Яким може стати Львів (продовження)
Продовження (початок: Яким містом може стати Львів)Серед класифікації міст також виділяють наукополіси (технополіси) й університетські міста. Так називають урбанізовані утворення, в яких розташовані науково-дослідні інститути, університети, центри наукових і технологічних інновацій та інші інституції, що впливають нанауково-технічний прогрес. Сьогодні фундаментальна та прикладна наука живлять цілі галузі економіки, а нові технології буквально на очах змінюють світ. Для технополісів та університетських міст характерними є: наявність інституцій з високою результативністю наукової діяльності; провідне місце науки й технологій у структурі економіки; велика кількість наукового персоналу тощо. Наукополіси вирізняються багатофункціональними міськими територіями, які поєднують місця проживання, праці, відпочинку і спілкування. У таких містах часто розташовані потужні науково-дослідні інститути, штаб-квартири глобальних ІТ-компаній. Скажімо, в містечку Купертіно, що належить до Кремнієвої долини в околицях мегаполіса Сан-Франциско, з чисельністю 58 тис. мешканців, розташована штаб-квартира корпорації Apple, офіси багатьох комп’ютерних компаній, таких як Zend Technologіes, MySQLAB, Seagate Technology та ін. У випадку з Apple ми спостерігаємо поєднання технополіса з екополісом - об’єкт споруджено з екологічних матеріалів, дахи вкриті сонячними батареями, а озеленення майданчика становить 80 %! Відкритий простір, сміливі технологічні та яскраві архітектурні рішення теж здебільшого вирізняють цю категорію міст. Кремнієва долина, де зосереджена низка наукополісів, становить складову Агломерації Сан-Франциської затоки і належить до мегалополіса Сансан (SanSan - від траси «Сан-Франциско - Сан-Дієго») - фактично безперервного урбаністичного утворення, що сполучає міста Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сан-Дієго. Населення Сансану становить близько 25 млн, площа — близько 80 тис. км2, а протяжність 840 км.Цей приклад засвідчує поєднання одразу кількох урбаністичних понять: мегаполіса, агломерації та мегалополіса, які виникли паралельно зі зростанням, розвитком міст і концентрацією населення на Тихоокеанському узбережжі США. Та й саме Сан-Франциско суміщає кілька типів міст - глобальне місто, креативне місто, наукополіс, туристичний центр тощо. Сусідство з Кремнієвою долиною, у поєднанні з низкою інших чинників, вивело Сан-Франциско у світові лідери за розміром заробітної плати його мешканців: минулого десятиліття середній заробіток тут сягнув 6,5 тис. дол. на місяць після сплати податків. Ще один приклад наукополіса - Дубай в ОАЕ. Перетворення на наукополіс міста, в якому перші школи з’явилися у 1960 р., є феноменом само собою. Хоча таких феноменів тут багато. Як і різноманітних рекордів, оскільки в місті усе має бути «най…»: найвища у світі вежа Бурдж Халіфа заввишки 828 м, найфешенебельніший готель із символічними 7-ма зірочками - Burj Al Arab Jumeіrah, найбільший у світі торговий центр Дубай Молл загальною площею 1,2 млн м2 тощо. Багато хто думає, що успіхові ОАЕ завдячують нафті. Це вже давно не так. Нафта, хоча свого часу і стала поштовхом до розвитку, в структурі ВВП держави займає лише 29 %. Натомість 2015 р. в ОАЕ було прийнято державну стратегію з розвитку науки, технологій та інновацій, яку президент країни назвав «опорною точкою в розвитку і прогресі держави». У країні дуже швидкими темпами розвиваються вищі навчальні заклади, спеціалізовані дослідницькі центри, науково-дослідні лабораторії, відкриваються філії найкращих університетів світу. Сюди запрошують, можна сказати - заманюють заробітними платами та ексклюзивними умовами кращих викладачів і науковців. Серйозність намірів ОАЕ підтверджує той факт, що ще у 2017 р. тут з’явився перший у світі міністр з питань штучного інтелекту. У країні також активно розвиваються біотехнології, генна інженерія, досліджується космос та ін. Попри це, в державі шанують традиції, підтримують культуру, ремесла, вирощують фініки та приділяють підвищену увагу продовольчій безпеці.Фото з ОАЕ. Львів свого часу теж можна було вважати наукополісом з давніми традиціями в освітній галузі. Проте сьогодні цей потенціал суттєво втрачено. Ще залишилися заклади вищої освіти, але зникло багато науково-дослідних і проєктних інститутів, зокрема тих, що вкрай необхідні для потреб міста. Йдеться про науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація», фахівці котрого розробили проєкти та врятували сотні пам’яток архітектури, інститут «Укржитлоремпроект», який спеціалізувався на реконструкції, комплексному капітальному ремонті житла, а також соціально-культурних і комунальних об’єктів та багато інших. Дубай відомий на весь світ ультрасучасними архітектурними об’єктами, які приваблюють мільйони туристів, натомість Львів славний культурною спадщиною, яку заслужений архітектор України Іван Олійник назвав «нашою нафтою». З останнім важко не погодитися, оскільки пам’ятки архітектури та й історичне середовище загалом формують потужний туристичний потік, що збагачує казну міста. Однак замість того, аби дбати про цю спадщину, отриману задарма від минулих поколінь, ми фактично знищуємо інституції, котрі могли б нею опікуватися. Щоби повернути Львову статус хоча б регіонального наукополіса, потрібно не тільки відродити його науковий потенціал, а й створити комфортне для проживання середовище, яке зараз фактично знищене. У світі є безліч міст, що спеціалізуються на проведенні великих виставок і ділових зустрічей. До прикладу, в Німеччині понад 1 млн людей кожного року відвідують виставки та ярмарки у таких містах, як Ганновер, Франкфурт, Дюссельдорф, Берлін, Мюнхен. Лідер серед названих міст - Франфуркт-на-Майні. Тут щорічно відбувається близько 50 потужних виставок і ярмарок, з-поміж яких 15 вважаються найбільшими у світі. Декотрі стали відомими брендами, такими як Франкфуртський автосалон чи Франкфуртський книжковий ярмарок. Цьому сприяє найбільший у країні та четвертий у Європі за пасажиропотоком аеропорт і розвинута транспортна інфраструктура загалом. Окрім того, в місті розташовані центральні офіси багатьох фінансових установ світового значення: Європейського центрального банку, Німецького федерального банку, Фондової біржі, Deutsche Bank, Commerzbank, KfW та ін.Місто також вважається вагомим центром культури, освіти і туризму. Як й у випадку з вищенаведеними прикладами, спостерігаємо поєднання кількох важливих функцій, що в кінцевому підсумку формують не лише обличчя міста, але і його економічний потенціал. Для використання потенціалу Львова як ділового та виставкового центру нам банально не вистачає належної інфраструктури. Тому місто практично не використовує можливості ділового туризму, а львів’яни перед масштабним вторгненням все більше нарікали на те, що Львів заполонили любителі недорогої випивки та сексуальних утіх. Отже, унікальний історичний центр нашого міста перетворився на декорацію для маси кав’ярень, ресторанів і нічних клубів. Але все ще можна виправити, принаймні в межах Львівської агломерації, до планування якої слід підійти особливо відповідально. Окремо виділяють міста - туристичні центри, хоча вони здебільшого поєднуються з іншою «спеціалізацією». Список таких центрів зайняв би не одну сторінку книги, тому просто нагадаю, що до них передусім належать міста:- з унікальною історико-культурною спадщиною, зокрема, занесеною до СпискуЮНЕСКО;- які асоціюються з найважливішими подіями світової історії та видатними особистостями;- пов’язані зі знаменитими музеями та театрами;- де відбуваються всесвітньо відомі фестивалі, виставки, карнавали тощо;- в яких організовуються відповідного рівня міжнародні конгреси, конференції та інші заходи;- де проводяться Олімпійські ігри та популярні спортивні змагання світового рівня.Туристичний потенціал Львова потужно розкрився за останні роки, проте, як уже згадувалося, сформував не найкращої якості туристичний потік, передусім вигідний лише окремим галузям бізнесу, переважно зі значною часткою тіньового обороту. Тому перетворення Львова на справжній туристичний центр - ще попереду.Звісно, наведена класифікація міст є дуже умовною і зазвичай йдеться про поєднання в кожному окремому випадку набору різних якостей і характеристик. І що вдаліше це поєднання — то більша синергія. Чим більша синергія — тим успішніше місто. Підсумовуючи. Потенціал Львова ще далеко не розкритий і у глобальній конкуренції міст він може зайняти гідне місце одразу в багатьох, перелічених у цій публікації номінаціях. Для цього насамперед необхідно зупинити його руйнацію (більше про це за посиланням: Критикуючи - пропонуй, або деякі першочергові заходи для порятунку ЛьвоваПродовження переущільнення міста, ігнорування генерального плану, недолуге управління, відсутність реальної стратегії, повсюдна корупція - це фактори які не лише утруднюють подальший успішний розвиток Львова, але водночас загрожують його повній деградації та втраті свого королівського (в хорошому сенсі) статусу регіональної столиці.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 червня 2025
