Українські перехоплювачі дронів змінюють тактику бою в повітрі – BI
Те, що рік тому звучало як військова фантастика – запуск невеликих квадрокоптерів для перехоплення ворожих ударних та розвідувальних дронів – сьогодні стало одним із ключових елементів протиповітряної оборони України. І ця тактика може змінити уявлення про дешеві засоби захисту від масових атак.
Ідея народилася з відчаю: дорогі системи ППО та ракети закінчувалися, а хвилі російських «Шахедів» та інших ударних безпілотників наносили руйнівні удари по містах і цивільній інфраструктурі. Українські інженери переробили звичайні квадрокоптери в перехоплювачі – недорогі апарати, здатні збивати ворожі безпілотники в небі.
За повідомленнями виробників і програм допомоги, ці перехоплювачі вже збили сотні цілей: під час одного з недавніх бомбардувань – близько 150 ударних дронів. Загалом проєкти типу «Дронопад» і виробники, що працюють зі спонсорами, декларують тисячі перехоплень.
Перехоплювачі в Україні коштують від кількох тисяч доларів – за словами розробників, деякі моделі оцінюють приблизно в 2-6 тис. дол. за одиницю – тоді як одна ракета для просунутих систем ППО може коштувати близько 1 млн дол. Це дозволяє економити дорогі засоби ППО для боротьби з крилатими та балістичними загрозами. Україна ставить амбітну мету – виробляти до 1 000 таких перехоплювачів на день.
«Зі зростанням кількості загроз з боку безпілотників зростав і тиск на захисників з обох сторін, щоб вони використовували відносно дешеві та прості засоби протидії», – зазначив Сем Бендетт, радник програми вивчення Росії в Центрі військово-морського аналізу.
Перехоплення – складна командна операція. Оператор радара виявляє та відстежує ціль, передає координати пілоту перехоплювача, а той у кілька хвилин має наздогнати та уразити швидкий цільовий безпілотник. Деякі «Шахеди» літають до 185 км/год, а новіші реактивні варіанти – ще швидші, що ставить інженерів у постійний пошук удосконалень.
Конструкції дуже різні: від малих планерів до апаратів з бойовою частиною, що розвивають понад 300 км/год. Одна з українських розробок – «Стінг» від «Диких шершнів» – несе боєголовку й, за їхніми даними, застосовувалась у сотнях перехоплень.
«Сам дрон було дуже складно виготовити», – говорить Алекс Рослін, координатор іноземної підтримки «Диких шершнів». Показники успішності різні – від 30% для деяких моделей до 80-90% у найкращих випадках. Велике значення мають як характеристики апарату, так і навички пілота.
Пілоти перехоплювачів – вузька спеціалізація. Навчальні школи готують тисячі студентів, але лише невелика частина опановує пілотування перехоплювачів.
За словами інструктора Єті з Drone Fight Club, із близько 5 200 підготовлених студентів лише кілька десятків успішно проходять випробування на перехоплювачі. Причини – і складність техніки, і брак часу на довге навчання в умовах фронту.
Інновація привернула увагу НАТО та західних партнерів. Адмірал П’єр Вандьє, який координує зусилля альянсу з трансформації, назвав перехоплювачі одним із «перспективних» рішень для захисту від масових атак безпілотників. Велика Британія минулого місяця оголосила про спільні програми підтримки та розробки тисяч недорогих перехоплювачів разом з українськими партнерами.
Росія модернізує свої ударні апарати, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системою протидії швидшим реактивним цілям.
«Це буде наступний етап конкурсу», – попереджає Тарас Тимочко з фонду ComeBackAlive.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
19 жовтня 2025
