«Пісня про Гандзю надихнула українських фарфористів на створення справжніх шедеврів», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

23.10.2025, 20:51 fakty.ua

Українська народна пісня «Гандзя» створює особливий настрій. Її співають на високій сцені, весіллях, днях народження…

«Чи є в світі молодиця,Як та Гандзя білолиця?Ох, скажіте, добрі люди,Що зі мною тепер буде?

Гандзя душка, Гандзя любка,Гандзя мила, як голубка.Гандзя рибка, Гандзя птичка,Гандзя цяця-молодичка".Ця пісня про жіночу красу, душу та характер стала джерелом натхнення для відомих українських фарфористів. Галерея образів Гандзі вражає різноманіттям ідей.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії вітчизняного фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи Ольги Рапай та Миколи й Валентини Трегубових, які зачаровують красою та вишуканістю.

— Пісня про Гандзю надихнула українських фарфористів на створення справжніх шедеврів, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Образ Гандзі став символом української жіночності — ніжної, щедрої на почуття, сповненої життєрадісності. У вітчизняному фарфорі цей образ втілили Ольга Рапай та Микола й Валентина Трегубови. У кожному втіленні — своя авторська інтерпретація. Це галерея жіночих образів, де фарфор перетворюється на живу поезію, на пісню про Гандзю, білолицю красуню, що стала символом української жіночої душі. Відома українська скульпторка Ольга Рапай передала не тільки зовнішність, а й характер Гандзі — жвавий, життєрадісний, водночас впевнений та незалежний. Гандзя — це уособлення жіночої харизми.

— Дуже колоритна робота!

— А ось декоративна ваза «Гандзя» Валентини Трегубової, створена у 1975 році. Великі сині очі Гандзі сповнені щирості, доброти й ніжності, у неї рум’яні щоки та червоні вуста… Надглазурний розпис із використанням блакитних, рожевих, золотавих і перламутрових відтінків дуже вишуканий. У центрі композиції — прикраса з медальйоном, що виблискує золотом. Ваза «Гандзя» — це пісня у фарфорі, сповнена теплоти, народного колориту й жіночої ніжності та лагідності. У ній — гармонія між фольклором і модерною пластикою, що дуже характерна для Валентини Трегубової — мисткині, яка вміла оживити кожну форму, наділити її обличчям, голосом і серцем.

— Валентина Трегубова зверталась до цього образу не один раз?

— Так. Адже у митців на кожному етапі творчості може бути дещо інше бачення. Крім того, зазвичай існує жага до вдосконалення образу. Ось чарівний чайник Миколи та Валентини Трегубових «Гандзя». Ця робота — втілення жіночої грайливості, кокетства та добродушного гумору. Образ молодиці з усмішкою й жартівливим підморгуванням переносить нас у світ пісенної радості.

Пишна квітка у декорі вбрання — символ розквіту, а ніжні троянди у вінку — знак краси й любові. Декор у бузково-зеленій гамі з золотими акцентами надає твору вишуканості й сценічної виразності. Ця Гандзя — оптимістка та життєлюбка. В її образі митці Валентина та Микола Трегубови втілили український жіночий архетип — жінку щиру, горду, красиву, веселу, з глибокою душею та співочим серцем.

— Яка робота у галереї образів Гандзі ваша улюблена?

— Всі вони чудові. Кожній роботі притаманний свій колорит. Дуже вишуканий набір «Гандзя» Миколи та Валентини Трегубових (на фото у заголовку). Кожен елемент сервізу — мов куплет народної пісні, де форма й орнамент розповідають про любов до життя.

Читайте також: «Приємно, що моя робота „Мандри Ходжі Насреддіна“ викликає у гостей ShvetsMuseum захоплення», — фарфористка Марія Антропова

— У центрі — образ Гандзі, чарівної молодиці, що уособлює ідеал української жіночності: лагідної, милої, сповненої життєрадісного світла, — продовжує Людмила Карпінська-Романюк. — Особливої уваги заслуговує чайник з мальовничим розписом. Яка палітра барв! Кожна деталь не випадкова. Калина — це символ жіночої краси та кохання. Зверніть увагу, що ця ягода присутня не тільки у розписі посуду. Сережки Гандзі — це ягоди калини.

— Дуже яскрава й колоритна робота! Уявляю, як смакує з такого сету чай з калиною та медом, а ще з духмяними пирогами з яблучною та маковою начинкою.

— Справді. Такий посуд створює особливий настрій та незабутню атмосферу, яка залишається у пам’яті надовго. Він є справжньою окрасою оселі. А коли ним користуєшся, такі миті стають особливими. Естетика сервірування стола дуже важлива. Сміливо поєднуйте вінтажний посуд із сучасним. Це гарно та стильно. Цікавтесь історією вінтажного посуду. Валентина Трегубова принесла у фарфор новий подих — образну мову, близьку до епосу. В її композиціях відчувається і ритм давнього орнаменту, і ритм модерного формотворення. Коростенський фарфоровий завод став для неї лабораторією пошуку й відкриттів. Вона стояла на рівні з найкращими світовими майстрами доби, мала свій голос, неповторний і упізнаваний. Її роботи — це не просто зразки декоративно-ужиткового мистецтва, а пластичні поеми про людську гідність та красу. Валентина Трегубова — художниця, яка не йшла за течією, а створювала нове, незвичайне. У тандемі зі своїм чоловіком Миколою Трегубовим вони створили красу, яка захоплює. Сьогодні їхні роботи — раритети, за якими полюють колекціонери.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї було відкрито зал українського фарфору, де представлено багато унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії української порцеляни Людмила Карпінська-Романюк розповіла про сервізи та декоративні блюда з настроєм осені.

На фото у заголовку: Валентина Трегубова. Набір «Гандзя-цяця». Коростенський фарфоровий завод. 1994 р.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Читайте нас у Facebook

Читати повністю…