Новий законопроєкт щодо боржників в Україні: у кого точно заберуть майно та як він працюватиме

15.11.2025, 09:26 enovosty.com

В Україні стягнути борги стане швидше та простіше. Боржники автоматично потраплятимуть до реєстру і до його сплати не зможуть розпоряджатися своїм майном.

Верховна Рада проголосувала за законопроєкт, який спрощує стягнення боргу через цифровізацію виконавчого провадження. Після потрапляння людини до Єдиного реєстру боржників угоди з нерухомістю чи іншим майном автоматично стануть неможливими, а банки заблокують рахунки. Законопроєкт ухвалено лише в першому читанні, а навколо нього вже купа галасу.

На сайті Міністерства юстиції є реєстр боржників, щодо яких відкрито провадження. Він існує вже 9 років, і нині в цьому нескінченному списку можна знайти навіть прізвища чинних народних депутатів.

Найбільше боржників поміж любителів швидкої їзди, орієнтовно 600 тисяч проваджень щодо несплачених адмінштрафів. Ще пів мільйона — це неплатники аліментів. На третьому місці, за даними Міністерства юстиції, комунальні боржники, яких майже чверть мільйона українців.

«Станом на 01.11.2025 р. загальна заборгованість населення міста Києва перед нашим підприємством становить 6,3 мільярда гривень», — каже директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.

Він працює в компанії, яка постачає киянам гарячу воду й тепло. Тим, хто не сплачує за ці послуги, спочатку про борг нагадують у платіжках, особистих кабінетах і пропонують реструктуризацію. Коли заклики до сумління не спрацьовують — йдуть до суду.

«Ось, наприклад, є квартира площею 276 квадратних метрів на вулиці Мокрій. Сума заборгованості дійсно шокувальна — 730 тисяч гривень», — каже він і зазначає, що комунальні послуги тут не платили від 2019 року.

«Є квартира на вулиці Інститутській, зараз також у суді перебуває з заборгованістю у 600 тисяч гривень, площа квартири, вибачте, 995 квадратних метрів», — каже він.

Саме власники елітної нерухомості в центрі Києва є найбільшими боржниками за тепло та гарячу воду. Загалом «Київтеплоенерго» нині судиться з шістнадцятьма з половиною тисячами киян.

Майже три тисячі боржників навіть після рішення суду відмовилися платити. З них гроші стягуватимуть примусово. Для цього й заарештовують майно, авто та рахунки.

Олег Лях керує ОСББ в одному з будинків на лівому березі столиці. Каже, що вже тричі судився з власниками квартир через борги за утримання будинку, адже саме за ці внески і підтримується життєздатність багатоповерхівки.

Голова ОСББ каже: через завантаженість судів на стягнення боргу може піти рік. Та якщо законопроєкт 14005 ухвалять, каже він — процес пришвидшиться.

Адвокат Олег Чорнобай проаналізував пропозиції законодавців.

«Автоматом внесення до реєстру боржників, автоматом переводить режим майна в таке, яке арештоване, тому що червоною лінією по цьому законопроєкту проходить так звана заміна поняття арешт майна і звернення стягнення на майно. Тобто передбачається, що включення особи до реєстру боржників автоматом розповсюджує режим заарештованого майна на все його майно, яке зареєстроване, яке відоме. Це нерухомість, земельні ділянки як один із видів нерухомості, це транспортні засоби, це акції, це якісь корпоративні права. Інше питання, що в законі міститься, зокрема, поняття недобудоване майно, існує набір будівельних матеріалів і дуже багато судових рішень, які визнавали право власності не на недобудоване майно, а на будівельні матеріали. Як вони виконуватимуться — це рішення наразі невідоме», — каже він.

У законопроєкті, наголошує адвокат, йдеться про будь-які борги: скажімо, між фізичними особами, банками чи кредитними спілками. Та саме комуналка під час війни стала злободенною темою. Оплата комірного за зруйноване чи пошкоджене майно, за даними Міністерства розвитку громад, остаточно ще не врегульована. Якщо людина виїхала з зони активних бойових дій, там, де жити нестерпно, за опалення та утримання будинку платити однаково треба. На тимчасово окупованих територіях заборгованість до окупації залишається на обліку. Позбутися єдиного житла за борги можна і нині. Щоправда, сума має перевищувати двадцять мінімальних зарплат, зараз це 160 тисяч гривень.

Заарештоване майно на аукціоні реалізовують лише після відмови добровільної сплати боргу.

Андрій Гайченко каже: нововведення насамперед удосконалять взаємодію Єдиного реєстру боржників з іншими держреєстрами, банками та нотаріусами. А після сплати боргу боржникові не доведеться шукати державного виконавця, щоб той прибрав прізвище з реєстру боржників і зняв обмеження з майна. Це все буде автоматично.

«Деталізація процедури, яка присутня в цьому законі, вона певною мірою, скажімо так, мінімізує ризик певних корупційних хабарницьких схем у галузі виконавчого провадження. Чому? Тому що коли деталізована процедура, як повинен діяти виконавець, і там буквально прописано, що він протягом дня, протягом трьох днів, декількох днів виносить постанову тощо, то невчинення ним дій протягом цього періоду часу вже автоматично свідчить про певні порушення», — каже адвокат Олег Чорнобай.

Яким буде остаточний текст законопроєкту — невідомо. Його лише готують до другого читання. Правники кажуть, щоб не потрапляти до боргової ями, треба працювати ще й над правовою та фінансовою грамотністю людей. Жити в борг простіше, але платити доведеться навіть спадкоємцям.

Читати повністю…