Від водія до командира батареї: як воює 38-річний бізнесмен "Рено"
24 лютого 2022 року він зустрів у місті Києві. Почувши перші вибухи, його сімʼя виїхала з міста. Спершу в область, а згодом — в Івано-Франківську область. І вже там Олександр Канівець пішов до місцевого ТЦК та СП. З власної ініціативи, не очікуючи на повістку, повідомляє Івано-Франківський центр комплектування та соціальної підтримки.
"Якщо без патетики, то все просто: я пішов захищати свою країну, наше право на вільне життя на українській землі. А ще… Погодьтеся, що краще копати окопи й нищити під**ів на Донеччині, ніж відстрілюватися від окупантів в окопі, викопаному на землі свого діда на Київщині!”, – говорить.
У військкоматі йому запропонували йти у Нацгвардію, але він сказав: хочу в ЗСУ. Днів за три подзвонили – формується нова бригада. О 10-й подзвонили, о 15:00 він уже був на місці, до вечора разом з іншими поїхали на полігон.
Так почався його шлях пліч-о-пліч з воїнами-єгерями: від водія в мінометній батареї до головного сержанта, а згодом — до т. в. о. командира батареї. Штаб-сержант на посаді офіцера.
"Поки не став командиром підрозділу, майже завжди — куди йшли мої хлопці, там був і я. Коли ти сам це пройшов, ти точно знаєш, як виконати задачу і зберегти життя своїх людей”, — ділиться Олександр.
Це і є найбільша армійська місія 38-річного "Рено" — виконання бойового завдання та збереження особового складу.
Зазначає, що в мінбаті за час його тривалої бойової роботи лише було двоє полеглих. Хто був на війні, той належно оцінить цей факт.
Ну, і звісно — ефективне знищення ворога. В його підрозділі є міномети різного калібру. Звичайно ж, найефективніші для ліквідації окупантів — "стодвадцяті". А свого часу були й "шістдесятки". Головне — все правильно прорахувати, щоб і розрахунок був у більш-менш безпечному місці, і підвезення боєкомплекту продумана, і зв’язок не підводив, і ще багато-багато інших особливостей роботи на нулі.
До повномасштабного вторгнення рашистів Олександр Канівець працював комерційним директором у столичній компанії "Євроформат", і навички, які допомогли збудувати карʼєру в цивільному житті, у війську теж стали у пригоді. Хоч на початку повномасштабної війни посади часто давали формально, не за здібностями, однак зараз це повністю змінилось.
"Рено" у спілкуванні з комунікаційниками бригади наголосив, що наразі у війську набагато легше знайти своє справжнє призначення: командири мають більше свободи. І якщо бачать здібності — дають людині шанс. Це підтримує особисту мотивацію та підсилює підрозділ.
Раніше штаб-сержант був "Аналітиком". Хлопці якось підмітили, що побратим охоче розбирає ту чи іншу ситуацію вголос, ділиться висновками з іншими, от так і присвоїли позивний. Але ще у 2022 році відбулася екстремальна ситуація, і всі командири, як він каже, "стали машинами". Олександрові дістався позивний "Рено", з яким і воює.
Він упевнений, що армія для багатьох стає місцем, де людина може знайти себе. 68 ОЄБр — одне з найсприятливіших місць для цього, бо підрозділ сформований на початку війни й дуже, на думку Олександра, демократичний:
"Є хлопці, які в житті ще не знайшли собі справи до душі. А тут вони вперше відчули, що роблять щось важливе — і в них виходить. Це дає натхнення. І вони ростуть. У нас навіть полковник може прислухатись до солдата. Бо головне — не погони, а результат".
Після Перемоги, говорить штаб-сержант, він повернеться до звичного мирного життя. У столиці на нього чекають дружина і двоє доньок-школярок, а ще — його улюблена робота. Колеги, до речі, про свого Захисника не забувають і регулярно допомагають підрозділові мінометників, чим можуть.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
22 червня 2025
