Роль мохів та лишайників у прогнозуванні змін клімату

08.05.2025, 16:53 meta.ua

У природі існує величезна різноманітність різних видів мохів та лишайників, які населяють практично будь-які куточки нашої планети. Ці живі організми виникли приблизно 300 - 400 мільйонів років тому і вважаються одними з найдавніших. На відміну від звичних нам рослин, у них відсутня як така коренева система та стебла, проте їхнє значення для нас проявляється у кількох ключових аспектах:

1. Індикатори кліматичних змін.

Мохи та лишайники чутливі до змін температури, вологості, вмісту забруднюючих речовин та інших факторів навколишнього середовища. Це робить їх чудовими біоіндикаторами, які реагують на підвищення температури (наприклад, деякі арктичні лишайники зникають при стійкому потеплінні), змінюють швидкість зростання залежно від умов, а також можуть вказувати на забруднення повітря (особливо такими хімічними елементами, як сіркою та азотом).

2. Участь у глобальному вуглецевому циклі.

Деякі види мохів, особливо сфагнові мохи у болотистій місцевості, мають здатність накопичувати вуглець, сприяючи його вилученню з атмосфери. Таким чином, болота з мохами – це найбільші вуглецеві сховища на планеті, і в умовах зміни клімату (зокрема при висиханні боліт) ці мохи можуть почати вивільняти накопичений вуглець назад в атмосферу, тим самим підсилюючи парниковий ефект. Незважаючи на те, що сфагнові болота покривають приблизно 3 - 5% суші, при цьому вони вміщують близько третини всього ґрунтового вуглецю.

3. Вплив на альбедо і теплообмін.

Лишайники та мохи, що покривають нашу планету, певною мірою змінюють її здатність відбиття сонячного світла (ефект альбедо). У тундрових та арктичних регіонах це впливає на поглинання сонячної енергії та може прискорювати чи уповільнювати танення вічної мерзлоти. Тобто у разі розростання по місцевості, загальне альбедо цієї ділянки зменшується, що призводить до додаткового нагрівання поверхні, хоч і відносно повільно.

4. Водний баланс та мікроклімат.

Мохи мають здатність утримувати достатню кількість вологи і регулювати випаровування. Це впливає на локальний клімат та водний режим ґрунтів, особливо у лісових та болотистих екосистемах. Наприклад, є дослідження, які показують, що збільшення шару сфагнуму сприяє підвищенню рівня ґрунтових вод, а це, у свою чергу, може знижувати викиди метану – одного з головних парникових газів.

5. Якість повітря.

Лишайники, які є симбіотичними асоціаціями грибів і мікроскопічних зелених водоростей, багато в чому унікальні. Особливо чутливі вони до чистоти повітря та різних домішок у ньому. Наприклад, на околицях великих промислових регіонів спільноти лишайників практично повністю зникають, утворюючи так звані «лишайникові пустелі». Тому ці живі організми можна вважати чудовими індикаторами чистого повітря.

Варто також зазначити, що вчені включають дані про поширення та реакцію мохів / лишайників в екологічні та кліматичні моделі, що дозволяє точніше передбачати зміни біорізноманіття та екосистемних функцій. Тому мохи та лишайники є найважливішими «живими барометрами» Землі. Спостереження за їх поведінкою та аналіз допомагають вченим оцінювати темпи та наслідки кліматичних змін, прогнозувати стійкість екосистем, розробляти заходи щодо адаптації та збереження, а також вживати необхідних кроків для покращення якості повітря у певних регіонах.