Наш веб-сайт використовує файли cookie, щоб забезпечити ваш досвід перегляду та відповідну інформацію. Перш ніж продовжувати користуватися нашим веб-сайтом, ви погоджуєтеся та приймаєте нашу політику використання файлів cookie та конфіденційність. cookie та конфіденційність

У Житомирі провели в останню путь десантника

subota.online

У Житомирі провели в останню путь десантника

Андрій народився 13 грудня 1989 року у селі Копанівка Хорошівської громади у багатодітній родині, де, окрім нього, зростали троє сестер. Після закінчення загальноосвітньої школи в селі Топорище, пішов на роботу, щоб допомогти сім’ї — працював в різних містах України, а також на будівництві за кордоном. З 2008 року місцем роботи Андрія була кондитерська фабрика, згодом — одне з підприємств Житомирщини, де чоловік працював фрезерувальником каменю, пише пресслужба Житомирської міськради.

Родичка Андрія Мельника Валентина Полівчук розповіла журналістам Суспільного, що Андрій з дитинства був наполегливим та добре вчився у школі. Рано одружився, виховував двох синів разом із дружиною Тетяною, з якою прожив 15 років.

“Вони мріяли про життя у новому будинку, який купили перед початком повномасштабної війни, але не встигли там пожити. Андрій пішов воювати, а його дружина Тетяна, яка працювала вчителькою, лишилася тут з дітками. Що сказати — Андрій був хорошим, спокійним та працьовитим чоловіком”, — говорить жінка.

Андрій Мельник став до лав ЗСУ з перших місяців повномасштабного вторгнення РФ в Україну. У складі війська був бойовим інструктором.

“Справді дуже чесна, добра і порядна людина — як сім’янин, як побратим, як чоловік, який завжди був відданий своїй справі. Таких людей на моєму віку можна перерахувати на пальцях. Андрій завжди допомагав, на нього завжди можна було покластися. Це та людина, якій можна було довірити свою спину. Так і вийшло — він ніколи не підводив. Справжній патріот та справжній десантник, відданий своїй справі”, — розповів Максим Ткачук — командир батальйону, у якому служив Андрій Мельник.

Андрій Мельник пішов захищати Україну у травні 2022 року. У липні 2023 року його сім’я отримала звістку, що воїн зник безвісти під Кремінною на Луганщині. Зі слів співорганізаторки акцій на підтримку військовополонених та зниклих безвісти військових Тетяни Гойдик, дружина Андрія Тетяна Мельник упродовж двох років виходила на їхні акції у Житомирі й інших містах України і зверталася в усі структури, щоб відшукати свого чоловіка.

“Увесь цей час дружина Андрія Тетяна та його сини — 13-річний Денис і 10-річний Максим — вірили, що Андрій живий, що він у російському полоні, а на зв’язок не виходить, бо не має можливості. Тетяна понад усе на світі кохала і кохає свого Андрія, тому навіть думки не допускала, що її чоловік може загинути. Але, на превеликий жаль, підтвердилося найгірше — Андрій повернувся додому на щиті”, — сказала Тетяна Гойдик.

© Використання матеріалів з інтернет-видання Субота Онлайн дозволяється лише за умови посилання на сайт subota.onlineДля інтернет-видань обов’язкове пряме, відкрите для пошукових систем гіперпосилання у першому абзаці на конкретний матеріал.

  • Останні
Більше новин

Новини по днях

Сьогодні,
8 липня 2025

Новини на тему

Більше новин