«Знаходять жертв заради нових погонів ФСБ». Що стоїть за «замахами» на владу РФ у Криму?
В анексованому Криму готували замахи на підконтрольного Москві главу регіону Сергія Аксьонова (за документами Аксенов), главу російської адміністрації Ялти Яніну Павленко та ексміністра курортів і туризму Криму Вадима Волченка, заявляють російські спецслужби. У цьому звинуватили три групи кримчан і жителів материкової частини України, які нібито діяли за завданням українських спецслужб. Фігурантам цих справ призначають великі терміни позбавлення волі. Їхні рідні вважають, що звинувачення сфальсифіковані. А експерти говорять про сумнівність цих замахів. Чи потрібні Україні смерті глав російської влади Криму, з'ясовували Крим.Реалії.
Кримінальні справи про «замахи» на російських чиновників Криму почали з'являтися під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. З їх допомогою російські спецслужби рапортують про успішне запобігання таким загрозам на півострові.
Першою нібито «жертвою» в Криму російські силовики назвали тепер уже ексміністра курортів і туризму російського уряду Криму Вадима Волченка.
Щодо нього українські спецслужби готували теракт і знайшли посередника, який мав передати вибухові пристрої, заявила підконтрольна Росії прокуратура Криму.
За звинуваченням у «замаху» на тоді ще міністра було затримано 26-річного підприємця (торгував косметичними товарами) Мамута Бєлялова із селища Совєтське.
Слідство стверджувало, що до цього його схилив представник спецслужб України, пообіцявши винагороду «за вбивство низки високопоставлених осіб Криму». Мамут Бєлялов нібито придбав вибухові пристрої та пістолет марки «Glock», однак завершити злочинну схему не встиг, стверджують російські силовики.
Спецслужби України на цю інформацію публічно не відреагували.
«План був виявлений і припинений оперативними співробітниками УФСБ Росії по Південному військовому округу і УФСБ Росії по Криму і місту Севастополю. Пізно ввечері 9 вересня 2022 року зловмисник був затриманий у Феодосії зі зброєю, яку планувалося використовувати для вбивства посадової особи», – стверджували у ФСБ.
Мамут Бєлялов перебуває під вартою з вересня 2022 року.
У 2024 році підконтрольний РФ Київський районний суд Сімферополя засудив його до 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму і штрафу в 350 тисяч рублів. Позиція засудженого у цій справі невідома.
Рідні Мамута Бєлялова впевнені: він не винен і засуджений несправедливо.
«Мій брат – дуже добра, чуйна людина, він ніколи не мав наміру заподіяти комусь шкоду, завжди був нашим захистом і опорою. Його безпідставно звинуватили у замаху на міністра курортів і туризму Криму. Його катували і жорстоко били. Також підкинули зброю, щоб сфабрикувати кримінальну справу. Його звинуватили в тому, чого він не робив. Ми бачили відео, на якому він після тортур тремтячим голосом зачитував текст, в якому всю провину взяв на себе. Ця історія – живе свідчення грубого порушення прав людини. Це біль, що триває кожен день», – заявила на пресконференції в Києві сестра кримчанина Фадме Бєлялова.За словами голови правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендера Барієва, російські силовики вибивали з Мамута Бєлялова «неправдиві зізнання у злочині, до якого він не мав жодного стосунку», і записували це на камеру для подальшого поширення ФСБ і підконтрольними ЗМІ.
Після затримання Мамута Бєлялова кілька місяців протримали в одиночній камері, де катували і чинили моральний тиск, стверджує Фадме Бєлялова. Він також був позбавлений можливості ефективного захисту, оскільки у нього були тільки державні адвокати, які переконували його в необхідності визнання провини, стверджують його рідні.
Після вироку Мамута Бєлялова вивозили з Криму до РФ – до Волгограда, у ВК-19. Зараз його тримають у СІЗО №2 Сімферополя, відомому як «в'язниця ФСБ».
Вадим Волченко у травні 2024 року залишив посаду міністра і зник з публічного простору.
У травні 2023 року в ФСБ заявили про затримання в Криму «агентів української військової розвідки», які нібито планували диверсії проти російського глави Криму Сергія Аксьонова (за документами – Аксенов), а також спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова і глави російської адміністрації Ялти Яніни Павленко.
За підозрою в підготовці терактів, стеженні за чиновниками із застосуванням спецзасобів, а також придбанні вогнепальної зброї тоді затримали громадян Росії та України Віктора Подвального, Олександра Литвиненка, Сергія Кривошеїна, Костянтина Євмененка, Ігоря Зоріна, Сергія Войнаровського та громадянина Болгарії Дениса Петранова. Згодом у цій справі з'явилося прізвище Ігоря Корчинського з окупованого Росією Мелітополя Запорізької області.
Публічної інформації про цих людей небагато. Крим.Реалії раніше з'ясували, що Олександр Литвиненко – з Ялти, працював там на будівництвах, а його земляк Ігор Зорін займався дайвінгом, у минулому був депутатом Ялтинської міськради.
За версією ФСБ, виконавці замаху намагалися здійснити задумане за допомогою «саморобних вибухових пристроїв» нібито виробництва Великої Британії, які «були закамуфльовані під електроплити, завезені представниками українських спецслужб із Болгарії через Туреччину і Грузію до Росії».
В українській розвідці цю справу назвали «інформаційно-психологічною спецоперацією».
Сергій Аксьонов, Володимир Константинов і Яніна Павленко спокійно відреагували на нібито підготовлюваний замах на себе. Вони публічно дякували ФСБ за порятунок. Чиновники стверджували, що не планують посилювати заходи безпеки, оскільки вважають, що «півострів перебуває під надійним захистом».
Головним обвинуваченим у цій справі є Віктор Подвальний. Російські силовики оприлюднили фрагмент відео, на якому він каже, що «був завербований співробітником військової розвідки України» і мав стежити за російськими чиновниками в Криму, а також стверджує, що залучив до роботи інших затриманих.
Віктора Подвального звинуватили за чотирма статтями КК РФ: «державна зрада», «незаконне придбання, передача, збут або носіння вибухових речовин або вибухових пристроїв, вчинене групою осіб», «контрабанда вибухового пристрою, вчинена організованою групою», «організація терористичного угруповання та участь у ньому», «підготовка до вчинення теракту» і «теракт».
Він перебуває під вартою з 5 травня 2023 року. Ім'я Віктора Подвального включено до бази російського правозахисного центру «Меморіал».
Найсуворіший вирок у справі про «замах на Аксьонова» винесено Ігорю Корчинському – 18 років позбавлення волі зі штрафом у 350 тисяч рублів. Російський суд визнав його винним у спробі підірвати автомобіль Сергія Аксьонова.
Костянтина Євмененка Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 10 років колонії суворого режиму і штрафу в 500 тисяч рублів.
Олександр Литвиненко засуджений до 9,5 років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом у 500 тисяч рублів.
Розгляд епізодів інших фігурантів справи триває. Вони перебувають під арештом.
У лютому 2024 року представники ФСБ затримали в Криму ще трьох людей, які нібито на замовлення українських спецслужб готували підрив авто з кортежу «керівництва Криму» в 2023 році. Затримані: Володимир Ананьєв, Володимир Боднар і Оксана Шевченко.
75-річного Володимира Ананьєва російські силовики звинуватили за частиною 1 статті 222.1 Кримінального кодексу РФ (незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння вибухових речовин) і за статтею 205.1 КК РФ (пособництво в підготовці до скоєння теракту).
Володимир Ананьєв – кримський громадський діяч, займався юридичною та публіцистичною діяльністю, брав активну участь у земельній реформі, захищаючи права власників землі, підтримував вірян Української православної церкви.
Українські правозахисники вважають Володимира Ананьєва одним із кримчан, які постраждали від дій російських силовиків за свою проукраїнську позицію. Він перебуває в СІЗО №5 у Ростові-на-Дону. Його дружина стверджує, що він може не пережити ув'язнення, оскільки потребує постійної медичної допомоги через важкі хронічні хвороби.
Володимир Ананьєв провину не визнає, рішення суду у його справі ще немає.
Володимира Боднаря – 51-річного уродженця Запорізької області – Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив до 13 років позбавлення волі та штрафу в 500 тисяч рублів, визнавши винним у підготовці до теракту та незаконному обігу вибухівки.
Оксана Шевченко визнала провину і була засуджена до 10 років позбавлення волі зі штрафом у 500 тисяч рублів.
У справах про «замах» на Сергія Аксьонова є ознаки фальсифікацій, вважають у Кримській правозахисній групі.
«Відразу запустили відео пропагандистського характеру, де показували затримання всіх трьох по черзі (Володимира Ананьєва, Володимира Боднаря та Оксану Шевченко – КР). Це, зокрема, свідчить про фабрикацію кримінальної справи, оскільки відразу дають постановочне відео, відразу із засудженням, відразу інформацію про те, що це – однозначно люди, які скоїли теракт. Це є порушенням презумпції невинуватості і, власне, це типова риса у всіх подібних справах, що містять у собі політичну складову», – каже координаторка Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
В інших випадках, пов'язаних із «замахами» на представників російської влади Криму, також присутні фактори, що вказують на необ'єктивність слідства, вважають правозахисники.
«По-перше, незрозуміло, чи планувалися взагалі ці замахи, чи це просто привід для переслідування. У таких діях окупаційної влади є складова переслідування українців за національною ознакою, тобто за відкриту підтримку України і за національну ідентичність. Якщо є факти катування затриманих ФСБ і вибивання зізнань, це однозначно фальсифікація. Ми в таких справах говоримо про несправедливо засуджених українців і кримських татар, проти яких фабрикують справи», – заявили Крим.Реалії в Кримській правозахисній групі.
Масовість справ про «замахи» на чиновників у Криму, яких практично не було до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, викликає питання щодо їх об'єктивності, каже колишній адвокат кримчан зі статусом політв'язнів Микола Полозов.
«Так звані замахи в Криму – це абсолютно сфабриковані російськими спецслужбами сп
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 жовтня 2025
