«Ця унікальна ваза геніальної української мисткині — ода картоплі у порцеляні», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

21.10.2025, 20:54 fakty.ua

Зараз у всьому світі цінуються натуральні продукти. Це й зрозуміло: вони основа здоров’я. Справжню оду дарам природи створили митці Валентина та Микола Трегубови, присвятивши їм серію антропоморфних ваз.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про ці унікальні витвори мистецтва.

— Ці вази — маленькі історії про землю, працю, красу й гармонію, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — В усміхнених обличчях прочитується водночас народна мудрість і дитяча щирість, у кожній квітці та зернині — символ плодючості, добра й радості буття. Митці Валентина та Микола Трегубови створили свій власний «театр» у порцеляні, де жінка постає то богинею літа, то берегинею врожаю, то господинею саду. Образи народилися зі світу народної казки, пісні, вишивки й були переосмислені у формі модерної пластики — легкої, вільної, сповненої кольору й світла. Ці твори продовжують українську традицію бачити красу у звичайному, одухотворяти побут і перетворювати речі на живі образи, що промовляють до серця.

— Мені особливо подобається ваза, присвячена картоплі (на фото у заголовку), яка була та є годувальницею — такою ж, як пшениця та жито. Проте цей овоч нечасто можна побачити у натюрмортах. Він не яскравий, має досить скромний вигляд.

— Так. У роботі ж Валентини Трегубової бульба й квітка — поетичний символ родючості та достатку. Золото у декорі вази надає їй сакрального відтінку — подяки за врожай та, власне, за життя.

— Краса! Картоплина у декорі вази красива, як жінка-трудівниця. У погляді лагідність та стомленість. Вона, як добра мати чи бабуся, що завжди намагаються догодити дітям, готуючи для них смаколики. А з картоплі їх, до речі, можна приготувати чимало…

— Не випадково ж картоплю називають другим хлібом. А ось, до речі, ваза «Хліб» — одна з вершин творчості Валентини Трегубової. Перед нами — жіночий лик, освітлений добром і гідністю, оточений колоссям, волошками й маками — традиційними символами родючості, миру й любові до рідної землі. Червоний мак у центрі композиції зі зворотної сторони вази — як серце ниви, знак життя та крові землі, а золоті колоски — знак праці, достатку, благословення. Обличчя жінки — узагальнений образ Берегині. Барви — від глибокого синього до теплого золотого — створюють відчуття святковості.

— Мабуть, такої ж, як святковий коровай, без якого неможливо уявити традиційне українське весілля.

— Справді. Кожна ваза у цій серії — мов молитва в порцеляні. Кожна ваза — подяка землі та Всесвіту за життя.

— Яка ваза ваша улюблена?

— Всі вони неймовірно гарні. Одна з моїх улюблених — «Яблуня». У цій вазі — щедрість українського саду. Кругла форма, схожа на яблуко або крону дерева, природно переходить у стилізований лик жінки, прикрашений вінком із квітів. Барвистість розпису створює відчуття свята, повноти життя. Ваза «Яблуня» — гімн природі.

— Ця ваза дійсно казкова. Яблунька справді завжди асоціюється зі щедрістю. А скільки смаколиків можна приготувати з яблук — це і пироги, і конфітюр, і зефір, і мармелад, і пастила…

— Також дуже гарна ваза «Літо». Це одна з найпоетичніших спільних робіт Миколи та Валентини Трегубових, у якій форма й розпис злилися в єдиний образ радості, світла й щедрості буття.

— Стільки колориту!

— Також цікава ваза «Льон». Квітка льону — чиста, тендітна, але сильна — відлунює у світло-блакитних барвах і золотавих лініях, ніби нагадуючи про небесне походження земної ніжності. Ця ваза — образ земної та небесної гармонії, втіленої у фарфорі: тиха пісня льону, що розквітає світлом і добром.

Ці антропоморфні вази — своєрідний літопис почуттів і символів, де людина, природа й краса злиті в єдине ціле. Усміхнені жіночі обличчя, вплетені у квіткове й колоскове мереживо, втілюють глибинну філософію народного світогляду: любов до життя, вдячність землі, світлу довіру до світу. Ці твори випромінюють тепло, що не зникає з часом, — вони й сьогодні промовляють до глядача мовою добра й радості творення.

Читайте також: «Найпопулярніший весільний подарунок 2025 року справді дуже несподіваний», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

— Як думаєте, які квіти можна поставити у такі вази?

— У вазі «Хліб» найкращий вигляд матимуть колоски пшениці, маки й волошки — вони звучать, як народна пісня про літо й працю. Можна додати ромашок — вони посилять відчуття земної чистоти, літа й врожаю. «Картоплі» личать дзвіночки, айстри чи польові трави — скромні, але сповнені тихої гідності. У вазі «Льон» вишуканий вигляд матимуть незабудки, синій льон, волошки, полин… Вазу «Яблуня» варто доповнити квітучими яблуневими гілками весною чи гронами калини влітку та восени. А взимку буде доречним невеликий букет із шипшини чи глодових ягід. А у вазу «Літо» можна помістити соняшники, чорнобривці, виноградні грона…

Квіти тут не прикраса, а продовження образу, природне дихання порцелянової душі. Вони ніби повертають вазам те, що стало їхньою сутністю: світло, тепло, вдячність землі. І, може, саме тому в цих вазах кожна квітка виглядає трохи щасливішою, ніж будь-де ще.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Нещодавно у музеї відкрито зал українського фарфору, де представлено чимало унікальних робіт вітчизняних майстрів-фарфористів. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Раніше в інтерв’ю «ФАКТАМ» майстриня Марія Антропова, яка є ученицею геніального українського скульптора-фарфориста Владислава Щербини, розповіла про секрети своєї творчості.

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: Валентина Трегубова. Декоративна ваза «Картопля». Коростенський фарфоровий завод. 1975

Читайте нас у Facebook

Читати повністю…