Манса Муса – золотий король

23.05.2025, 11:22 malimista.in.ua

Манса Муса (Муса I з Малі) був правителем Королівства Малі з 1312 по 1337 рік. За часів його правління Малі стало одним з найбагатших королівств Африки, а сам Манса Муса — одним із найбагатших людей у світі. Давнє королівство Малі охоплювало частини сучасних Малі, Сенегалу, Гамбії, Гвінеї, Нігеру, Нігерії, Чаду, Мавританії та Буркіна-Фасо. Манса Муса перетворив міста, як-от Тімбукту та Гао, на важливі культурні центри. Він також запросив архітекторів з Близького Сходу та різних куточків Африки для проєктування нових будівель у своїх містах. Завдяки Мансі Мусі Малі стало витонченим центром освіти в ісламському світі.

Манса Муса прийшов до влади в 1312 році після того, як попередній король, Абу Бакр II, зник у морі. Манса Абу Бакр II вирушив у плавання з великим флотом кораблів, щоб досліджувати Атлантичний океан, але так і не повернувся. Манса Муса успадкував вже заможне королівство, але саме завдяки розвитку торгівлі зробив Малі найбагатшим королівством Африки. Багатство надходило переважно з видобутку значних покладів солі та золота. Ще одним важливим джерелом доходів була слонова кістка.

Коли Манса Муса у 1324 році здійснив паломництво (хадж) до Мекки, його подорож через Єгипет справила величезне враження. До цього часу королівство Малі було майже невідомим за межами Західної Африки. Арабські літописці розповідали, що Манса Муса подорожував з почтом із десятків тисяч осіб і десятками верблюдів, кожен з яких ніс по 136 кілограмів (300 фунтів) золота. У Каїрі він зустрівся з султаном Єгипту, а його караван витратив і роздав стільки золота, що його вартість у Єгипті впала на наступні 12 років. Чутки про його неймовірні багатства дійшли навіть до Європи. У створеному іспанськими картографами Каталонському атласі 1375 року Західна Африка зображена з Манса Мусою, що сидить на троні з золотим злитком у руці та золотою палицею. Після цього атласу образ Манси Муси закарбувався у світовій уяві як символ неймовірного багатства.Після повернення з Мекки Манса Муса почав оновлювати міста свого королівства. Він будував мечеті та великі громадські споруди в містах, зокрема в Гао та, найбільш відомо, у Тімбукту. Завдяки його ініціативам Тімбукту став великим ісламським освітнім центром у XIV столітті. Манса Муса привозив до свого королівства архітекторів і вчених з усього ісламського світу, що ще більше зміцнило репутацію Малі. Саме за часів Манси Муси королівство досягло свого найбільшого розквіту — воно було процвітаючим і заможним завдяки його розширенню та ефективному управлінню.

Манса Муса помер у 1337 році, залишивши після себе спадкоємців — своїх синів. Завдяки його мудрому керівництву держава залишалася заможною після його смерті, однак згодом імперія почала занепадати. Навіть після смерті Манса Муса залишився в пам’яті світу як втілення небаченого багатства. Втім, його спадщина полягає не лише в матеріальному— він також відомий своєю ісламською вірою, заохоченням освіти та підтримкою культури в Малі.

Манса Муса був не єдиним королем лишившим по собі добру память живучи на широку ногу.