до введення обмежень і придбаних на території ЄС. Постанова КМУ №426 від 09.04.2022 забороняє ввезення товарів з території рф, однак на практиці це нерідко тлумачиться як повна заборона на будь-які товари російського походження незалежно від країни відправлення чи дати виробництва. У Європейському Союзі використання «досанкційних» деталей допускається, тоді як в Україні імпортер може зіткнутися зі звинуваченнями в «економічних зв’язках з росією».У підсумку виникає дисбаланс: одна і та сама операція у правовому полі ЄС вважається допустимою, а в Україні – ризиковою.Здійснювати належну перевірку перед включенням до «списків»Зазначена вище неузгодженість української позиції з практикою ЄС щодо «досанкційних» комплектуючих оголює інституційні вузькі місця механізму санкцій. Процедура включення до списків часто покладається на подання правоохоронних органів без достатньої незалежної перевірки та без прозорих критеріїв доказування. За відсутності зрозумілих стандартів і зовнішнього контролю зростає ймовірність помилкових рішень.Наслідки цих помилок для підприємств руйнівні: управління активами може переходити державним органам, власники фактично втрачають контроль, розриваються ланцюги постачання, а репутаційні втрати одразу конвертуються у відмови контрагентів і дорожчі фінансові ресурси. Для держави це означає зниження інвестиційної привабливості, втрату робочих місць і зменшення податкових надходжень.Практика дає виразні ілюстрації, тож наведу два кейси:1. Виробник промислового обладнання з центральної України, що обслуговує критичну інфраструктуру, неодноразово отримував відмови у митному оформленні деталей з ЄС лише через їх російське походження, хоч йшлося про «досанкційні» партії. Через простої зростала собівартість, зривались контракти, а контрагенти переводили замовлення в інші юрисдикції.2. Торговельно-логістична компанія вимушено виводила з обороту товар, коли на рівні кількох ланок бенефіціарної власності виявляли опосередковані збіги з особам під обмеженнями. Інструменту швидкої незалежної перевірки не було, угоди «вигорали», клієнти йшли до конкурентів.У цих історіях проблема не в намірі обходити санкції, а в прогалинах процедур, які не відрізняють реальну загрозу від комплаєнс-шуму.Брати до уваги лише достатні та обґрунтовані доказиЄвропейський сигнал обережності доволі гучний. Рішення Суду ЄС на користь «підсанкційників» у 2024 році засвідчили: абстрактних припущень про близькість до влади рф без конкретних доказів недостатньо для санкцій.Стандарти доказування і принцип пропорційності стають визначальними. Якщо Україна не гармонізує підходи і не посилить обґрунтованість рішень, країна ризикує зіткнутися з хвилею успішних оскаржень у міжнародних інстанціях і репутаційними втратами.Щоб розірвати це порочне коло, потрібні чіткі зміни. Зокрема, механізм подання клопотань про санкції має бути доказовим і структурованим та містити:опис фактів порушення,належність джерел,аналіз впливу на безпеку та економіку,проходження тесту пропорційності,наявність менш обтяжливих альтернатив.Попередній контроль та компенсації в разі невмотивованих санкційУ чутливих категоріях варто запровадити попередній судовий контроль включення до списків, а також створити незалежну апеляційну комісію при РНБО з фіксованими строками, публічними критеріями та обов’язковістю мотивованих рішень.Окремо слід уніфікувати митну практику щодо «досанкційних» товарів за європейською логікою, чітко розрізняючи походження, дату виробництва та ланцюг власності.Компенсаційний механізм для відшкодування шкоди у разі визнання санкцій необґрунтованими стане запобіжником від недбалих рішень і стимулюватиме інституції до більшої акуратності.Ключовий меседж – санкційні механізми обов#700;язково повинні передбачати право бізнесу або кінцевих бенефіціарних власників бізнесу на захист. Бо санкці
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 листопада 2025
