Описували та знімали російські «нові реалії». Кримські журналісти у катівнях ФСБ

10.03.2025, 10:47 ua.krymr.com

Чотири роки тому, 10 березня 2021 року, російські силовики затримали на Ангарському перевалі фрілансера Радіо Свобода (проєкт Крим.Реалії) Владислава Єсипенка. Досі журналіст перебуває у російській в'язниці. Владислав один із, щонайменше, 18 кримських журналістів, які є громадянами України і яких російська влада утримує в ув'язненні. Їх позбавили волі в межах політично вмотивованих кримінальних справ, повідомляє Кримська правозахисна група. Правозахисники зазначають, що документують кримінальні справи проти кримських журналістів. Наприкінці грудня 2024 року КПГ направила ці факти до Незалежної міжнародної комісії ООН.

Йдеться про наступних журналістів: Олексій Бессарабов, Дмитро Штибліков, Владислав Єсипенко, Сейран Салієв, Марлен (Сулейман) Асанов, Тимур Ібрагімов, Ернес Аметов, Сервер Мустафаєв, Ірина Данилович, Осман Аріфмеметов, Ремзі Бекіров, Рустем Шейхалієв, Руслан Сулейманов, Амет Сулейманов, Асан Ахтемов, Вілен Темер'янов, Рустем Османов, Азіз Азізов.

Ми зібрали всю можливу інформацію про кримських професійних і громадянських журналістів, провина яких, як зазначають правозахисники, лише в тому, що вони описували та знімали кримські реалії російської анексії.

У листопаді 2016 року в Севастополі затримали співробітників кримського аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова та Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Всіх трьох звинуватили у нібито підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки.

Дмитро Штибліков разом з Олексієм Бессарабовим до 2014 року працювали військовими експертами в українському аналітичному центрі «Номос», який досліджував тему національної безпеки та євроатлантичної інтеграції в Чорноморсько-Каспійському басейні. Вони також були членами редколегії українського журналу «Чорноморська безпека», присвяченого проблемам безпеки в Чорноморсько-Каспійському регіоні.

У Службі безпеки України заперечують, що затримані є співробітниками чи контактерами цього відомства.

ФСБ оприлюднила відео з обшуку в помешканні Дмитра Штиблікова. У нього нібито знайшли кілька одиниць зброї з патронами, документи з печатками Міноборони України, бронежилети, офіцерські погони та візитівку екслідера «Правого сектора» Дмитра Яроша. Згодом з'ясувалося, що знайдена зброя та амуніція є ігровими – Дмитро Штибліков до арешту захоплювався страйкболом.

No media source currently available

Підконтрольний Росії Севастопольський міський суд 4 квітня 2019 року засудив фігурантів «справи українських диверсантів» Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років ув'язнення. Суд також призначив кожному штраф: Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів, а Бессарабову – в розмірі 300 тисяч рублів.

Під час слідства до затриманих довго не допускали незалежних адвокатів. У результаті Дмитро Штибліков відмовився від їхніх послуг та уклав досудову угоду зі слідством, визнавши свою провину. Правозахисники вважають, що це могло стати наслідком тиску на нього.

Підконтрольний Росії Севастопольський суд визнав Дмитра Штиблікова винним у підготовці диверсій за завданням української розвідки й незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухових речовин, засудивши його на п'ять років позбавлення волі в колонії суворого режиму зі штрафом у 200 тисяч рублів.

На початку листопада 2021 року Штибліков мав вийти на волю, але цього не сталося. Дмитра почали переслідувати у другій кримінальній справі – про «держзраду».

У квітні 2022 року російський суд Ростова-на-Дону оголосив новий вирок стосовно Дмитра Штиблікова – 19 років і 6 місяців позбавлення волі. Дізнатися, що саме стало приводом для такого жорсткого покарання, неможливо, оскільки друга справа Дмитра Штиблікова – під грифом «цілком таємно».

У травні 2023 повідомлялося, що здоров'я Дмитра Штиблікова сильно погіршилося. Він перебуває в «інформаційному вакуумі», заявила Об'єднанню родичів політв'язнів Кремля його дочка.

У 52-річного Штиблікова почалася гіпертонія, кришаться зуби та болять ясна. «У батька сильно впав зір і чомусь постійно ламаються окуляри. Йому не вистачає вітамінів, адже харчування у колонії жахливе, а в тюремному магазині немає нормальних продуктів», – розповіла його дочка Тетяна.

Штибліков перебуває у камері постійно один без можливості спілкування і дзвінків родичам. Прогулянка триває одну годину на день, а кількість книг, які він може читати за місяць, обмежена. Дочка каже, що попри все батько не втрачає оптимізму і висловлює надію на обмін у листах.

У липні 2024 року президент Центру глобалістики «Стратегія ХХI» Михайло Гончар оголосив, що його Центр розпочав випуск серії науково-дослідних книг «Позачасся війни». Вихід першої книги майбутньої серії здійснено на честь експертів аналітичного Центру «Номос» Олексія Бессарабова, Дмитра Штиблікова та Володимира Дудки, які на той момент уже вісім років перебували у російських катівнях.

У передмові видавця зазначено: «Експерти центру у своїх роботах попереджали про загрозу російської агресії проти України та Європи. Так і сталося. Путінський режим повернув півострів у часи сталінізму. Репресії проти кримських татар та українців на півострові стали звичним явищем... Експерти центру репресовані за сфабрикованими звинуваченнями, а фактично – за своє українське позиціонування. Окупаційна влада й місцеві колаборанти здійснили та продовжують зміну демографічного складу населення, його деукраїнізацію і тотальну русифікацію».

У листопаді 2021 року в Росії засудили до 6 років і 6 місяців ув'язнення громадянина України Сергія Швиденка, якого звинувачують у «курируванні діяльності українських диверсантів» в анексованому Криму. В повідомленні російських силовиків озвучено військові звання Штиблікова та Бессарабова, але не вказано, що вони перебували в запасі.

«С. Швиденко з території України координував підготовку та здійснював кураторство диверсійної групи, відправленої на територію Росії. Так, у 2016 році в Криму було затримано членів диверсійно-розвідувальної групи, що складалася з чотирьох кадрових співробітників ГУР МОУ: полковника Штиблікова Дмитра Анатолійовича, 1970 р.н., підполковника Стогнія Олексія Георгійовича, 1975 р.н., підполковника Бессарабова Олексія Євгеновича, 1976 р.н., та агента спецслужби Дудки Володимира Михайловича, 1964 р.н., які за завданням свого керівництва планували здійснити підрив вежі радіотелевізійного передавального центру Криму, мобільної газотурбінної електростанції складу паливно-мастильних матеріалів і щогли радіоцентру Чорноморського флоту ВМС Росії», – заявила ФСБ.

Владислав Єсипенко – український журналіст, фрилансер Крим.Реалії. До арешту висвітлював соціальну та екологічну проблематику, проводив опитування кримчан.

10 березня 2021 року його затримали в Сімферополі. Російська влада звинуватила журналіста у зборі інформації «на користь спецслужб України», а також зберіганні в автомобілі «саморобного вибухового пристрою».

«Федеральною службою безпеки під час проведених оперативно-розшукових заходів припинено розвідувально-підривну діяльність на користь українських спецслужб громадянина Росії Єсипенка В.Л.», – йдеться у повідомленні на сайті ФСБ Росії.

Як стверджують у ФСБ, Єсипенко «здійснював фото- та відеофіксацію місцевості, об'єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму».

«З метою унеможливлення проведення Єсипенком В.Л. підривних акцій на користь українських спецслужб його було затримано, а під час обстеження його особистого автомобіля виявлено та вилучено предмет із зовнішніми ознаками саморобного вибухового пристрою», – повідомили у ФСБ.

Також у відомстві посилаються на свідчення Єсипенка, в яких він нібито повідомив, що збирав інформацію «на користь спецслужб України за завданням офіцера чинного резерву 8-го відділу 5-го департаменту СЗР України полковника Кравчука В.А., а саморобний вибуховий пристрій за його рекомендацією зберігав в автомобілі для забезпечення власної безпеки».

Єсипенка співробітники ФСБ Росії два дні катували електрикою, щоб отримати свідчення. Про це 23 березня 2021 року повідомив журналіст, головний редактор видання «Ґрати» Антон Наумлюк. За його словами, інформація про тортури Єсипенка стала відома від джерела, яке з ним розмовляло.

Адвокат Олексій Ладін повідомив подробиці того, що розповів на суді 6 квітня 2021 року в Сімферополі про тортури після затримання заарештований Владислав Єсипенко.

За словами Єсипенка, після затримання його «дві доби били і катували електричним струмом, погрожували вбивством».

«Він повідомив, що його катували з моменту затримання і до переміщення в ІТТ Сімферополя в підвалі орієнтовно в районі Балаклави. Дві доби він зазнавав тортур. Катування електричним струмом і побиття по ногах, в область геніталій, по тулубу, по тілу. З нього вибивали свідчення і змушували обмовити себе... Як він сказав, до мочок вух, до голови йому приставляли контакти, після чого вмикали електричний струм, який завдає нестерпного болю, коли він більш-менш звикав до цього, силу струму збільшували», – розповів Ладін.

Єсипенко стверджує, що «його ставили у стійку лежачи на кулаки, на руки, і коли він уже більше не міг стояти, падав, його починали бити ногами по різних частинах тіла».

«Усе це мало одну мету: змусити його обмовити себе», – вважає Ладін.

Також Єсипенко заявив на суді, що йому погрожували вбивством.

«Йому казали, що, якщо він не дасть свідчень, то, можливо, його знайдуть у камері повішеним і все буде обставлено так, що це самогубство. У зв'язку з чим на судовому засіданні Владислав Єсипенко заявив, що він не збирається і не збирався накласти на себе руки. Крім того, він пояснив, що був змушений дати свідчення в тому сакраментальному інтерв'ю «Крым 24». Йому заздалегідь надали текст, який йому наказали завчити, прочитати, після чого він давав відповіді, на які від нього чекали. В іншому випадку погрожували продовжити насильство, тортури і знову ж таки погрожували вбивством», – додав адвокат.

На відео, опублікованому на сайті «Крым 24», Владислав Єсипенко підтвердив, що знімав на півострові для проєкту Крим.Реалії, також він сказав, що нібито дублював зняте відео українськ