Законопроєкт про демобілізацію розробили, але не зареєстували у Верховній Раді: які причини
Законопроєкт про звільнення з військової служби та ротацію бійців під час воєнного стану вже готовий. Про це повідомило Міноборони у відповіді на запит «Української правди» ще наприкінці січня 2025 року, пише видання. Однак Генеральний штаб ЗСУ його не підтримав й тому урядовці не зареєстрували його у Верховній Раді.
Головна причина, чому законопроєкт не вносять на розгляд парламенту — якщо Верховна Рада його ухвалить, доведеться одномоментно демобілізувати «значну кількість військовослужбовців». За словами кількох співрозмовників УП у парламенті, йдеться про 108 тисяч воїнів, серед яких 14 тисяч офіцерів.
Пропозиція Міноборони у законопроєкті мало чим відрізняється від виключеної з торішнього «мобілізаційного» закону. Демобілізація через 3 роки служби, але за умови, що військовослужбовець брав участь у бойових діях на фронті впродовж 18 місяців за сукупністю. А другою умовою є те, що звільнитися можна буде лише після того, як президент оголосить загальну демобілізацію.
В Головному управлінні комунікацій ЗСУ виданню пояснили, що законопроєкт про чіткі терміни служби можна буде внести на розгляд Верховної Ради лише за наявності достатньої кількості бійців для стримування російської армії на фронті.
Інакше, в разі звільнення понад сотні тисяч досвідчених військових без поповнення підрозділів новобранцями, фронт просто «посиплеться».
Нині в Міноборони думають, як зменшити напругу у військовому середовищі через відсутність чітких термінів служби і при цьому не послабити фронт. Одна з ідей — покращення реабілітації.
Якщо боєць відслужив 36 місяців, серед яких щонайменше півтора року на «бойових», він зможе пройти безкоштовну двомісячну реабілітацію та отримати додатковий місяць відпустки. Тобто, загалом відпочиватиме три місяці. Але в реалізації цієї ініціативи Міноборони заважає нестача реабілітаційних закладів.
Як розповіло УП джерело у військовому керівництві держави зараз мобілізація в Україні проводиться на «хріново-допустимому рівні». Якщо в перші місяці після ухвалення закону про вдосконалення мобілізації минулого року ТЦК мобілізовували 100% від потреб Сил оборони, то в січні цього року приблизно 70%, а були місяці коли й 60-65%. І щодо умовних 100% призову йдеться про поповнення втрат підрозділів, а не про збільшення кількості бригад.
Чи можлива демобілізація без посилення мобілізації, і як це може привести до поразки у війні та втрати державності
Найбільш критично нестача бійців відчувається на передовій. Деякі позиції на фронті утримують двоє військових, коли мали б щонайменше 12, розповів УП бойовий офіцер, який добровільно служить із 2014-го. Він категорично проти демобілізації на нинішньому етапі війни, оскільки вважає, що це призведе до «обвалу фронту».
Як зазначає видання, дехто з воїнів на передовій чекає демобілізації, дехто — зневірився, але продовжує воювати, а є такі, що пішли в СЗЧ через невизначеність. Тим часом військово-політичне керівництво країни продовжує уникати чесного діалогу із суспільством про неможливість демобілізації на нинішньому етапі російсько-української війни.
Чи справедливо, коли одні воюють, а інші сидять вдома, та чи не пора вже помінятися, — 22-річний полтавець, що воює два роки
Нагадаємо, наприкінці минулого року «Кременчуцький Телеграф» писав, що демобілізація військових з фронту можлива лише за умови «накопичення на військовому обліку в ТЦК та СП достатньої кількості військово-навченого ресурсу та залучення громадян на службу до ЗСУ в задовільних обсягах», посилаючись на заяву пресслужби Полтавського обласного ТЦК та СП,
Демобілізація військових можлива лише у разі накопичення навченого резерву для їх заміни на фронті
Восени минулого року уповноважений Міноборони з питань рекрутингу Олексій Бежевець заявляв, що навіть у разі реформування системи поповнення ЗСУ за ТЦК та СП чи інших органів, які їх замінять, залишиться функція примусової мобілізації. Тоді він зауважив, що пряма мобілізація громадян до конкретних військових частин, яка відбувається в обхід ТЦК, передбачає добровільне бажання людини вступити на службу, тобто вона стосується лише добровольців. Для примусової мобілізації військовозобов’язаних все одно потрібна структура на кшталт теперішньої ТЦК.
Представник Міноборони наголосив, що класичний процес мобілізації під час повномасштабної війни не може відбуватися на виключно добровільних засадах і все одно передбачає певний примус.
Без ТЦК не обійтися: у Міноборони пояснили, чи можлива повністю добровільна мобілізація
Зазначимо, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) були створені на території всієї України у листопаді 2020 року на базі реформованої системи військових комісаріатів. У березні 2021 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон, який у квітні того ж року підписав президентом України й він набрав чинності.
Чи спроможні Центри рекрутингу замінити ТЦК та чи можливо уникнути хейту, проводячи примусову мобілізацію
Наприкінці листопада речник Полтавського обласного ТЦК та СП майор Роман Істомін в інтерв’ю «Телеграфу» відповів на питання чи можна поповнення ЗСУ покласти на рекрутингові центри та наскільки вірогідний варіант розформування ТЦК та СП.
Він зазначив, що рекрутинг — це призов на військову службу для мотивованих, які у своїй більшості стали на захист України у перші місяці повномасштабної війни. А примусова мобілізація — це для немотивованих, які або не хочуть виконувати свій конституційний обов’язок по захисту Батьківщини, або вагаються. І, на його думку, будь-яка структура, що проводитиме примусову мобілізацію, зазнаватиме хейту так само, як і ТЦК сьогодні, з боку тих, хто не хоче помічати війни. Роман Істомін також наголосив, що діяльність Центрів рекрутингу має інформаційно-консультаційний характер і займатись мобілізацією вони не можуть.
У Полтавському ОТЦК пояснили відмінність рекрутингу від мобілізації та наголосили, що кожен має бути готовим до призову
Раніше «Кременчуцький Телеграф» писав про новий шлях для рекрутингу, без Центрів рекрутингу та ТЦК — відтепер командири військових частин отримали право самим займатися мобілізацією військовозобов’язаних, які добровільно виявили бажання служити.
Нещодавно ми писали, що з метою залучення молоді на військову службу 11 лютого Міністерство оборони України презентувало привабливі умови нового «Контракту 18-24» для добровольців 18-24 роки, які готові приєднатися до Сил оборони на рік.
В Україні презентували контракт для 18-24-річних добровольців
Доброволці, які підписують цей контракт, отримують винагороду на 1 млн грн, із яких 200 тис. грн виплачуються одразу, а решта — протягом служби. Контракт також передбачає щомісячне грошове забезпечення — до 120 тис. грн, можливість отримати іпотеку під 0% після завершення контракту в межах програми «єОселя», навчання за державний кошт в українських вишах, безплатне медичне забезпечення, та право на виїзд за кордон після року служби. Також законом гарантоване звільнення від мобілізації на 1 рік після завершення контракту.
Два роки на війні: 24-річний кременчужанин-танкіст розповів, як нищить окупантів на фронті, та звернувся за допомогою
У Полтавському ОТЦК нам розповідали, чому військові ТЦК для вручення повісток виходять на вулиці та які є способи поповнення Збройних Сил України. А також розповіли, коли припиниться вручення повісток на вулицях міст та як відбувається затримання військовозобов’язаних.
- Останні
- Популярні
Новини по днях
7 квітня 2025
