Збройна агресія РФ: кліматичний чинник, або перша війна за прісну воду епохи глобального потепління

23.05.2025, 12:53 tyzhden.ua

Останні перемовини з Російською Федерацією показали, що для неї є принциповим захоплення всієї території Херсонської та Запорізької областей. Це деякою мірою стало несподіванкою для суспільства й багатьох політиків — як вітчизняних, так і західних. Ідеться не лише про вже окуповані землі, а й про приблизно 25 % територій цих областей, які вдалося втримати або відбити в росіян Збройним Силам України. Ані американці, ані європейці не можуть збагнути: чому Владімір Путін так наполягає на територіях, які міцно тримають українські війська й на захоплення яких у РФ на сьогодні немає сил?Аналізуючи так звані першопричини нападу, російські спікери раз у раз перераховують історичні, етнокультурні, політичні й інші чинники. Часто оперують суто науковими історичними фактами. Посилання Путіна на якісь події минулого вже стало предметом багатьох мемів. Однак є інші суто наукові дослідження, про які росіяни не говорять, але які пояснюють їхнє бажання фактично повністю заволодіти дельтою Дніпра, вийти до Південного Бугу, а також мотивацію вступу у війну на боці РФ Північної Кореї.Путін та інші російські політики не раз заявляли, що почали війну з Україною, щоб вона не «дісталась у спадок» їхнім дітям і внукам. Однак про що саме насправді йдеться?Російський президент завжди тримав руку на пульсі наукових розробок. Багато років його безпосереднім обов’язком як офіцера зовнішньої розвідки КДБ СРСР було шпигунство в науковій сфері, вербунок іноземних дослідників, викрадення новітніх розробок. А також запобігання вербунку радянських учених, які мали контакти із західними колегами. Досить показово, що в Російській Федерації боротьба ФСБ зі «шпигунами» серед власних науковців має широкий розмах. За неповними даними, на літо 2022 року понад 100 російських учених було засуджено або перебувало під вартою за звинуваченням у державній зраді. Серед них є керівники наукових установ, доктори наук, учені зі світовим ім’ям.Власне, наукові розробки, про які йдеться, стосуються моделювання кліматичних змін у світі. Російська Федерація стала однією з перших країн, яка безпосередньо відчула на собі їхній вплив. Глобальне потепління — це абсолютно неминуче явище, яке досліджує багато вчених світу. Дослідники ще сперечаються навколо того, чи глобальне потепління — наслідок діяльності людства або ж просто звичайний процес для нашої планети (бо науці вдалося встановити, що за останні мільйони років було вже п’ять подібних кліматичних змін). Є також різні сценарії розвитку ситуації на планеті з огляду на підвищення температури й таненням льодовиків. Попри це, усі вчені сходяться на тому, що кліматичні зміни неминучі, їхні прогнози різняться лише в часі, коли це станеться: одні дослідники рахують роками, інші — століттями.Найбільш песимістичний прогноз підйому температури повітря на 2100 рік, який склала дослідницька команда The Climate Impact LabЩе з 2000-х років російські регіони в Заполярному крузі поступово стають непридатними до життя. Російські вчені переконливо довели, що до середини 2030-х в Арктиці відбудеться надзвичайно сильне потепління, яке матиме разючий вплив на весь рослинний і тваринний світ. Керівництво країни швидко відреагувало на ці наукові дослідження.У 2010-тих таємно почалося поступове переселення мешканців Заполяр’я в південні регіони, передусім Краснодарський край, де, серед іншого, для Росії виникла демографічна проблема зі швидким зростанням кількості представників народів Кавказу. Цікаво, що за часів президентства Віктора Януковича переселенці із Заполяр’я почали з’являтись і на території України.Улітку 2019 та 2020 років забили на сполох і в центральних регіонах Російської Федерації: у колодязях повністю зникла вода. Селянам, дачникам, фермерам доводилося її закуповувати. Унаслідок цього в російській пресі почало з’являтися чимало науково обґрунтованих песимістичних прогнозів. Згідно з ними, до 2100 року внаслідок потепління й підйому рівня світового океану мало б піти під воду чимало російських територій включно із Санкт-Петербургом. А в Україні — значна частина Криму, Херсонської, Запорізької, Миколаївської, Одеської областей. Відповідно до цих прогнозів, на території Європи від затоплення можуть найбільше постраждати Естонія, Латвія, Данія, Нідерланди, Німеччина, Франція, Португалія, Італія та особливо Великобританія.У 2019–2020 роках також гостро постало питання про вичерпання питної води на Кримському півострові, яка потрапляла до його водосховищ із Дніпра Північно-Кримським каналом. Після перекриття українською стороною цього каналу Кримський півострів поступово зневоднювався, а російський уряд був неспроможним розв’язати це питання жодним способом. Крім воєнного. Після вторгнення 24 лютого 2022 року й захоплення шлюзів, що перекривали канал, росіяни їх просто підірвали — вода знов потекла до Криму.Території, які 2022-го в Херсонській та Запорізькій областях встигла захопити російська армія, також за прогнозами вчених за деякий час (років за 70–100) можуть покритися шаром води. Проте частини цих областей, які боронять Збройні Сили України, усе ще будуть незатопленими й насиченими питною водою, бо вони розташовані вище рівня моря, а отже, дуже цікавлять Росію в перспективі. Відсутність серйозних військових операцій з боку РФ, пов’язаних з Одесою, теж можна було б пояснити перспективами глобального потепління. За прогнозами вчених, із цього міста, як й із Санкт-Петербурга, за якийсь час також, можливо, доведеться переселяти людей.За найбільш песимістичним сценарієм, уже 2100 року підняття рівня океану призведене до того, що головні запаси питної води Російської Федерації — досить великі ділянки річок Об, Єнісей, Лена, Печора, Північна Двіна, Амур, Урал та деякі інші — змішаються з морською водою.Схема до статті 2020 року в часописі Nature. «Проєкція екстремальних рівнів моря в глобальному масштабі й епізодичних прибережних затоплень протягом XXI століття» (Ebru Kirezci, Ian R. Young, Roshanka Ranasinghe, Sanne Muis, Robert J. Nicholls, Daniel Lincke & Jochen Hinkel), у якій подається можливий рівень підйому води (у метрах) у різних регіонах планети на 2100 рік.Серед інших країн від глобального потепління й підйому рівня води сильно постраждають Китай та особливо Північна та Південна Кореї.Отже, у контексті наукових досліджень головною проблемою дітей та онуків може стати боротьба за питну воду й місця, придатні до життя.На території України є великі запаси питної води, передусім Дніпро, Південний Буг і Сіверський Донець із притоками, які опинились у зоні російської збройної агресії. Регіони Полісся, Поділля й Придніпров’я також у майбутньому можуть стати тими кліматичними поясами, у яких збережеться порівняно комфортне життя. А отже, у близькій перспективі (у межах 100 років) вони будуть надзвичайно привабливими для тих народів, яким, можливо, доведеться зрушити зі своїх територій.Не останню роль у наукових оцінках Російської Федерації відіграє демографічний фактор, а саме природне різке скорочення українського населення. Навіть без воєн, епідемій і криз за 23 роки незалежності населення України зменшилося на 10 мільйонів. Після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року кількість людей, які фактично проживають на територіях, підконтрольних українському урядові, також відчутно скоротилася. У Москві чудово розуміють, що мине кілька десятиліть та Україна через свої запаси питної води й території під сонцем зможе стати жертвою якоїсь іншої збройної агресії з боку численних народів, яким доведеться мігрувати. При тому демографічному занепаді, який нині відбувається, вона не зможе самостійно їх захистити. Водночас і для Росії ці річки й території будуть втрачені. Якщо вона їх не захопить сьогодні або в найближчій перспективі…Отже, якщо розглядати збройну агресію Російської Федерації проти України «заради дітей та онуків», то вона грає наввипередки. Якщо настане час потопу, російському керівництву доведеться кудись переселяти своє населення з Далекого Сходу, Сибіру, Балтійського узбережжя, Кольського півострова та інших територій. Крім того, цілком можливо, що в майбутньому Росії доведеться поступитись якимись територіями, придатними для життя, із запасами питної води такому могутньому сусідові, як Китай.У цьому контексті поява північнокорейських військ на українському фронті, а також укладання договору про стратегічне партнерство між РФ та КНДР 19 червня 2024 року видається вже не забаганкою двох божевільних — Володимира Путіна й Кім Чен Ина. Корейці теж дбають про майбутнє своїх нащадків, яким, можливо, доведеться залишити історичні домівки й переселитися… наприклад, на територію Харківщини та Полтавщини. Бо, за прогнозами науковців, ситуація в Північній Кореї після підйому рівня океанів стане критичною.У контексті боротьби за землі й воду стає зрозумілою жорстокість збройних сил РФ стосовно традиційно російськомовних регіонів: Донецької, Харківської, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської областей. Безжально бомблячи так зване російськомовне населення, знищуючи цілі міста, вони не захищають права цих людей, а прагнуть отримати лише їхню землю. Водночас будь-яке порівняно лояльне населення, яке залишається на окупованих територіях, — це також важлива здобич Російської Федерації: хоч скільки там залишилося тих мешканців, вони дадуть нове покоління, виховане вже в належний спосіб.Схеми кліматичних змін у світі до 2100 року, складені на підставі досліджень учених, опублікували в російському виданні «Аргументы и Факты» в червні 2020 року. Ці схеми наочно відображають песимістичні прогнози в Російській Федерації щодо долі людства в найближчі десятиліттяКрізь призму наукових прогнозів стають абсолютно логічними стратегічні цілі збройних сил Російської Федерації під час широкомасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.Танкові армади вирушили в загальному напрямку зі сходу на захід, щоб передусім відтяти запаси прісної води — басейни річок Дніпра й Південного Бугу. Спроба окупації Чернігівської, Київської, Сумської, а надалі й Житомирської областей — це прагнення захопити багате на питну воду Полісся.Отже, цілком можли