Його життя зупинилося на самому злеті... У Кременчуцькій гуманітарно-технологічній академії вшанували пам'ять випускника

02.04.2025, 18:23 telegraf.in.ua

Толерантний, вихований, чесний, справжній патріот, який завжди йшов до мети — такими словами у стінах Кременчуцької гуманітарно-технологічної академії пригадали полеглого у бою за Україну випускника, вчителя історії Павла Черниша.

На захід завітали класна керівниця загиблого військового, його учень, а також дружина брата, які пригадали життєвий шлях Павла.

Любов до навчання, освіти та книжок Павло перейняв від свого батька, розповідає Елла, дружина брата.

— Батько був науковцем і викладачем у Кременчуцькому політехнічному інституті, тож Павло усі свої найкращі риси перейняв від нього. Останнім часом він захопився літературним жанром — це було особливо видно за його дописами у фейсбуці. Я йому завжди говорила, щоб розвивався у цій сфері, коли повернеться. Але, на жаль, не вийшло, — ділиться жінка.

Після школи Павло вступив до тодішнього Кременчуцького педагогічного училища, але закінчити його не встиг — забрали до армії. Протягом трьох років служив у Балтійському флоті, але потім повернувся до Кременчука і таки завершив навчання. Про студентські роки захисника розповіла його класна керівниця Ярослава Матвієнко.

Та педагогіка у житті Павла була не завжди. У 1991 році він працював у міському відділі внутрішніх справ, уповноваженим з карного розшуку, отримав звання старшого лейтенанта. У цей час встиг закінчити історичний факультет Полтавського педагогічного інституту. І вже потім викладав історію у педколеджі, далі суспільні дисципліни у Кременчуцькому коледжі машинобудування, а вже згодом працював у Кам’янопотоківській школі.

У ті роки із Павлом тісно спілкувався директор Кременчуцького спортивного ліцею ім. Піддубного Олександр Кириченко.

— Доля нас звела, коли він служив у тодішній міліції. Він неодноразово привозив дітей до нас в інтернат, потім відвідував різні заходи. Павло Васильович завжди приходив до нас у формі, щоб діти до неї звикали й не сприймали вороже. Потім у нього виникли певні розчарування в міліції, і у 2005 році життя його привело до створення у нашому місті партії «Наша Україна».

За словами Кириченка, Павло брав активну участь у тодішньому політичному процесі, але ніколи не мав на меті стати депутатом. Але потім у партії розпочалися політичні чвари, і вже за певний час чоловіки перетнулися у Кам’янопотоківській школі, де Павло працював вчителем історії.

До війська Павло доєднався влітку 2023 року — служив у лавах Національної гвардії України, а із липня 2024 року виконував бойові завдання на Донецькому напрямку.

Поділилася спогадами про Павла Черниша і директорка гуманітарно-технологічної академії Леся Крупіна — вони з Павлом разом навчалися у педучилищі, в один рік випустилися, а потім певний час працювали разом.

— Він умів спілкуватися, бути джентльменом, уважним. Але вмів і товаришувати з хлопцями, і там проявляти зовсім інші якості. Зараз його у багатьох колективах не вистачає як чоловіка, історика. На зустрічі випускників не вистачало його дотепного слова, товариськості. Та я думаю, що ми з вами пам’ятатимемо його і продовжимо його справу.

За традицією закладу, наприкінці заходу на честь загиблого випускника академії у музеї на панно повісили пташку з іменем полеглого воїна, а на подвір'ї академії висадили дерево.

У пам’ять про Павла на подвір'ї висадили клен. Але алея героїв академії поповнилася сьогодні також і кущем калини — в пам’ять про загиблу випускницю закладу Олену Бруєву.

У Кременчуці в останню путь Павла Черниша провели 11 грудня 2024 року. Попрощатися з ним прийшли його рідні, колеги, знайомі, та побратими.

Вічний спокій захисник знайшов на Свіштовському кладовищі, поруч з іншими полеглими захисниками та захисницями України.

«Його любов до дітей була безмежною». Загинув на війні вчитель історії з Кременчуччини Павло Черниш

«Він разом з рядовим був на найгарячішій точці». У Кременчуці попрощались з нацгвардійцем Павлом Чернишем