Неочікувана Вечірка: Гості Самі Принесуть Ласощі!

18.03.2025, 16:28 blysk.space

Недавно я відвідав свого сина Михайла. Точніше, я приїхав, щоб допомогти йому. Справа в тому, що Михайло вирішив поклеїти нові шпалери і попросив мене про допомогу. Я, звісно, не міг відмовити синові в такому проханні.

Я взяв відпустку на роботі та поїхав до Михайла, який живе за 250 кілометрів від мене. Я прибув у середу. У нас було кілька днів, щоб усе зробити. Ми були впевнені, що зможемо завершити все вчасно.

У перший день ми поклеїли шпалери в одній кімнаті, на наступний день — в іншій. І ось одного вечора задзвонив телефон. Мій син взяв слухавку і сказав:

— Так, приїжджайте! Чудово! Я буду дуже радий бачити вас усіх! Познайомтеся зі своїми новими друзями! Вони самі принесуть їжу!

Я запитав:

— Хто це?

— Гості! П’ятеро людей! І на той час ми повинні поклеїти шпалери в цій кімнаті.

Я був просто шокований:

— Михайле! Що за гості?! У нас немає їжі! В холодильнику тільки яєчня! І її на всіх не вистачить!

— Не хвилюйся так, тату! Все буде добре! Гості самі принесуть їжу! А нам залишиться тільки приготувати посуд і чай.

Я був дуже здивований. Я звик до іншого: запросивши гостей, потрібно купити продукти й приготувати багато їжі. Але син сказав, що для них це зовсім інше.

У нас було час, щоб поклеїти шпалери, прийняти душ і привести себе в порядок. А потім стали збиратися гості мого сина. Кожен з них приніс по дві страви. Хтось приніс борщ і вареники, хтось олів’є і пироги, хтось шашлик і салат. А Михайло просто поставив чайник, мед і цукор. Як виявилося, для такого випадку син заздалегідь купив одноразовий посуд.

Стіл вийшов розкішним. Усі з задоволенням їли, потім пили чай. А потім одна жінка почала співати, а ми стали підспівувати. Вечір видався дуже веселим, сімейним і зворушливим.

А потім кожен гість забрав свій посуд, і гості пішли. А ми з Михайлом помили тільки чашки та ложки, а тарілки просто викинули у смітник. Це зайняло не більше десяти хвилин.

Після цього я запитав сина: хто це вигадав? А він відповів:

— Раніше ми теж так зустрічали гостей, як ти кажеш. Але це так клопітно і дорого. От ми й порадились з друзями та вирішили, що будемо збиратися у кожного по черзі, і кожен має принести по дві страви. А господарю залишається тільки приготувати посуд і чай. Ми так стали зустрічатися, нам усім дуже сподобалося, тепер ми завжди так робимо!

Мені теж дуже сподобалося. Я розповів про це своїм друзям і знайомим. Але чомусь їм це не припало до душі. А дарма!

Вони навіть відмовилися спробувати такі зустрічі. А жаль, мені здається, це дуже гарна ідея.