Як він посмів? Історія тріщини в шлюбі
“Як він сміє? Історія однієї тріщини у шлюбі”
– Годі, з мене досить! – гримнув кулаком об стіл Ігор, і фарфорові тарілки на кухні підскочили від удару. – Зроби так, щоб я більше ніколи її не бачив!
– Ти це серйозно? – Маріна глянула на чоловіка з-під лоба, голос тремтів від лютості. – А тебе не бентежить, що я теж тут живу і маю право запрошувати кого хочу?!
– Поки живеш, – буркнув він.
– Ота-ко?
– Я сказав усе, – кинув Ігор і, різко вставши, перекинув стілець. Вийшовши з кухні, він з силою грюкнув дверима.
Маріна залишилася сама. Серце калатало у скронях. Слова чоловіка лунали в голові, як ляпас. “Поки живеш”… Як він сміє?
Ганна – її найкраща подруга з дитинства. Разом росли в Білій Церкві, ховалися під одним парасолькою від грози, ночували одна в однієї, витягали з пригод, про які тепер навіть згадувати смішно. А тепер Ігор вимагає, щоб Маріна викреслила її з життя?
Чому? Тільки тому, що Ганна не одружена? Тому що вона не сидить удома з борщами та ганчірками, а ходить на побачення, сміється, живе? Що з того, що їй дарять подарунки кавалери? Це її життя, її правила.
Маріна розповідала Ігорю про всі їхні дівочі пригоди. Раніше він сам сміявся! А тепер раптом – заборонити? На якій підставі?
Вона увійшла у вітальню, вирішивши розставити всі крапки над “і”.
– Ігорю, ми з тобою не домовились. Поясни, чому ти так розлютився на Ганну? Що вона тобі зробила?
– Мені?! – він усміхнувся. – Та ще й не вистачало! Просто годі тягати її до нас додому.
– Поясни.
– Ти серйозно не розумієш? – він схопився, ніби збирався вибігти на вулицю у капцях. – Твоя Ганна – пустодзвінка. Міняє чоловіків, як рукавички. Сидить на чужих шиях. А ти це схвалюєш. Ти з нею дружиш. Отже – підтримуєш.
Маріна здивовано кліпнула:
– Ігорю, ти з глузду з’їхав?! Я тебе кохаю, мені ніхто інший не потрібен!
– Звичайно. Кохаю-не можу. А сама заздриш – і Ганні, і своїй Олені!
Маріна спалахнула:
– До чого тут Олена?!
– А до того, що і її у моєму домі більше не буде!
Маріна завмерла. Все стало на свої місця. Олена, молодша сестра, колись потрапила в гучну історію. Кілька років зустрічалася з чоловіком, сподівалася на сім’ю. А він, як виявилося, був одружений і мав двоє дітей. Коли правда виплила, у родині стався скандал. Всі осудили Олену. А далі – подарунок долі: чоловік з родиною поїхав у інше місто і… залишив їй квартиру. Невелику, але в самому центрі.
Тоді всі раптом замовкли. Хтось навіть похвалив: «Хоча б гарно вчинив». Маріна, звичайно, розповіла Ігорю, і, мабуть, не втрималась від зітхань.
– Ну, скажи хоча б щось! – гримнув Ігор, виводя дружину зі ступору.
– Скажу: Олена доросла, сама вирішує, з ким їй бути і які подарунки приймати.
– Авжеж! Отримала квартиру – і щаслива. А ти хіба не заздриш? Ти ж сама очі світила, коли розповідала!
– Нісенітниця. Уяви, що у тебе є друг, який постійно крутить романи з дівчатами, возить їх по ресторанах. А твій брат, батько двох дітей, раптом дарує одній із них квартиру. Тобі було б приємно?
– Мені байдуже. Це їхнє життя, не моє, – тихо сказала Маріна.
– От і добре. Але в моєму домі цим панянкам більше не місце. Ні твоїй Ганні, ні Олені!
Маріна не відповіла. Вона пішла у ванну, відкрила воду й заплакала. Від безвиході, від безсилля, від того, що кохана людина не просто не чує – вона судить. Судить по уривках, по власним фантазіям. Він не бачить у ній жінку, яка щодня поряд, яка підтримує, готує, слухає, живе з ним. Він бачить лише відблиск чужих вчинків.
І що тепер? Розлучення? Чи мовчки підкоритися і зрадити тих, хто був поряд все життя? Ніби й вибору нема. Але думка, що вона стане зрадницею самої себе, була найжахливішою…
- Останні
- Популярні
- Липень, 01
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Новини по днях
2 липня 2025
