Сонце, мандрики та ключі від раю: як українці святкують Петра і Павла
З 2023 року Православна церква України офіційно перейшла на новоюліанський календар. Унаслідок цього більшість церковних свят набули нових дат — вони «посунулися» на 13 днів раніше. Відтак День святих апостолів Петра і Павла тепер відзначається 29 червня замість 12 липня, як було раніше.
Цього дня віряни вшановують пам’ять двох великих апостолів — найближчих учнів Ісуса Христа, які присвятили своє життя поширенню християнської віри. У слов’янській традиції це свято також символізує завершення купальських обрядів та початок жнив. Недарма Петра в народі вважали покровителем збіжжя, а сам день — переходом до погожої погоди, теплої води та щедрих врожаїв.
- Про апостолів існує багато церковних і народних переказів, — розповідає етнографиня Олена Громова, завідувачка наукового відділу виставкової роботи Національного музею народної архітектури та побуту України. - Зокрема, Петро (ім'я при народженні — Симон), рибалка з Галілеї, став першим, хто визнав Ісуса Месією. Його братом був Андрій Первозванний. Хоч Петро спершу й зрікся Ісуса, згодом він покаявся і очолив християнську спільноту.
Павло ж, уродженець Тарса на ім’я Савл, був спочатку гонителем християн, але після містичного видіння прийняв віру і став ревним проповідником, здійснивши численні подорожі для поширення Євангелія. За переказами, апостолів стратили в один день (або з різницею в рік): Петра — розіп'яли, а Павла — обезголовили. Згодом у Римі перенесли їхні мощі, і саме цю подію вшановує Церква з IV століття. За часів Костянтина Великого було споруджено перші храми на їхню честь, а згодом і назви поселень — Петропавлівка, Петропавлівське.
Святі Петро і Павло вважаються засновниками неперервної Церкви, адже саме завдяки ним християнство поширилося світом.
Цьогоріч Петрів піст — більш поблажливий, ніж Великий, — тривав з 16 по 28 червня. Завершився він напередодні дня апостолів Петра і Павла і вважається часом духовного очищення та стриманості. У народі це свято знане під назвами Петра, Петро-Павло, Петрів день, Петропавлів день.
З давніх-давен вважалося, що на Купала відкривається купальний сезон, а на Петра — вода вже добре нагріта, настає погожа днина. Свято апостолів Петра і Павла знаменує кульмінацію літа, потроху дні стають коротшими. «Йшло до Петра, а тепер до Різдва», — казали в народі, а ще додавали: «На Петра душа тепла, а від Петра — красне літо». Починаються польові роботи й жнива: «Святий Петро жито зажинає», — казали. Символом початку жнив було зв’язування першого снопа.
Апостолів асоціювали з плугарями — у колядках про них співають: «Святий Петро за плугом ходить, Святий Павло волоньки водить…»
Напередодні свята білили та прибирали хати, прикрашали їх зеленими гілками — клену, верби, берези. Дівчата плели вінки з чебрецю, м’яти, звіробою, деревію й інших трав і могли в них приходити до храму, тоді як дорослим жінкам личили хустки. В цей день не працювали, одягали святковий одяг і несли до церкви букети з червоними маками.
На Поділлі господині пекли книші з ячмінного борошна нового врожаю, які освячували в храмі. Також традиційно готували «мандрики» — обрядові коржики з тіста з додаванням сиру, яєць і сироватки. Назву пов’язують із легендою: зозуля вкрала в апостолів мандрик, і за це Бог позбавив її голосу. Тож на Петрове свято, якщо чули зозулю, вважалося це недобрим знаком.
За повір’ям, святі «парували» пари — доброчесній дівчині діставався ледачий хлопець і навпаки, щоб була рівновага в родині. Вірили, що Петро носить ключі від раю і впускає туди благочестивих.
Після служби громада збиралася на спільний обід на природі — продукти викладали на скатертях у формі літери «П», висипаної піском. Пекли мандрики, вареники з вишнею, бублики-свистуни, «кукурузки» з ягід, робили прикраси з суниць.
У Карпатах це свято також відзначали весело — на полонинах пастухи танцювали, пекли мандрики, влаштовували змагання. Тут існував обряд «копання Петра» — у викопаній канаві сиділи навколо «столу» з наїдками.
Наступний день — 30 червня — на Слобожанщині називали «Петрового батька» або «полупетра» й вважали напівсвятковим. Варили три борщі — символ тричі зреченого Петра. А на Заході України у цей день молодь влаштовувала ігри, вистави, дитячі «пастуші забави».
На Петра і Павла не сварилися, не брали й не давали в борг, не лаялись і не працювали фізично — оберігали день від будь-якої злоби.
В народі існує багато прикмет, пов’язаних з Петровим днем:
Нагадаємо про прикмети і заборони у День пророка Іллі.
Читайте нас у Facebook
- Останні
- Популярні
Новини по днях
29 червня 2025
