Як підтримати дітей і підлітків у постраждалих громадах під час війни? Кейс фонду savED
Як бізнес може взяти участь в ефективному відновленні життя у громадахУкраїнська освіта й добробут дітей регулярно страждають через російську агресію. Кожна сьома школа в Україні постраждала або була вщент зруйнована. Ціну відновлення освітньої інфраструктури ще торік Світовий банк оцінив більш ніж у $14 млрд.Понад 1 млн школярів сьогодні не має змоги повноцінно навчатися офлайн через безпекові фактори й відсутність належно обладнаних укриттів у закладах. Освітні прогалини та втрата соціальних навичок у нинішнього покоління за таких умов поглиблюються в геометричній прогресії. За даними дослідження благодійного фонду savED «Війна та освіта. 2 роки повномасштабного вторгнення», вже понад 60% педагогів говорять про погіршення успішності своїх учнів. Про те, як бізнес може взяти участь у відновленні освіти, соціальних активностей й підтримати дітей та підлітків у постраждалих громадах, Mind розповіла Анна Пуцова, співзасновниця savED.Ми стоїмо перед масштабним викликами, однак, почавши з малих громад, долати їх можна вже сьогодні. Ми створюємо навчальні простори там, де росіяни залишили по собі руїни, відновлюємо життя в постраждалих громадах уже зараз, аби родини хотіли там жити й виховувати своїх дітей, не чекаючи завершення війни.Майже за три роки роботи фонду наші проєкти підтримали різні бізнеси: від гастрозакладів і ритейл-мереж до великих ІТ-компаній. Деякі з них ніколи раніше не працювали із соціальними проєктами для дошкільної або шкільної освіти. Ми показали партнерам, що це можливо робити ефективно й допомагати конкретним дітям і громадам сьогодні, маючи бажання, ідею й можливості. Фонду вже вдалося надати допомогу понад 70 тис. дітей в Україні.Шляхи підтримки, які справді працюютьВідбудовувати школу чи садочок у постраждалій громаді довго, дорого й не в усіх випадках можливо, а зробити альтернативний освітній простір під землею, у Будинку культури чи створити його з надійних модульних конструкцій можна за лічені місяці. Наразі не існує універсального рішення в умовах війни для всіх регіонів, саме тому нам потрібні швидкі, гнучкі й адаптивні ініціативи на місцях.Наявність придатного й облаштованого укриття – це одна з головних умов повернення навчальних закладів до офлайн-роботи за вимогами держави. У таких наближених до фронту областях, як-от Харківська, підземні локації стають єдиними острівцями безпечних очних уроків.Укриття там ми перетворюємо на повноцінні підземні школи, де можна проводити заняття з дітьми в сучасних комфортних класах протягом дня. Облаштовувати такі осередки нам стабільно допомагає бізнес: хтось долучається до ремонту, а окремі технологічні компанії надають сучасне комп'ютерне обладнання, як це вже кілька разів було зі SQUAD.Маємо кейси, коли бізнес системно організовує з нами збори на створення підземних навчальних просторів і залучає донати своєї клієнтської аудиторії. У Миколаєві та Запоріжжі ми вже облаштували такі локації разом із мережею ресторанів KFC і нині готуємо з ними новий проєкт у Балаклії на Харківщині. А у сфері дошкільної освіти торік разом із мережею магазинів «Антошка» нам вдалося підтримати відразу сім дитячих садочків на Одещині, Миколаївщині та Дніпропетровщині завдяки збору «Дитинство в безпеці». Понад мільйон гривень донатів пішли на меблювання та наповнення укриттів у цих закладах.Там, де безпекова ситуація дозволяє, можна створити освітній простір із модульних конструкцій або ж облаштувати класи у вцілілих комунальних будівлях.Маємо натхненну історію про народження тимчасової школи в будинку культури в селі Червона Долина на Миколаївщині, яке перебувало на лінії вогню у 2022 році. Школу та дитсадочок знищив російський авіаудар. Облаштувати новий простір допомагали донати, збори й робота на локації абсолютно різних бізнес-організацій. Пекарня Bakehouse продавала благодійне печиво, Lenovo перераховували кошти з продажів своїх девайсів, а «Henkel Україна» облаштувала дітям ігровий майданчик. Почувши про історію села, особистим донатом долучився засновник DOU.ua та Djinni Максим Іщенко.Це одна з тих історій, яка дуже яскраво демонструє: клаптик за клаптиком разом можна повертати надію у громади, яким рф принесла руйнації.STEM і «кетчапи»Коли безпечні умови для занять є, далі справа за самим навчанням – треба адаптувати дітей до офлайн-активностей і допомогти надолужити освітні втрати. Разом із партнерами ми створили вже понад 100 просторів, де учні різного віку можуть вчитися та розвиватися поза школою, – освітні центри «Вулики». Тут діти проходять «кетчапи» – програму для подолання освітніх втрат із нашими тьюторами.Ці центри з’являються, зокрема, і завдяки свідомому бізнесу: хтось допомагає меблями, хтось – ґаджетами чи книжками. Приміром, облаштувати шість «Вуликів» у Кривому Розі нам допомогла ІТ-компанія EPAM.Також ми помітили, що в постраждалих громадах є запит на розвиток STEM-освіти, адже практична робота із сучасними технологіями – це складова повернення до очних занять і соціалізації. У громадах, де ми вже створили базові рішення для навчання, з 2024 року savED відкриває DIY-лабораторії – дослідницькі майстерні, у яких підлітки знайомляться з робототехнікою, 3D-моделюванням, інженерією, біотехнологіями та створенням контенту.Бізнес допомагає з технікою, ми забезпечуємо методику навчання й роботу тьюторів. Технологічні компанії та філантропи особливо зацікавлені в підтримці таких просторів, адже це про розвиток технологій у громадах, залучення ширшої підліткової аудиторії до галузі і якісна профорієнтація школярів, якої сьогодні справді бракує.Підлітки як драйвер змін: програма UActiveЩе один напрямок, де ми в savED бачимо особливу цінність і потенціал, – це підлітки. Молодь, яка навіть під час війни думає про те, як зробити своє містечко, село чи школу кращими. З такими учнями з 2023 року працює освітня програма UActive. Учасники втілюють власні ідеї розвитку своїх громад. На шляху до реалізації своїх задумів школярі проходять 15-тижневе навчання, допрацьовують ідеї з менторами та готуються до пітчингу професійному журі. У разі успішної презентації команди отримують стартове фінансування у $5000.У креативні задуми підлітків вірять і партнери з бізнес-середовища. У 2023 році SQUAD надала учням із Кагарлика на Київщині фінансування для створення молодіжного хабу. А в нинішньому сезоні команда із села Шпитьки, яка реалізувала STEM-гурток, отримала від партнерів EdPro безоплатний доступ до навчального модуля з 3D-друку. До підтримки проєктів інших команд загалом долучилося більш як десяток компаній, а дехто з партнерів уже в новому сезоні почне менторити учасників і фахово допоможе їм втілити ініціативи.Так підлітки отримують простір для реалізації власних амбіцій у рідних громадах, відчувають свою причетність до змін і вчаться лідерству у професійних наставників. Це інвестиція в молодь, яка в майбутньому зможе долучитися до відновлення країни.Відчути спільність і діятиВійна не скасовує потреб у розвитку, вона, навпаки, загострює їх. У дітей немає часу, аби перечекати ці виклики, тож ми, дорослі, маємо вигадувати гнучкі рішення «на вчора».Фонд savED з'явився через війну і покликаний відновлювати життя у громадах, що постраждали. Рішення для цього завжди амбітні, і без надійних партнерів – неможливі. Але коли ДНК брендів збігається з нашою метою, тоді навіть найсміливіші ідеї успішно втілюються там, де цього дуже чекають.Thu, 05 Jun 2025 09:45:00 +030020290232Openmindhttps://mind.ua/openmind/20290232-yak-pidtrimati-ditej-i-pidlitkiv-u-postrazhdalih-gromadah-pid-chas-vijni-kejs-fondu-savedhttps://mind.ua/openmind/20290232-yak-pidtrimati-ditej-i-pidlitkiv-u-postrazhdalih-gromadah-pid-chas-vijni-kejs-fondu-saved#comment_header_layerНовини розділу Openmind на mind.uaвійна росії проти УкраїниПрозоре лобіювання в Україні: чому чинний закон потребує доопрацюванняЯк мотивувати бізнес діяти прозороУ 2023 році, після ухвалення Закону України №3606-ІХ «Про лобіювання», Європейська Бізнес Асоціація ініціювала створення Комітету з лобіювання та прозорих політик із метою сприяти розвитку прозорої та ефективної взаємодії бізнесу з державними органами. Комітет об’єднує фахівців у сфері GR, лобістів, юристів та інших експертів, які представляють компанії – члени асоціації.Лобіювання – це не «сіра зона», а легітимний спосіб адвокації бізнес-інтересів, зокрема задля формування сприятливого інвестиційного клімату. Проте, попри важливість такого закону, його поточна редакція залишає багато відкритих питань. Про те, чому закон «Про лобіювання» потребує доопрацювання, Mind розповіла керівниця департаменту комітетів Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова.Закон є, але стимулів – немаєЗакон про лобіювання в Україні ухвалювався доволі поспішно як частина євроінтеграційного пакету. Водночас навіть у країнах ЄС відсутній єдиний підхід до регулювання цієї сфери: десь вистачає простої реєстрації, десь взагалі відсутнє спеціальне законодавство. В Україні ж обрали досить жорсткий підхід – детальна звітність і чималі штрафи за її порушення. При цьому – жодних переваг для зареєстрованих лобістів.Такий дисбаланс створює ризики. З одного боку, є суворі вимоги і санкції. З іншого – широке й доволі розмите визначення поняття «лобіювання», що дозволяє деяким гравцям ринку уникати реєстрації в Реєстрі прозорості, стверджуючи, що вони не підпадають під дію закону.Як мотивувати бізнес діяти прозоро?Нинішня редакція закону потребує вдосконалення. Адже його основна мета – зробити процес лобіювання прозорим і зрозумілим, а не перетворити його на чергову бюрократичну перепону.Законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про лобіювання» щодо уточнення окремих положень» враховує практичні потреби бізнесу та держави й водночас зберігає прозорість як основоположний принцип.Серед ключових змін, які пропонуються:1. Уточнення ключових понять та сфери дії закону. Зокрема, у законі важливо визначити точніше основоположні терміни, такі, як «лобіювання», «комерційний інтерес», «предмет лобіювання», правильне й однозначне розуміння яких є ключовими для застосування нового законодавства. Це у с
- Останні
- Популярні
Новини по днях
6 червня 2025
