Війна з горобцями: як кампанія Мао призвела до голоду та загибелі 45 мільйонів людей

23.05.2025, 11:22 malimista.in.ua

Китайський лідер, який керував країною з 1949 року до своєї смерті в 1976-му, вважав, що природа має підкорятися людським бажанням і потребам, а не навпаки. Його гасло «Людина повинна підкорити природу» (Ren Ding Shen Tian) стало закликом до дії, і в 1958 році він відомо заявив: «Змусьте високу гору схилити голову; змусьте ріку поступитися дорогою».

Методи, за допомогою яких людям наказували «підкорювати природу», були різноманітними, але об’єднувала їх спільна риса: повна зневага до законів, що керують природним світом. Наприклад,на одному з найвідоміших пропагандистських плакатів 1956 року було написано:«Усі повинні боротися з горобцями»

Ця війна проти природи досягла піку під час кампанії Великий стрибок уперед з 1958 року — заклику Мао до блискавичної індустріалізації Китаю. У цей період було реалізовано безліч політик, що призвели до масової вирубки лісів, а сільськогосподарські експерименти, які ігнорували наукову логіку, часто мали негативні наслідки.Ті, хто наважувався критикувати політику, зазнавали переслідувань. Наприклад, гідроінженер Хуан Ваньлі був оголошений «правим» через свою критику будівництва греблі Санменься на Жовтій річці й був засланий до трудового табору.

Одним із найбільш радикальних заходів стало знищення птахів, які нібито поїдали зерно. В рамках кампанії «Чотири шкідники» — боротьби з мухами, комарами, щурами і горобцями — людей закликали стріляти в горобців, нищити їхні гнізда та гучно шуміти, поки ті не загинуть від виснаження. Було вбито мільйони, можливо, сотні мільйонів горобців. Але така політика залишила врожай без захисту — справжніми переможцями стали сарана та інші шкідники, які втратили головного природного ворога.

Мао згодом скасував кампанію проти горобців, але було вже пізно. Катастрофа набула форму. Отруйне поєднання масового знеліснення, зловживання отрутохімікатами та низкі неправильних сільськогосподарських рішень, укупі з поганими погодними умовами спричинили жахливий голод. Загинули до 45 мільйонів людей.На початку 1960-х Великий стрибок уперед було згорнуто. Та навіть після мільйонів смертей нехтування науковими принципами продовжувалося. Під час Культурної революції (1966–1976) масові кампанії нав’язували єдину модель сільського господарства. Гасло «Зерно — головна ланка» стало догмою, і фермерів змушували вирощувати зернові культури навіть там, де вони не росли. Такий формалізм замінив місцеву практику та мудрість, завдав шкоди природному середовищу та спричинив величезні страждання китайському народові.

Сьогодні Китай стикається з багатьма екологічними проблемами. Не всі з них пов’язані з Мао — погані практики існували і до нього, і після. Проте його роль є безсумнівною. Перемігши в громадянській війні та програвши війну горобцям Мао залишив по собі страшну пам’ять і став відомим в усьому світі, лишивши жахаючу, проте все ж таки трохи комічну спадщину – подібно до Кромвеля що намагався заборонити Різдво.