«Неочікуваний візит свекрухи: історія, що поставила все під загрозу»

19.04.2025, 12:38 blysk.space

«Я зайшла до квартири свого сина»: як несподіваний візит свекрухи поставив усе під загрозу

Олена провела чоловіка — Олексія — на роботу, поцілувала в щічку й, зачинивши двері, вирішила трохи перепочити. День видався напруженим: робота вдома, побутові клопоти, і все це — в орендованій квартирі у Києві, яку вони з чоловіком взяли після весілля. Вони щойно повернулися з медового місяця й ще не встигли оселитися наново. Квартира хоча й не їхня, але затишна — з гарним ремонтом, світла, з видом на реку. Господарі довго шукали орендарів і обрали саме їх — молоденьку, інтелігентну пару.

В Олени того дня був «віддалений режим». Працювала вдома за гнучким графіком: пару днів у офісі, інші — з документами, решта часу — онлайн. Вона сіла за ноутбук, відкрила пошту, почала розбирати завдання, як раптом почула дзвінок у двері. Нікого не чекала. За дверима стояла його мати — Марія Іванівна.

— Доброго ранку, — промовила Олена, трохи примружившись.— До сина. Чого стоїш, впусти, — наказала свекруха й, не дочекавшись запрошення, увійшла.

— Олексія немає. Він на роботі.— Нічого. Почекаю, — відрізала вона й рушила до кухні.

— Зачекайте… зараз робочий час, у мене заплановані відеодзвінки. Приходьте ввечері, коли Олексій буде вдома, — стримано відповіла Олена та перегородила шлях.

Марія Іванівна невдоволено скривилася, але розвернулася й пішла. Ввечері Олексій здивувався:

— Мама скаржилася, що ти навіть чаєм не пригостила.— Олежу, ти ж сам знаєш, як вона любить приходити без попередження, ніби це її дім. Я працюю, а вона вимагає уваги, як у готелі. І пам’ятаєш, як вона себе вела в попередній квартирі?

Олексій знизав плечима:

— Мамину вдачу не зміниш. Я запросив її у суботу на обід, давай спробуємо ще раз, спокійно.

Олена погодилася, але нагадала:— У п’ятницю прибирання, у неділю — до друзів на день народження. Усе розписано.

Суботній обід минув без інцидентів. Свекруха сіла за стіл, мовчки їла, але час від часу кидала гіркі зауваження.

— Квартира у вас занадто дорога. На околиці можна було б знайти скромнішу. До того ж, у твоїх батьків же свій будинок — що, не знайшлося місця? Пожили б у них, накопичили б на своє.

Олена відповіла рівно:

— Запитай у Олексія, чи хоче він жити з моїми батьками.

— Та ні, — втрутився Олексій. — Мені потрібен свій простір.

— Та ж квартира не ваша! — викликаюче кинула Марія Іванівна.

— На рік — наша. Ми платимо, і вона нас влаштовує, — сказав він.

Тоді Марія запропонувала:

— Переїжджайте до мене. У мене три кімнати, місця вистачить.

— Ні, мамо. Ми будемо ходити в гості. Жити разом — погана ідея. У нас різний ритм життя.

Наступного тижня Олена знову працювала вдома. Олексій пішов на роботу, а вона прилягла дрімати. Та незабаром її розбудив запах свіжозварен— кави, і вона здивовано прокинулася: чоловік уже пішов, хто ж його варить?