МАГАТЕ вперше за 20 років звинуватило Іран у порушенні ядерних зобовʼязань
Рада керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) вперше за майже 20 років звинуватила Іран в тому, що той не виконує свої зобов’язання щодо міжнародних гарантій ядерної безпеки.
Про це пишуть Al Jazeera, Reuters та France 24 з посиланням на джерела.
Голосування за відповідну резолюцію, подану Сполученими Штатами, Великою Британією, Францією та Німеччиною, відбулося 12 червня. Її підтримали 19 країн, три були проти (Росія, Китай та Буркіна-Фасо), 11 утримались, а ще дві не голосували.
«Рада керуючих... встановлює, що численні невиконання Іраном з 2019 року своїх зобов’язань щодо надання Агентству повного і своєчасного співробітництва у питаннях незадекларованих ядерних матеріалів і діяльності на кількох незадекларованих об’єктах в Ірані... є невиконанням його зобов’язань за Угодою про гарантії з Агентством», — йдеться у документі з яким ознайомилися Reuters.
Центральною проблемою є те, що Іран не надав МАГАТЕ достовірних пояснень щодо походження слідів урану, виявлених на кількох об’єктах, попри те що агентство розслідує це питання вже багато років.
Резолюція ґрунтується на звіті МАГАТЕ від 31 травня. Він виявив, що Іран здійснював секретну ядерну діяльність на трьох обʼєктах, про які не повідомляв МАГАТЕ. У відомстві вважають, що ці обʼєкти «були частиною незадекларованої структурованої ядерної програми, яку Іран здійснював до початку 2000-х років, і що деякі з видів діяльності використовували незадекларований ядерний матеріал».
Американські розвідувальні служби та МАГАТЕ вже давно вважають, що Іран мав секретну, скоординовану програму зі створення ядерної зброї, яку він припинив у 2003 році, хоча поодинокі експерименти тривали ще кілька років. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі цього тижня заявив, що нові висновки загалом підтверджують ці оцінки.
Хоча в резолюції згадується про можливість передання справи Ірану до Ради Безпеки ООН, дипломати зазначили, що для цього знадобиться ще одна резолюція — як це було востаннє у вересні 2005 року.
Міністерство закордонних справ Ірану та Організація з атомної енергії Ірану засудили цю резолюцію, заявивши, що вона ґрунтується на політичних мотивах і не має технічної чи юридичної основи. Відомства запевняють, що жоден зі звітів МАГАТЕ досі не містив згадок про недотримання Іраном своїх зобов’язань.
«Хоча ми вважаємо звіт агентства повністю політичним і упередженим, ці чотири країни пішли ще далі та склали резолюцію, основні положення якої суперечать навіть цьому політизованому звіту генерального директора. Оскільки ці країни переслідують власні політичні цілі і не змогли виявити жодних неточностей у поточній ядерній діяльності Ірану, вони звернулися до претензій, що сягають понад 25 років у минуле, й намагаються знову акцентувати увагу на деяких з них — попри те, що всі ці претензії були остаточно закриті відповідно до резолюції МАГАТЕ від листопада 2015 року», — йдеться в заяві.
Організація з атомної енергії заявила, що у відповідь на резолюцію вона вже видала накази щодо запуску нового центру зі збагачення урану в «безпечному місці» та заміни центрифуг першого покоління на заводі зі збагачення урану у Фордо на передові машини шостого покоління. Також плануються інші заходи, про які буде повідомлено додатково.
Ядерну угоду з Іраном у 2015 році підписали США, Велика Британія, Росія, Франція, Китай, Німеччина та ЄС. Вони домовилися, що іранська влада відмовляється від своєї ядерної програми в обмін на скасування економічних санкцій.
У 2018 році тодішній президент США Дональд Трамп вивів країну з угоди щодо ядерної програми Ірану та запровадив кампанію «максимального тиску» — нові санкції проти іранського режиму, щоб отримати суттєві поступки з його боку.
Виробництво урану Тегеран відновив після того, як Трамп розірвав угоду. За час президентства Джо Байдена ядерна програма Ірану, як зазначав Axios, «значно просунулася».
Адміністрація Байдена вела непрямі переговори з Іраном, щоб відновити іранську ядерну угоду. Ці зусилля зазнали краху наприкінці 2022 року, коли США звинуватили Іран у тому, що він висуває «необґрунтовані» вимоги, повʼязані з дослідженням Міжнародним агентством з атомної енергії незрозумілих слідів урану, знайдених на нерозкритих іранських обʼєктах. Протягом наступних місяців Адміністрація президента США стверджувала, що іранська ядерна угода «не стоїть на порядку денному».
Після переобрання на другий термін Трамп поновив кампанію «максимального тиску». У березні Axios повідомляв, що американський президент дав Ірану два місяці для досягнення нової ядерної угоди.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
14 червня 2025
