Баба Явдоха
Останньою з мешканців села, хто обідав на Діди на занедбаному старому кладовищі, була баба Євдоха Зіеніна. Серед щільних рядів могил — більшості вже запалих, без хрестів, порослих травою та кущами, що легким вітерцем перешіптувалися поміж собою, наче душі давно відійшлих, — вона була одна-однісінька. Обкотивши тричі свяченим яйцем кожну рідну могилу, тричі перехрестилася, тричі в напівголосу христосалася. Потім почергово дістала з кашолки й розставила на застеленому домотканою скатертиною горбику материної могили (чомусь вона досі не запала) паску, яйця та кілька полумисків із нехитрими домашніми стравами, прикритих зверху тарілками. Присіла просто на міжмогильну траву, вистягнувши перед собою ноги. На спільну трапезу єднання з душами відійшлих першим запросила воїна Кіндрата, що поклав свою голову на чужині, а за ним — усіх інших рідних, більшість із яких упокоїлася тут в одному ряду. Зіновію та Івана... Майже впритул одне до одного спочивають її мати й батько. Дуже Іван любив і жалів свою Зіену. У голодний 1933-й, доки ставало сил, ходив із простягнутою рукою навіть у сусіднє село Довжик — аби напросити шматочок хліба. Отримане подаяння ретельно перебиравав: найкращі шматки віддавав дружині. Та не вберіг… Коли вже не мав сили ні йти, ні просити, голод зробив своє. Надворі вже все ожило в зеленій красі, коли в один з понеділків душа Зіновії, полишивши спрагле тіло, полинула до Бога. Євдокія, виснажена від недо...
- Останні
- Популярні
- Червень, 09
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
10 червня 2026
