У детективів НАБУ проводять обшуки через підозру у зв'язках із рф
Частині детективів інкримінують державну зраду й незаконну торгівлю з росієюСлужба безпеки України та Офіс Генпрокурора 21 липня провели оперативні дії щодо «нейтралізації російського впливу» на Національне антикорупційне бюро України.Про це повідомляє hromadske з посиланням на джерело.Обшуки провели в детективів у різних регіонах України. Деяким із них інкримінують державну зраду, незаконну торгівлю з країною-агресором, корупційні дії на користь олігархів тощо.Як повідомило джерело hromadske, правоохоронці зафіксували факти неофіційного впливу російських спецслужб на співробітників НАБУ. Зокрема один із детективів нібито передавав окупантам секретні дані через оточення колишнього президента Віктора Януковича.У НАБУ підтвердили обшуки.«21 липня у співробітників НАБУ без ухвали суду проходять слідчі дії, які проводять співробітники СБУ й Офісу Генерального прокурора. З'ясовуємо всі обставини», – йдеться в пості.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що Національне антикорупційне бюро України оголосило підозру очільнику Держмитслужби Сергію Звягінцеву. Він нібито не задекларував нерухомість вартістю $100 000.Mon, 21 Jul 2025 09:23:00 +030020292140Новиниhttps://mind.ua/news/20292140-u-detektiviv-nabu-provodyat-obshuki-cherez-pidozru-u-zvyazkah-iz-rfhttps://mind.ua/news/20292140-u-detektiviv-nabu-provodyat-obshuki-cherez-pidozru-u-zvyazkah-iz-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaНАБУВтрати ворога на 21 липня: оборонці ліквідували 1170 військових рфЗнищено два танки, сім ББМ, 54 артсистемиЗбройні сили України вбили й поранили1 043 160 російських військовослужбовців, 1170 – за минулу добу.Про це йдеться в ранковому зведенні Генерального штабу.Від початку повномасштабного вторгнення загальні втрати ворога становлять:танків – 11 037 (+2);бойових броньованих машин – 23 028 (+7);артилерійських систем – 30 637 (+54);РСЗВ – 1444 (+1);засобів ППО – 1199 (+1);літаків – 421;гелікоптерів – 340;БпЛА оперативно-тактичного рівня – 47 181 (+199);крилатих ракет – 3515 (0);кораблів / катерів – 28;підводних човнів – 1;автомобільної техніки та автоцистерн – 55 859 (+132);спеціальної техніки – 3934 (+2).Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що у ніч проти 21 червня армія рф масовано атакувала Київ.Mon, 21 Jul 2025 08:49:00 +030020292139Новиниhttps://mind.ua/news/20292139-vtrati-voroga-na-21-lipnya-oboronci-likviduvali-1170-vijskovih-rfhttps://mind.ua/news/20292139-vtrati-voroga-na-21-lipnya-oboronci-likviduvali-1170-vijskovih-rf#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,втрати росіянКрипторинок в Україні у 2025 ціро: на порозі легалізації чи в умовах невизначеностіЯкі можливості та ризики містить українська модель регулювання цифрових активівУ 2022#8239;році Україна ухвалила Закон «Про віртуальні активи», ставши однією з перших країн регіону, що закріпила поняття криптовалюти на законодавчому рівні. Але він так і не набрав чинності через відсутність змін до Податкового кодексу. У 2025#8239;році криптобізнес продовжує працювати в умовах «сірої зони»: діяльність формально не заборонена, але й не врегульована.Ця невизначеність дорого коштує. За підрахунками Blockchain Association of Ukraine, обсяги обороту криптовалют на українському ринку 2023#8239;року сягнули $8–10#8239;млрд на рік, і це лише видима частина. За даними Chainalysis, Україна стабільно входить до першої трійки у світі за темпами впровадження криптовалют серед населення та малого бізнесу. Попри це банки неохоче відкривають рахунки компаніям із доходами у крипті, великі міжнародні біржі й інституційні гравці оминають Україну, а державний бюджет щороку недоотримує мільярди гривень потенційних податків. Тоді як сусіди вже перейшли до практики.У ЄС діє регламент MiCA, що чітко визначає правила для криптосервісів, у США працюють налагоджені податкові норми та вимоги звітності, у Польщі й Німеччині бізнес давно знає, як легально проводити обмін, кастодіальні послуги та стейкінг. Наприклад, у Німеччині компанії можуть отримати ліцензію BaFin за 6–9#8239;місяців й офіційно надавати кастодіальні послуги; у Польщі – зареєструвати VASP та легально проводити діяльність з обміну крипти на фіат. А в Україні ключові гравці й досі змушені шукати обхідні шляхи або взагалі працювати через іноземні юрисдикції.Юристи й підприємці одностайно стверджують: Україні потрібен дієвий закон. Він дасть криптобізнесу легальний статус, дозволить банкам і платіжкам працювати з ними без страху штрафів, зніме невизначеність, захистить інвесторів і створить передумови для приходу великих бірж і створення нових робочих місць. Докладніше про те, на якому етапі українське регулювання, що вже зроблено та чого не вистачає, якщо порівняти з практиками інших юрисдикцій, Mind розповів Андрій Данченко, СЕО юридичної компанії INEXIS.Чинні та пропоновані закони: що є і що змінитьсяЩоб зрозуміти, чому сьогодні український крипторинок – у підвішеному стані, варто розібрати, що саме вже зроблено на рівні закону та що ще досі лишається у планах.Що вже ухвалено?Закон України від 17.02.2022#8239;№#8239;2074-IX «Про віртуальні активи». Документ, який три роки тому викликав оптимізм серед бізнесу й експертів. Він визначає загальні поняття та принципи ринку віртуальних активів:дає визначення поняття: віртуальний актив – нематеріальне благо у формі сукупності даних, що має вартість і є об’єктом цивільних прав;закріплює право володіння, користування та розпорядження криптовалютами, фіксоване в системі обліку;визначає 4 основні послуги, які можуть надавати провайдери: 1) зберігання чи адміністрування віртуальних активів або ключів; 2) обмін віртуальних активів; 3) переказ віртуальних активів; 4) посередницькі послуги, пов’язані з віртуальними активами.Головна проблема – закон досі не набув чинності. Чому? Бо він вимагає супутніх змін до Податкового кодексу й підзаконних актів. Без цього норми залишаються декларативними.Який вигляд це має на фоні ЄСУкраїнський закон дійсно орієнтується на європейську модель – особливо на приклад регламенту MiCA (Markets in Crypto-Assets), який запровадили в ЄС 2024#8239;року. Але між ними є помітні відмінності:в Україні перелік дозволених послуг суттєво коротший (4#8239;проти#8239;10#8239;у#8239;MiCA);відсутні механізми захисту інвесторів і компенсаційні фонди для клієнтів на випадок краху біржі чи провайдера;немає чіткої процедури ліцензування для різних бізнес-моделей, як-от: DeFi-платформи; кастодіальні сервіси; портфельне управління криптоактивами; стейкінгові та лендингові продукти.Водночас український закон, як і MiCA, встановлює вимоги до статутного капіталу для провайдерів послуг із віртуальними активами. Наприклад, згідно з ч.#8239;1 ст.#8239;11 Закону України від 17.02.2022#8239;№#8239;2074-IX, для резидентів України – постачальників послуг з обміну віртуальних активів мінімальний статутний капітал має становити не менше 35#8239;000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для нерезидентів – не менше 175#8239;000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Ще одна відмінність полягає в тому, що в Україні буде дозволено працювати як резидентам, так і нерезидентам, тоді як у MiCA ринок фактично обмежений компаніями, зареєстрованими в ЄС.Тобто українська модель зараз має вигляд «спрощеної версії» європейської, але з деякими власними особливостями, і це створює водночас як нові можливості, так і ризики для інвесторів та бізнесу.Що з податкамиОкремим блоком ідуть два законопроєкти, які вносять зміни до Податкового кодексу – №#8239;10225 та №#8239;10225-1.У них прописано:фінансовий результат визначається як дохід – первісна вартість активу;документально підтверджені витрати на купівлю крипти можна враховувати для зменшення бази оподаткування;збитки від продажу крипти також можна враховувати;операції з криптовалютою звільняються від ПДВ, що відповідає європейським підходам (де крипта прирівнюється до «засобу платежу», а не товару).Тобто у плані податків законопроєкти є прогресивними й наближеними до практик ЄС. Проте і ці норми досі не запрацювали.Останні подіїУ квітні 2025#8239;року Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики під головуванням Данила Гетманцева знову підняв тему закону про віртуальні активи.24 квітня – розгляд законопроєктів на комітеті;Гетманцев публічно пообіцяв «зробити все можливе», щоб до літа законопроєкти були ухвалені;на літо-2025 бізнес чекає конкретики, але станом на липень ринок залишається у замороженому стані: закони не запущені, податки не визначені, банки не мають чітких інструкцій.Український підхід: плюси і мінусиВарто визнати: законодавці намагаються підлаштувати українську модель під європейські стандарти. Проте:український закон про віртуальні активи – це радше рамковий документ без реального механізму реалізації;його положення спрощені й мають чимало «дірок», які залишають простір для зловживань і невизначеностей;відсутність податкових змін блокує введення ринку в легальне поле.Щоб ринок запрацював по-справжньому, потрібно не лише активувати рамковий закон, а й прийняти супутні податкові зміни, деталізувати правила для нових бізнес-моделей та інтегрувати механізми захисту інвесторів.Як оподатковують крипту в Україні та інших країнахРегулювання криптовалютного ринку завжди йде пліч-о-пліч із питанням оподаткування. І, хоча українське законодавство ще не запрацювало повноцінно, вже зараз можна оцінити пропоновані правила та порівняти їх із практиками інших юрисдикцій.Україна: що пропонуєтьсяЗаконопроєкти №10225 і №10225-1 передбачають оподаткування операцій із криптовалютою за зрозумілою формулою:Фінансовий результат = дохід – первісна вартість. Наприклад, якщо ви купили BTC за $20#8239;000, а продали за $30#8239;000, оподатковується прибуток у $10#8239;000.Документально підтверджені витрати на придбання крипти можна врахувати для зменшення бази оподаткування.Збитки від операцій також можна зарахувати, щоб зменшити податкові зобов’язання в наступних періодах.ПДВ не застосовується, що відповідає практикам ЄС, – криптовалюта визнається «засобом платежу», а не товаром.Це дає бізнесу та інвесторам:прозорий об
- Останні
- Популярні
Новини по днях
21 липня 2025
