День пам’яті жертв Голодоморів: як його вшановують в Україні
Щороку в четверту суботу листопада Україна схиляє голову в скорботі, вшановуючи втрату мільйонів людей, життя яких забрав Голодомор. У 2025 році цей день припадає на 22 листопада. Це одна з найболючіших і найважливіших сторінок української історичної пам’яті. День пам’яті жертв Голодоморів нагадує не лише про усвідомлення масштабу трагедії, а й про важливість збереження правди і передачі її наступним поколінням.
Голодомори 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років стали наслідком політики радянського тоталітарного режиму. Найстрашнішим серед них був Голодомор 1932-1933 років, який визнаний геноцидом українського народу. Мільйони людей загинули, а цілі села втратили своїх мешканців. Сьогодні українці повертають собі цю правду, відновлюючи замовчувану десятиліттями пам’ять.
Традиційно цього дня по всій Україні проходять меморіальні заходи: панахиди, молебні, покладання квітів і символічних колосків пшениці до пам’ятників жертвам Голодомору. У Києві тисячі людей збираються біля скульптури «Дівчинка з колосками» і запалюють лампадки, створюючи море вогнів пам’яті. У різних містах організовують жалобні процесії, хвилини мовчання, виставки архівних матеріалів. Храмові дзвони цього дня б’ють у скорботі, нагадуючи про мільйони невинних жертв трагедії.
Важливою частиною вшанування є просвітництво. У школах та університетах проводять тематичні уроки, лекції, семінари, перегляди документальних фільмів. Учні та студенти знайомляться з розповідями очевидців, вивчають історичні документи, переглядають архівні матеріали. Такі заходи формують розуміння того, чому Голодомор є ключовою темою для національної пам’яті.
Особливе місце у вшануванні має Національний музей Голодомору-геноциду в Києві, біля якого збираються родини, молодь, представники влади та міжнародної спільноти. Це головний меморіальний центр, присвячений трагедії українського народу 1932-1933 років. Він розташований на Печерських пагорбах і поєднує у собі музейну, дослідницьку та освітню функції.
Архітектурна композиція музею має глибоку символіку. Центральним елементом комплексу є білосніжна Меморіальна капсула у вигляді свічки, яка здіймається над схилом Дніпра та символізує світло, що не вдалося згасити. Поруч розташована скульптура «Дівчинка з колосками» — образ мільйонів дітей, чиє життя забрав штучний голод. Музейний простір створено як місце тиші й переосмислення: вузькі проходи, чорні стіни, лампадки та стилізовані хрести формують атмосферу скорботи й водночас внутрішньої сили. Архітектурний задум цілісно поєднує мистецтво та пам’ять, перетворюючи територію музею на простір, де історія промовляє без слів.
Національний музей Голодомору-геноциду в Києві
Найбільш об’єднуючою подією цього дня є всеукраїнська акція «Запали свічку». Рівно о 16:00 українці запалюють свічки у своїх домівках на підвіконнях, на площах чи біля меморіалів. Це тихий, але надзвичайно промовистий жест, що символізує пам’ять про знищені життя та зламані долі. Світло свічки стає знаком єдності та національної солідарності.
День пам’яті жертв Голодоморів — це не лише скорбота за минулим. Це нагадування про цінність людського життя, свободи та права на власну історію, які особливо сильно відчуваються у часі новітньої війни. Українці вшановують загиблих не з формальності, а з глибокого переконання, що пам’ять — це фундамент нашої стійкості. Поки горить свічка пам’яті, живе правда, яку не здолали жодні спроби замовчування чи знищення.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 листопада 2025