Єпископ УГКЦ Миколай Чарнецький зазнав тяжких переслідувань в СРСР: 600 годин допитів і понад 10 років таборів
Понад 10 років провів у радянський тюрмах і концтаборах єпископ Миколай Чарнецький. Повернувся у Львів хворий і виснажений, але продовжив служити в Катакомбній церкві (термін, що виник за доби СРСР для позначення церковного руху, який не пішов на співпрацю з більшовицьким режимом, а потім і Сталіним ‒ ред). Його пам'ятають як непересічного церковного діяча, а в народі його вважали чудотворцем.В Івано-Франківську, у приміщенні Духовної семінарії Української греко-католицької церкви, презентували книгу «Блаженний священномученик Миколай Чарнецький (1884-1959): історичний портрет». Це перша монографія про греко-католицького єпископа, ченця, який зазнав переслідувань і репресій з боку радянської влади. Аналіз життєвого шляху греко-католицького єпископа написаний істориком Василем Мельничуком і монахинею, дослідницею історії Церкви Андреєю (Ольгою) Маслій з Івано-Франківська.Чим цікава постать єпископа УГКЦ Миколая Чарнецького? Чому цією духовною особою зацікавились автори? Які ще сторінки його життя і діяльності потребують глибшого дослідження і залишаються невідомі? Радіо Свобода переповідає трагічну історію священника.Донині багато львів’ян памʼятають скромну могилу священника Миколая Чарнецького на Личаківському цвинтарі. Його перепоховали з кульпарківського цвинтаря, який ліквідували, на Личаківський у кінці 60-х минулого століття.Це місце знали люди і приходили сюди помолитись і запалити свічку. Адміністрації кладовища постійно доводилось підсипати на могилу свіжий пісок, бо його розносили люди.Блаженний, єпископ УГКЦ Миколай ЧарнецькийПро Миколая Чарнецького вголос не говорили, але могила в квітах ‒ це була відповідь радянській владі. Люди вважали його за чудотворця, заступника, святого.У Львівській богословській академії студенти називали священника «ходячою добротою». Це був монах за покликанням, глибоко духовна людина, яка заважала кремлівській владі. Професор, доктор наук, багаторічний викладач Станиславівської (Івано-Франківської семінарії).У 2001 році під час Архиєрейської літургії у Львові папа Римський Іван Павло ІІ проголосив Миколая Чарнецького блаженним. І вже наступного року останки блаженного Чарнецького перенесли в храм священномученика Йосафата у Львові. Це були багатолюдні урочистості. Але попри таке пошанування не було в Україні видано монографії про блаженного.На майже 300 сторінках у книзі «Блаженний священномученик Миколай Чарнецький (1884‒1959): історичний портрет» описано і проаналізовано життя та діяльність греко-католицького єпископа Миколая Чарнецького. Кожен розділ починається з фрагменту Акафісту священномученику. А загалом у монографії три глави:‒ Становлення особистості та формування світогляду Миколая Чарнецького в контексті історичної епохи (1884‒1926);‒ Місійна та душпастирська діяльність на Волині, Поліссі, та Підляшші (1926‒1941 роки);‒ Діяльність єпископа Миколая Чарнецького в період суспільно-політичних трансформацій 1941‒1959 рр.Читайте також: Червоний терор. Як 80 років тому Кремль запустив процес ліквідації Української Греко-католицької церквиАвтори книги Василь Мельничук і сестра Андрея Маслій опрацювали сотні архівних матеріалів і книг різних авторів, співставляючи і перевіряючи чилсенні факти і дати. Зокрема, написані праці отцями УГКЦ Степаном і Романом Бахталовськими. Отець Роман досліджував життя Миколая Чарнецького і був його співбратом. Але священники наголошували, що і вони не є тією останньою інстанцією щодо певних фактів. Адже владика Чарнецький прожив 74 роки і протягом цього часу сім разів змінювалась влада.Багато особистих архівів Миколая Чарнецького пропали, зокрема з Волині (1926-1941 роки). Єпископ-місіонер Чарнецький служив на північно-західних землях України та Білорусі, його місією було повернути до Греко-католицької церкви ці поділені Росією і Польщею території.«Ми вирішили зробити історичний портрет єпископа Чарнецького. Тобто, акумулювати ті матеріали, які , позбирати документи, які видані, на що ми можемо опертися», ‒наголошує Василь Мельничук.Під час написання монографії автори ставили перед собою кілька завдань ‒ систематизувати і верифікувати те, що вже було написано; науковий пошук нових фактів; чому блаженний Миколай Чернецький став відомим.«Нам вдалося опрацювати матеріали Державного архіву Івано-Франківської області, зокрема метрики народження, хрещення, смерті, а також багато матеріалів періодичної преси міжвоєнного періоду, які, власне, відтворюють, реконструюють портрет блаженного Миколая Чернецького, його діяльність, душпастирське служіння.Миколай Чернецький став відомим завдяки святості свого життя, євангельським цінностям, які були теж незмінні за будь-яких складних життєвих обстав. Це було у ньому закладено ще з дитинства. Тому так червоною ниткою вплетено в монографію такі згадки про його служіння, виклики, з якими зустрічався», ‒ говорить сестра Андрея.Читайте також: Секретная «Справка о сталинских репрессиях в Украине»: «Под руководством тов. Хрущева…»Історія життяНародився майбутній греко-католицький єпископ-місіонер на Івано-Франківщині, тоді Станиславівщині, в селі Семаківці 14 грудня 1884 року. Його батьки були наймитами. Мама у три роки стала сиротою і її прихистила сім’я священника Йосифа Каратницького. Там вже потім вона працювала. І в Семаківцях майбутні батьки блаженного УГКЦ побрались.Сім’я була багатодітна. Миколай часто бував дитиною в отця Йосифа Каратницького. Очевидно, що таке спілкування і опіка їмості мали вплив на формування його світогляду, а також і вибору духовного шляху. Дружина священника домовилась про навчання Миколая спершу у школі, потім у гімназії в Станиславові.Доля зводила його з різними людьми і, звісно, його погляди формувались роками.Як зазначають автори книги, найбільший вплив на розвиток особистості Миколая Чарнецького мав отець і єпископ Григорій Хомишин. А вже пізніше митрополит Андрей Шептицький.У 1904 році після завершення гімназії Миколай Чарнецький обирає навчання у духовній семінарії. Єпископ Хомишин надав молодому Чарнецькому офіційне скерування на навчання у Папську руську колегію святих Сергія і Вакхи в Римі. У той час Галицьким митрополитом, з 12 січня 1901 року, був Андрей Шептицький. І це почалась нова сторінка в історії Греко-католицької церкви.З римського періоду Миколая Чарнецького немає багато документів чи якихось подробиць.У 1909 році Миколай Чарнецький повернувся до Станиславова і був висвячений єпископом Хомишином на священника. Згідно з традицією, свою першу літургію молодий отець Миколай відслужив у рідному селі Семаківці. Після цього владика Хомишин скерував знову отця Миколая до Риму, де той захистив докторат з богослов’я. І вже з 1910 року 26-річний Миколай Чарнецький викладав у духовній семінарії в Станиславові.Невідомою сторінкою залишається те, якими були стосунки єпископа Хомишина, який підтримував католицизм, і отця Чарнецького, який був вихований у Римі у «любові до східної літургійної традиції». Тобто, як пишуть дослідники Миколая Чарнецького, він не став «людиною владики Хомишина», бо підтримував орієнтальну течію в греко-католицизмі. І ця тема потребує детальнішого дослідження.Єпископ Григорій ХомишинПерша світова війна змінила багато планів. Ректора духовної семінарії в Станиславові було заарештовано і вислано до Росії, як і митрополита УГКЦ Андрея Шептицького.Єпископ Григорій Хомишин встиг виїхати до Відня, бо і він опинився б в ув’язненні. Отець Чарнецький правив у довколишніх селах. А з липня 1917 року Духовна семінарія в Станиславові відновила навчання вже без перерви до 1945 року.У 1919 році отець Чарнецький обрав монаше життя і приєднався до чину Згромадження Найсвятішого Ізбавителя, отців-редемптористів. Його чернечий шлях розпочався з Унева, що на Львівщині.Вічні обіти Миколай Чарнецький склав у 1923 році і служив у новому монастирі редемптористів у Львові.Унівська лавраМиколай Чарнецький розпочав своє місіонерство на Волині і автори подають історичний контекст політики Ватикану після Першої світової війни, релігійної ситуації на теренах північно-східної Польщі. Тоді політична ситуація сприяла поширенню Католицької церкви в Росію.Читайте також: Битва зі злом на святому місці біля Унівського монастиря. Бій українських повстанців проти чекістівНа жаль, пропали особисті архівні документи єпископа Чарнецького, точніше вони згоріли, з Волині, Полісся, Підляшшя, де він служив місіонером з 1926 по 1941 роки. Це б допомогло мати більше усвідомлення, що діялось на цих теренах, де жили українці і поляки, де Росія збурювала сільське населення.Ієромонах Миколай Чарнецький під час перебування на місійних територіях старався прищепити любов та позитивне ставлення вірян до унійних священників, які відправляли богослужіння, проповідували та навчали українською мовою, пишуть автори книги. Тоді української мови на тих теренах годі було почути з уст місцевих православних і римо-католицьких священників. Також отець Чарнецький готував православних до переходу в католицизм. І, описуючи перші місця служіння, зауважує, що ще живі свідки, які пам’ятають, що їхні батьки були вірними Унійної церкви.У листі від 14 вересня 1928 року отець Чарнецький написав: «Ніхто не хоче врятувати тих бідних (понад 3000) розкиданих наших людей? Люди наші розселені по різних повітах на 70 колоніях».16 січня 1931 року Папа Пій ХІ для діяльності греко-католиків на Волині призначив єпископом та Апостольським візитатором у східних воєводствах Польщі (вірних українського обряду поза Галичиною) редемпториста отця Миколая Чарнецького.8 лютого 1931 року у Римі отець Чарнецький був висвячений на єпископа владикою Григорієм Хомишином.Єпископ Чарнецький отримав ватиканський паспорт, що засвідчував його як офіційного дипломатичного представника Апостольської столиці у Польщі. І він мав право проводити візитацію східних католиків. Це спричинило скандал у Польщі, що призначення, мовляв, зроблено в обхід конкордату.Не дочекавшись від Польщі офіційного визнання, владика виїхав із Риму у Краків і жив у монастирі редемптористів. Згодом почав відвідувати парафії на Волині і влітку 1931 року повернувся туди.Перши
- Останні
- Популярні
Новини по днях
1 липня 2025
