«Чашка-заварник, створена за мотивами казки Гауфа „Маленький Мук“, обіцяє казкове чаювання», — колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк

23.11.2024, 09:58 fakty.ua

Казка — це справді диво. Вона, як старовинний порцеляновий глечик, ніколи не втрачає своєї чарівності. Цей жанр обожнюють не тільки діти, але й дорослі, хоча не завжди це готові визнавати.

Сьогодні мова піде про відомі казки німецьких авторів — Вільгельма Гауфа «Маленький Мук» та Ернста Гофмана «Лускунчик та Мишачий король», за мотивами яких створено чимало екранізацій та театральних постановок.

Українські фарфористи теж не залишились байдужими до цих всесвітньо відомих сюжетів.

В інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про найкращі роботи вітчизняних митців, створені за мотивами казок Гауфа та Гофмана.

- Казкова тема — одна із найкраще розроблених у творчості українських митців-фарфористів, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. - Як я вже казала раніше, фарфорові роботи, створені за мотивами казок Ганса Андерсена та Шарля Перро, мабуть, не залишили б байдужими цих всесвітньо відомих казкарів. Не обійшли увагою вітчизняні скульптори та художники і казки Гауфа, Гофмана, Астрід Лінгрен, Льюїса Керолла, Сент-Екзюпері… Джерелом натхнення для створення мініатюрної фигурки «Маленький Мук», висота якої лише сім сантиметрів, для Валентини Трегубової в перші роки її роботи на Коростенському фарфоровому заводі послужила однойменна казка Вільгельма Гауфа «Маленький Мук» про нещасного карлика з доброю душею.

Пам’ятаєте, як у казці відчинялися двері і з них показувалася голова в величезній чалмі, а за головою слідувало все тіло в халаті і просторих шароварах. Біля широкого поясу бовтався кинджал, такий довгий, що важко було сказати — чи кинджал причеплений до Мука чи Мук причеплений до кинджала. На ногах у нього були чарівні туфлі. З їхньою допомогою він міг небачено швидко пересуватись. Скульпторка точно відтворила портрет Маленького Мука. Через багато років було створено чимало різних робіт, але ця, через складність виготовлення, так і залишалася однією з найулюбленіших робіт Валентини Трегубової.

— Дуже цікава статуетка! Як майстерно відтворено погляд головного героя казки. Вільгельм Гауф прожив лише 24 роки, проте залишив по собі дивовижну спадщину.

- Ще одна дуже колоритна робота, створена у 2010 році фарфористом Олександром Трегубовим за мотивами цієї казки — чашка-заварник для чаю. Така чашка обіцяє справді казкове чаювання.

Так. Німецький казкар Вільгельм Гауф народився у 1802 році. Його батько рано помер. Після закінчення університету Вільгельм Гауф працював репетитором та наставником дітей міністра оборони. З цією родиною він багато подорожував. Отож, за своє недовге життя відвідав Париж, Брюссель, Антверпен, Берлін, Бремен, Дрезден… Саме для своїх вихованців він і створив казки. Незадовго до смерті Вільгельм Гауф став редактором літературного відділу популярної у Штутгарті газети, одружився, у нього народилась донечка. Життя видатного письменника обірвалося раптово. Він вирушив у Альпи для пошуків матеріалів для нового твору та у дорозі захворів тифом. Це змусило його повернутись додому, проте врятувати Вільгельма Гауфа не вдалось. Він не дожив до свого 25-річчя лише кілька днів. Проте, як вже було сказано, казки його пережили століття і не втрачають актуальності і сьогодні. У Німеччині в містечку Байрсброн існує музей казок Гофмана. Шкода, що серед його експонатів немає чудових робіт українських фарфористів.

— Які роботи були створені за мотивами відомої казки Ернста Теодора Амадея Гофмана «Лускунчик та Мишачий король»?

— Групу робіт створила мисткиня-фарфористка, учениця Владислава Щербини, Марія Антропова у 2020 році. Цікаво розглядати кожну деталь роботи. Казка «Лускунчик та Мишачий король» — одна із найвідоміших у світі. Вона написана у 1816 році німецьким письменником Ернстом Гофманом. Лускунчик — улюблена різдвяна іграшка юної Марі — раптом оживає і, перемігши у битві злого Мишачого короля, забирає її до чарівного королівства.

— Сьогодні Лускунчик — одна із популярних ялинкових іграшок, яка є символом зимових свят. Здавна вважалось, що така іграшка приносить удачу та є оберегом. Часто її дарують на зимові свята.

— У Німеччині Лускунчик — один із дуже популярних сувенірів. У всьому світі є чимало колекціонерів Лускунчиків. Біографія Ернста Ернста Гофмана незвичайна. Він був юристом, проте жага до мистецтва та літератури взяли верх. Не всі, мабуть, знають, що Гофман був не тільки письменником, але й композитором та художником. Проте саме літературна спадщина принесла Ернсту Гофману всесвітню славу. Серед його відомих казок також «Золотий горщик» та «Крихітка Цахес». До речі, у казці «Лускунчик та Мишачий король» зустрічаємо один із найколоритніших описів святкової ялинки: «Велика ялинка посеред вітальні була рясно обвішана золотими й срібними яблуками, і на кожній гіллячці, наче пуп'янки й квітки, вабили око обцукровані мигдалеві горіхи, барвисті цукерки та інші ласощі. Проте, мабуть, найбільшої краси ялинці додавали сотні маленьких свічок, що, мов зірочки, поблискували в її темному вітті. Ялинка променіла ними і привітно запрошувала дітей натішитися її квітками та плодами. А навколо неї чого тільки не було! І все яскріло, мінилося різними кольорами, все було таке гарне, що годі й описати…» Так звучить цей опис у перекладі Євгена Поповича. До речі, зимові свята вже не за горами. Отож, можливо, і на вашій ялинці буде іграшковий Лускунчик, який дарує дітям та дорослим віру у дива.

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Раніше «ФАКТИ» публікували розповідь колекціонерки Людмили Карпінської-Романюк про те, що українські фарфористи створили унікальний сервіз «Дюймовочка», який відтворює кожний епізод казки.

Фото у заголовку О. Трегубов. «Маленький Мук». Слов’янськ. 2010

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Читайте нас у Facebook