У Києві виявили нафтобазу, що збувала фальсифіковане пальне через АЗС
Бюро економічної безпеки вилучило майже 280 000 літрів пального більш як на 14 млн грнУ Києві детективи Бюро економічної безпеки виявили нафтобазу, яка реалізовувала незаконно виготовлене пальне через мережу автозаправних станцій, розташованих у Київській області.Про це повідомили у пресслужбі відомства.Під час санкціонованих обшуків правоохоронці вилучили близько 280 тис. літрів пального загальною вартістю понад 14 млн грн. Як зазначили в БЕБ, наразі призначені судові експертизи, а також тривають слідчі дії для встановлення повного кола осіб, причетних до протиправної схеми.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що БЕБ ліквідувало в Києві два нелегальних онлайн-казино. Організаторам повідомлено про підозру.Thu, 10 Jul 2025 16:22:00 +030020291756Новиниhttps://mind.ua/news/20291756-u-kievi-viyavili-naftobazu-shcho-zbuvala-falsifikovane-palne-cherez-azshttps://mind.ua/news/20291756-u-kievi-viyavili-naftobazu-shcho-zbuvala-falsifikovane-palne-cherez-azs#comment_header_layerНовини на mind.uaБЕБ,Україна,КиївВорог наймає мігрантів для зриву допомоги Україні в ЄС – служба безпеки ЧехіїДиверсантів вербують у Telegram за обіцянку грошової винагородиВорог дедалі частіше наймає мігрантів із країн, які не входять до ЄС, або з держав, що перебувають під впливом росії, для зриву допомоги Україні в Європі.Про це повідомляє пресслужба чеської Служби безпеки та інформації (BIS) у щорічному звіті.BIS проаналізувала дані за 2024 рік та дійшла висновку, що торік рф продовжувала зусилля, спрямовані на руйнування єдності західних держав та сіяння розбрату серед громадян європейських країн.За даними пресслужби, однією з головних цілей підривної діяльності ворога було послаблення згуртованості серед партнерів України, зрив постачання допомоги, а також підрив її політичної підтримки.Для досягнення цих цілей росія почала все більше покладатися на осіб без прямих зв'язків із російською державою, пропонуючи їм фінансову винагороду за здійснення різноманітних завдань.У пресслужбі зазначили, що найчастіше ворожі спецслужби вербують економічно вразливих мігрантів із країн, що не входять до ЄС, або з держав, що перебувають під впливом росії.Найпоширенішою платформою для онлайн-вербування є Telegram, що призвело до появи терміна «агенти Telegram».«Ці агенти виконують широкий спектр діяльності, від перевезення людей або посилок до фотографування та відеознімання чутливих об'єктів, таких, як військові бази або пункти перекидання військової допомоги Україні, аж до підпалів і створення загрози життю цивільного населення», – прокоментували в Службі.За даними BIS, росіяни використовують посередників для вербування, тому «агенти Telegram» можуть не усвідомлювати, що працюють на кремль.У службі наголосили, що діяльність російських агентів спрямована також на досягнення психологічного ефекту.«Це включає послаблення згуртованості західного суспільства, нагнітання страху та невизначеності, підрив довіри громадськості до здатності держави захищати своїх громадян і посилення тиску з метою зменшення підтримки України в її захисті від російської агресії», – наголосили в BIS.Бекграунд. Раніше Mind повідомляв, що колумбійські бійці приєдналися до нового елітного підрозділу 47 бригади ЗСУ «Магура». «Робота колумбійських штурмових військ показує чудові результати та значно допомогла на полі бою», – заявило керівництво підрозділу ЗСУ.Thu, 10 Jul 2025 16:17:00 +030020291755Новиниhttps://mind.ua/news/20291755-vorog-najmae-migrantiv-dlya-zrivu-dopomogi-ukrayini-v-es-sluzhba-bezpeki-chehiyihttps://mind.ua/news/20291755-vorog-najmae-migrantiv-dlya-zrivu-dopomogi-ukrayini-v-es-sluzhba-bezpeki-chehiyi#comment_header_layerНовини на mind.uaвійна росії проти України,Агресія рф,ЄС,Допомога УкраїніЕкспортні тренди: як українському бізнесу будувати торговельні місії за кордономТа що треба враховувати на глобальних ринках, щоб не прогорітиТорговельна місія для експортерів – це не туристична поїздка, а ретельно спланована операція з виходу на нові ринки.Проте як її правильно організувати? Як бізнесу обрати напрямок і не помилитися з інвестиціями? Що саме може і має робити держава, аби посприяти процесу?Ці та інші питання на International Invest Summit 2025 обговорили учасники панельної дискусії «Торговельні місії та міжнародна співпраця».Mind занотував найцікавіші думки й поради.International Invest Summit 2025 (4–5 липня 2025 року, Львів) – захід для інвесторів, організований Українським центром аналітики та досліджень (UCAI) спільно з International Investment Office і за підтримки Mind. Мета саміту – створити дієву платформу для спілкування та пошуку можливостей інвестування в Україну.Дискусія на панелі «Торговельні місії та міжнародна співпраця» (International Invest Summit 2025, 4–5 липня, Львів)Віталій Коваль, міністр аграрної політики та продовольства України:«Приклад успіху – подвоєння кількості експортерів за 2022–2023 роки. Якщо раніше експорт був лише для великих трейдерів, то зараз навіть середні й малі фермери експортують свої 200–300 тонн продукції».Про «десантно-штурмову» операцію. Тема торговельних місій одразу викликає асоціації з фільмом «Місія нездійсненна». Проте ми не в кіно – і треба чітко усвідомити: місце під сонцем на світовій торговельній мапі можливо вибороти, воно не дається просто так.Україна має лише 0,2% світового експорту. Це дуже скромна частка, але з величезним потенціалом. Наше завдання – знайти й закріпити своє місце на цій карті. Особливо це стосується агросектора, який дає понад 60% валютної виручки.Найефективніше працювати, коли бізнес сам приходить до нас і чітко каже, на які ринки хоче виходити. Тоді ми разом вивчаємо бар'єри – і тарифні, і нетарифні – щоб їх усувати.Бізнес-місія – це не екскурсія, а десантно-штурмова операція, де кожен має свою роль: влада – розчищає шлях політично й регуляторно, бізнес – виборює клієнта й партнерів.Про Єгипет і В'єтнам як приклади торговельних атак. Єгипет – наш головний торговий партнер в Африці, справжній хаб. З $2,6 млрд експорту до Африки $1,4 млрд припадає саме на нього.Але водночас ЄС має з Єгиптом преференційну угоду. Польський експортер яблук має стартову перевагу в 30% порівняно з українським. Наше завдання – разом із бізнесом й асоціаціями знайти потрібні аргументи для єгипетської влади, щоб прибрати ці обмеження.Другий приклад – В’єтнам. Там ми напряму конкуруємо з росіянами, які постійно підвищують ставки. Варто нам поїхати – вони обіцяють більше.Проблема в тому, що на українське зерно у В'єтнамі діє мито, а на російське – ні. Це конкретне питання для розв’язання. І це не тільки про зерно – треба просувати борошно, хлібобулочні вироби, тобто продукцію з доданою вартістю.Про імпортозаміщення як перший крок до індустріального експорту. Перехід від сировинної моделі експорту до індустріальної завжди йде через етап імпортозаміщення. Імпорт – це вже сформований попит.Подивіться на цифри: Україна витрачає близько $7 млрд щороку на імпорт продуктів харчування. Велика аграрна країна – а імпортуємо їжу на мільярди.Приклад – овочі. Торік майже $0,5 млрд пішло на імпорт овочів. Через втрату Херсонщини маємо дефіцит, але головна проблема навіть не у виробництві, а у зберіганні. На четвертий-п’ятий місяць після збору наші овочі стають некондиційними через брак холодильних складів.Проте це інвестиційна ніша! Дефіцит холодного зберігання – 1,1 млн тонн. Навколо таких складів можуть вирости цілі екосистеми.Про кооперацію як модель розвитку. Ми, як нація, подарували світу кооперацію. Пригадайте приклад митрополита Андрея Шептицького і «Маслосоюзу-Галичина». Це був потужний молокозбиральний і переробний кооператив на початку ХХ століття. Радянська влада цю культуру вбила через колективізацію, перетворивши кооперацію на карикатуру.Час відроджувати цю модель. Якщо ви переробник і не маєте достатньо продукції для контракту – об'єднуйтесь. Світовий досвід показує, що найбільші агропідприємства – це кооперативи. У Польщі – Mlekovita, Polmlek, у Швеції та Данії – кооперативи з тисячами фермерів.Об'єднання дає інший рівень управління, інвестицій, RD. Один у полі не воїн. Нам треба шукати моделі синергії та рухатися вперед разом.Про відповідність європейським стандартам. Часто ми бачимо парадоксальні випадки: люди вкладають мільйони євро чи доларів у заводи, навіть не зробивши елементарної аналітики або юридичного супроводу. Я всіх закликаю: сім разів відміряйте – один раз відріжте. Найміть юристів, консультантів, прорахуйте весь ланцюг від збуту до технічних вимог.Треба будувати не вчорашній день, а завтрашній. Подумайте, чи відповідатиме завод європейським директивам. Ми вже маємо приклади, коли завод ще не запущений, а вже не відповідає стандартам ЄС.А ми будемо в Європі – хочуть там цього чи ні. Це наше місце в європейській сім’ї. Ми маємо зміцнити ЄС, і це означає відповідати його правилам.Про Євросоюз як ключовий ринок. Нам потрібно йти туди, де в нас є конкурентна перевага. Перемовини з ЄС щодо нового механізму торгівлі вже на фінальній стадії. Чекаємо остаточного схвалення Єврокомісії – і це будуть умови значно кращі, ніж були ще в червні. Але справжньою перемогою буде завершення всіх імплементаційних кроків.Приклад успіху – подвоєння кількості експортерів за 2022–2023 роки. Якщо раніше експорт був лише для великих трейдерів, то зараз навіть середні й малі фермери експортують свої 200–300 тонн.Це вже інша культура ведення бізнесу. І тут хочу подякувати всім: міжнародним організаціям, USAID, Офісу підтримки експорту, Мінекономіки. Бо це і є та культура бізнесу, яку треба розвивати.Ірина Попова, менеджерка з розвитку аграрних ринків і комунікацій програми USAID з аграрного й сільського розвитку:«Інвестиційна привабливість починається з дуже простої формули: операційна ефективність бізнесу плюс зменшення втрат».Про ключову прогалину на старті експорту. У 2022–2024 роках у межах програми USAID АГРО ми оголошували конкурси на проєкти переробки в зерновому, олійному, бобовому секторах. Це дало нам надзвичайно цінний досвід. Дізналися, що насправді потрібно українському бізнесу.Зернові й бобові показали дуже гарні р
- Останні
- Популярні
Новини по днях
10 липня 2025
