Як працюють і чи справді збивають російські “шахеди” мобільні групи ППО
Міністерство оборони України 12 червня повідомило про проєкт створення груп протиповітряного захисту. Вони мають протидіяти повітряним загрозам та, зокрема, російським дронам-камікадзе. Формувати ці групи планують з добровольчих формувань територіальних громад, скорочено – ДФТГ.Їм обіцяють передбачити соціальні гарантії, пільги, страхові виплати й зарплати, зазначає видання НОВИНАРНЯ. Також серед нововведень, за словами міністра оборони Рустема Умєрова, залучення до збивання дронів приватних літаків.Насправді добровольчі формування залучають до боротьби з російськими безпілотниками вже доволі тривалий час. Багато хто й не пригадає, коли в український “ППО-лексикон” увійшло визначення “мобільна вогнева група”, адже у звітах Повітряних сил про боротьбу з ворожими цілями в небі МВГ фігурують щонайменше з осені 2023 року.Де-факто ж перші такі групи, хоч на той час вони й не мали “офіційної” назви, були створені для боротьби з ірансько-російськими “шахедами” ще у 2022-му, а з початку 2023-го діяли вже в цілком організованому порядку. Наприклад, у лютому 2023 на той час командувач угруповання Сил та засобів оборони Києва генерал-лейтенант Олександр Павлюк повідомляв про створення для захисту неба над столицею мобільних вогневих груп, “озброєних великокаліберними кулеметами та оснащених тепловізійними прицілами й іншими приладами виявлення цілей і лазерного цілевказання”.“Кількість мобільних груп у складі угруповання постійно збільшується, ведеться робота задля покращення їх технічного оснащення. Мобільна вогнева група може знищувати також крилаті ракети та інші повітряні цілі”, – стверджував Павлюк.Відтоді ситуація в небі помітно змінилася: російські атаки стали масованішими й “винахідливішими”, із застосуванням великої кількості БПЛА-імітаторів, а ударні дрони типу Shahed Росія запустила в масове виробництво і постійно вдосконалює, щоб їх було важче збити.Логічно, що, відповідно, вдосконалюватися необхідно й українській системі протиповітряної оборони. Цей процес триває, проте мобільні вогневі групи “й досі там”, тобто незмінно залишаються складовою багатоешелонованої системи протиповітряної оборони – попри те, що думки щодо їх ефективності різняться і часто є вельми критичними. Адже збивати “шахеди” з кулеметів, м’яко кажучи, непросто, і на те є ціла низка об’єктивних причин.Як повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський на зустрічі з журналістами, де була й “Новинарня“, на тлі дефіциту ракет для ЗРК станом на червень 2025 року мобільні вогневі групи залишаються основним засобом ураження “шахедів”, а їхня ефективність становить до 40%.Щоб особисто переконатися в тому, наскільки дієвими є МВГ в захисті українських міст від ворожої загрози з неба, кореспондент “Новинарні” долучився до однієї з таких груп на чергуванні під Києвом – як з’ясувалося вже в процесі, під час одного з найбільш масованих і смертоносних обстрілів столиці.І все побачив на власні очі.Читайте також: Що робити з “шахедами” російських загарбників, які все частіше тероризують українські міста?“Умєров каже, “ДФТГ збиватимуть дрони”. А що ж ми два роки робимо?”Два роки доброволець із позивним “Дрімер” веде подвійне життя: вдень він власник бізнесу, який виробляє комплектуючі до бронежилетів, бронеплит і ремінно-плечових систем (РПС). Вночі – кулеметник на Браунінгу М2. Щойно вертається з роботи – намагається вхопити кілька годин вечірнього сну. Бо ж ніколи не знаєш, чи буде виїзд. А якщо буде – як надовго: можливо, відбій дадуть о другій ночі, а можливо доведеться працювати до ранку.Так мало бути і цього разу. Але за годину до будильника, близько 20-ї, Дрімера розбудила дружина. Попри те, що після початку повномасштабної війни вона з дітьми вибралася на Закарпаття, жінка уважно стежить за небом:“Там дрони на Київщину залетіли, ти вже виїхав?”Це було дещо незвично, оскільки зазвичай виїзди відбуваються після 21-ї. Або не відбуваються взагалі. Та й точка у його групи ніби не настільки активна: у зоні досяжності кулемета пролітає не так вже й багато ворожих дронів. Адже їхній звичний маршрут на Київ, або ж далі на захід, углиб країни, пролягає північніше: як не через Бровари, так узагалі через Чорнобильську зону відчуження. Тож часто ніч може минати у спостереженнях за небом, на якому вдалині видно трасери.За 20 хвилин після дзвінка дружини Дрімер їхав на позиції. Там ми й зустрілися: він саме встановив антену Starlink на землі, про всяк випадок – раптом зникне зв’язок. Все ще трохи накульгуючи, підійшов, так само міцно потис руку. Тоді це було переважно навчання, а на цей раз нас чекає дуже непроста і по-справжньому “бойова” ніч. Втім, на момент зустрічі ми ще цього не знаємо, і Дрімер гостинно пропонує чаю чи кави.Поруч у посадці стоїть знайома “Зірка смерті” – так у ДФТГ називають свій Volkswagen Transporter. З минулого року на його бортах з’явилося більше білих силуетів: це дрони, які група “Дрімера” підбила або збила за два роки роботи. Загалом 15 штук. Здебільшого тут – “шахеди”, втім є й пара дронів-імітаторів, схожих на “Пародію”.З капота авто на нас уважно дивиться намальований Дарт Вейдер. Його ж фігурка стоїть на торпеді.На водійському сидінні – “Камо”, чоловік приблизно тих же років, що й Дрімер. Так само вдягнений у піксель. Він саме вивчає зведення щодо ризиків і загроз. Якщо простіше – кількості і маршрутів дронів, які можуть летіти на Київ.За оптимістичними розрахунками, якщо врахувати неточності, станом на 21:30 у небі перебувало близько двох сотень російських БПЛА. І більшість ішла курсом на Київ.“Дрімере, їх стає лише більше”, – похмуро зауважує Камо, отримуючи зведення про ризики і загрози. До Сумської області саме залетіла чергова група “шахедів”.“Ще є ризик ракетного обстрілу”, – якось аж надто спокійно констатує Дрімер.“Розчехляємося. У нас десь може година-півтори часу”, – вилазячи з водійського місця, підсумовує напарник.Чоловіки скидають зелений брезент з бортів кузова, знімають чохол з привареної до корпусу станини. З дерев’яного ящика поруч дістають великий чорний браунінг: спочатку закидають його на плечі, звідти – на станину, аж крякнувши від напруги.Дрімер прилаштовує до кулемета тепловізійний приціл, ставить металевий ящик зі стрічкою 12,7 мм патронів. Розвертає зброю дулом на схід.Камо в цей час дістає з того ж ящика автомат Калашникова з магазинами. Кладе поруч, скаржиться, що взяв мало набоїв, зважаючи на можливі обсяги дронової атаки.Поки Дрімер ставить пальник і гріє воду на розчинну каву, запитую, чи бачив він заяву Умєрова.“Вона нас трохи розвеселила. Каже, ДФТГ будуть збивати дрони. А що ж ми два роки робимо?” – сміється чоловік.За його словами, більшість мобільних груп у їхній зоні відповідальності – саме з ДФТГ. Це переважно або бізнесмени, або “айтівці”, які мають бронь на основній роботі, відстрочку за тими чи іншими обставинами, геть погане здоров’я чи просто ще не досягли призовного віку.“Всі, хто мав служити за законом – вже давно служать”, – коротко пояснює Дрімер.Саме закипає вода. Чоловік закидає у кружку пакет розчинної “3 в 1” кави, віддає її своєму колезі, ставить ще одну. Маємо годину. Сонце остаточно сідає за горизонт, сутінки густішають, поволі перетворюючись у ніч.Читайте також: Про збиття "шахедів" і мовчання влади“Ціль зникла, немає. Збили!”У темряві важко зрозуміти, чим засіяне поле перед нами, але видно, що на ньому щось та й сходить. Чоловіки скаржаться: місцевий фермер, коли засіював, переорав ще й польову дорогу, якою їздили військові та місцеве ДФТГ на нічні чергування. Коли ж йому висунули претензії, обурювався. Потім перепрошував, обіцяв усе виправити.“Але куди там, виправив. Ми самі машинами розкатали”, – помішуючи розчинну каву ножем, бурчить Дрімер.Вдалині блимає червона цятка. Гелікоптер. Полює за десятки й десятки й десятки кілометрів від нас. Небо хоч і дещо хмарне, проте роботі це не заважає. Загалом, як пояснює мисливець на дрони, у хорошу погоду працювати легше: мобільні вогневі групи мають багато “помічників”. Працює армійська авіація, працюють винищувачі Повітряних сил. Тож може статися так, що дрони просто не долетять до зони ураження браунінга.“Розповідають про один борт, який набив уже більш ніж 60 “шахедів” і зупинятися не планує. Якщо погода хороша – вони всю ніч можуть працювати. А ми просто сидимо і дивимось у небо. Але якщо погода погана – дощ, хмари, туман – то тут працюють виключно ті, хто на землі.Ну, і ми ж не самі: це цілий організм. Є мобільні вогневі групи, є “Гепарди”, “Петріоти”, інші штуки. І все це працює у комплексі. Не існує вундервафлі, яка самостійно може збити 100% усіх дронів і ракет”, – пояснює Дрімер.Під час розмови нас геть дістають комарі, тож ховаємося від них всередині авто. А от дрони поки що облітають нашу групу з півночі. Дивимося, як десь там їх збивають “колеги” – і часом здається, що й справді сидиш у першому ряду на “Зоряних війнах”. Спалахують смуги трасерів: яскраві червоні розрізи на глибокому чорному небі, ніби хтось запалив нові зірки. Звуків майже не чути. Далеко. За кілька десятків кілометрів від нас.“І так майже кожної ночі: сидимо, спостерігаємо, – розповідає Дрімер, – Ми добровольці. Нам не платять зарплату. Дали боєкомплект, зброю, паливо для авто – і все. Буває так, що навіть не всі збиті нами дрони підтверджують. Бо це доволі складна система підрахунків. А ми не ганяємося за цифрами. Ми просто робимо роботу, як уміємо і можемо. Серед нас немає професійних військових: всі вчилися з початку повномасштабної війни”.Камо відволікається від планшетів і телефонів. Перші дрони наближаються до нас. Вискакуємо з авто. Дрімер стає за браунінг, його колега час від часу кидає оком то на гаджети, розкладені на капоті, то на небо на сході.“Заходить на другу годину. Можливо, десь на висоті 2 км”, – кидає він.Дрімер розвертає кулемет, припадає оком до тепловізора. В очікуванні минає кілька хвилин, перш ніж він зауважує:“Це імітація. Не бачу його. І не чую. А він вже має бути кілометрів за 5 від нас”.І справді, окрім набридливого дзижчання комарів нічого не чути. Враз, удалині з’являється новий звук: тихе дирчання невеликого мотора.“
- Останні
- Популярні
Новини по днях
27 червня 2025
